Україна перемагає в економічній війні проти московії – The Economist

Економіка України залишається на чверть меншою, ніж у 2021 році, проте вперше з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вона демонструє переваги над економікою московія за певними ключовими показниками. Про це пише The Economist. Національний банк України прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році і на 4,3% у 2025-му.
Валюта стабільна, а процентна ставка на рівні 13,5% залишається найнижчою за останні 30 місяців. Для порівняння, у московії ставки незабаром можуть досягти 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки перебувають у крихкому стані, а зростання ВВП прогнозується лише на рівні 0,5–1,5% у 2025 році. Проте Україна стикається з серйозними викликами: ескалацією війни, скороченням внутрішніх ресурсів і впливом Дональда Трампа. У липні 2023 року московія відмовилася продовжувати зернову угоду.
Україна відповіла відкриттям власного морського коридору, забезпечивши його через кампанію морського стримування дронами та ракетами.
Це дозволило відновити не лише постачання зерна, але й металів і мінералів, які є другим за важливістю експортом країни. Ці заходи, разом із західною допомогою, не дали московії позбавити Україну ресурсів і морального духу, необхідних для продовження боротьби.
Проте зараз починається фаза, під час якої економіка стикається з найбільшими викликами: гострим дефіцитом енергії, людських ресурсів і фінансів. У грудні Україна збільшила пропускну здатність імпорту електроенергії з ЄС майже на чверть — до 2,1 ГВт. Багато виробників харчової продукції перетворюють залишки виробництва на біогаз для власних потреб.
Промислові підприємства комбінують ці джерела з імпортом, щоб уникати катастрофічних відключень. Безперервні ремонти енергосистеми допоможуть утримати середній дефіцит електроенергії в Україні на рівні 6% від загального попиту у 2025 році та 3% у 2026-му, за словами Андрія Пишного, голови Національного банку України.Інша проблема — це дефіцит робочої сили.
З 2022 року мобілізація, міграція та війна скоротили робочу силу більш ніж на п"яту частину, до 13 мільйонів осіб.
Попит на робочу силу залишається високим: кількість вакансій досягає 65 тисяч на тиждень, порівняно із 7 тисячами в перші тижні війни.
Але на одну вакансію припадає лише 1,3 заяви, порівняно із двома у 2021 році. Міністерства економіки й оборони ведуть боротьбу за баланс мобілізації: як правильно розподілити ресурси для майбутнього країни.
Поки що цивільне керівництво утримується від максималістських вимог військових, що шкодить фронту. Навіть галузі, які вважаються критичними, тепер можуть захистити від мобілізації лише половину своїх працівників. Ще одна проблема — нестача грошей.
Малим фермам і підприємствам важко позичити достатньо коштів для фінансування своєї діяльності.
Довгострокові капіталовкладення майже неможливі. Зростання витрат на ведення бізнесу зменшило прибутки.
Компанії, що обслуговують внутрішніх клієнтів, перекладають частину витрат на споживачів, збільшуючи інфляцію.
Експортери, які конкурують на глобальних ринках, такого зробити не можуть. Держава також витрачає набагато більше, ніж отримує.
У 2025 році бюджетний дефіцит прогнозується на рівні близько 20% ВВП.
Майже весь цей дефіцит — $38 млрд — за планом має бути покритий зовнішнім фінансуванням. У червні країни G7 погодили пакет допомоги на $50 млрд, який Україна має повернути за рахунок відсотків, отриманих із заморожених російських активів у розмірі €260 млрд ($273 млрд) у Західних країнах.
Проте підтримка цього плану з боку США не є гарантованою. Україна, ймовірно, зможе пережити 2025 рік без фінансування з боку США.
Разом із €18 млрд, які погодив ЄС, внески інших країн G7 зможуть заповнити прогалину, вважає Димитар Богов із Європейського банку реконструкції та розвитку.Україна також має значні валютні резерви, які до кінця 2024 року мають зрости до $43 млрд, що покриє п"ять місяців імпорту.
Однак у разі відмови США фінансувати, у 2026 році Україна може стикнутися з фінансовим колапсом.