Дозвільна кухня: Реєстрація потужностей чи експлуатаційний дозвіл для бізнесу?

На цей текст мене надихнула історія моєї знайомої, яка відкривала невелику кав’ярню у рідному місті, в період старту реформи цифрової трансформації Держпродспоживслужби.
Тоді я поцікавилась у неї, наскільки важкою і тривалою була процедура реєстрації потужностей для її закладу.
Однак вона щиро здивувалась і запитала у мене: «Реєструвати потужність? А що це?» Виявилося, що багато представників малого та середнього бізнесу, особливо у регіонах, не знають, що саме їм потрібно — реєструвати потужність чи отримувати експлуатаційний дозвіл для легального ведення своєї підприємницької діяльності.
Причиною цьому, швидше за все, є відсутність цифровізації таких послуг, поінформованості громадян та, можливо, й перевірок з боку контролюючих органів. Відтак у цьому блозі розкладаю по поличках, у чому різниця між цими двома опціями.
А також розповідаю, як все працюватиме, коли завершиться перший етап цифрової трансформації Держпродспоживслужби, і такі послуги будуть переведені «у цифру». У чому різниця між реєстрацією потужності та експлуатаційним дозволом? Чимало підприємств, які спеціалізуються на діяльності у сфері виробництва та/або обігу харчових продуктів, а це, зокрема, сфера обслуговування, на початку свого шляху задаються питанням, що саме їм потрібно: отримати експлуатаційний дозвіл чи зареєструвати потужність, як оператора ринку.
Або і те, й інше.
А чи потрібно взагалі і для чого? Розбираємось. Державна реєстрація потужностей оператора ринку або видача експлуатаційних дозволів - це не вимога виключно України, це міжнародна практика, яка є основою для забезпечення експорту й імпорту продукції та формування ринку безпечної продукції.
Фактично - це перший крок для забезпечення простежуваності виробництва та реалізації одного з ключових принципів "від лану до столу". Експлуатаційний дозвіл потрібен підприємствам, які спеціалізуються на виробництві та/або зберіганні харчових продуктів виключно тваринного походження, а це: яйця, мед, молоко, м’ясо, риба, молюски, ракоподібні чи будь-які інші продукти, які виготовлені з частин тварин для споживання людиною. При цьому, ви можете займатися різними видами діяльності: виробництвом напівфабрикатів з м’яса, чи оптовою торгівлею птицею, рибою та м’ясом, забоєм худоби, збиранням молока або зберіганням яєць, розбором та обвалюванням м’яса тощо. Як приклади обов’язкового отримання експлуатаційних дозволів можна навести рибопромислове судно, ринок з продажу риби/м’яса/птиці, молочну ферму, птахофабрику і, що найцікавіше, — будь-який холодильний склад, на якому зберігається продукція тваринного походження за температури нижче 10°C. Однак не треба отримувати дозвіл та, при цьому, «боятись» складної процедури інспектування тим, хто відкриває заклад громадського харчування (кафе, ресторан, тощо) або заклад роздрібної торгівлі, дрібні заклади реалізації (супермаркети, магазини, МАФи та невеликі кіоски), фермерські господарства, які спеціалізуються на вирощуванні овочів/фруктів, тим, хто працює з продукцією, стан якої істотно не змінюється, зберігає продукцію за температури вище 10°C або використовує продукти для виробництва інших. До цього переліку також входять ті, хто займається виготовленням напівфабрикатів, кулінарної та готової продукції (це торти, тістечка, пряники та багато іншого).
У цьому випадку ви просто реєструєте потужність, тобто Держпродспоживслужба включає вас до державного реєстру та видає реєстраційний номер типу r-UA-xx-xxxxx. Експлуатаційний дозвіл — це значно відповідальніша процедура.
Тут перед стартом роботи потрібно пройти оцінку ваших потужностей шляхом інспектування фахівцями Держпродспоживслужби. Звернутися до Служби щодо отримання експлуатаційного дозволу можна через ЦНАП, при цьому після завершення інспектування потрібно здійснити оплату, яка визначається інспектором залежно від витрачених годин.
А от строк видачі — не пізніше 30 календарних днів з дня отримання територіальним органом Держпродспоживслужби відповідної заяви від оператора ринку, але не пізніше трьох робочих днів з дня завершення інспектування.
Досить довго й складно виглядає, чи не так? Реєстрація за 30 хвилин Проходження "дев"яти кіл пекла" йде у минуле — зареєструвати потужність можна буде онлайн протягом 30 хвилин Вже понад півроку триває реформа Держпродспоживслужби.
За цей час Служба разом із Мінцифри, за підтримки проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev, та партнерами якого є Фонд Східна Європа і Офіс ефективного регулювання BRDO, зробили перші — найважливіші та найскладніші кроки до цифровізації Держпродспоживслужби. Провели аудити всіх послуг, сервісів, функціоналу та серверних потужностей і визначили дорожню карту реформи, щоб перетворити орган влади із «паперового монстра» у цифрову, відкриту та зручну структуру. Перші результати буде відчутно вже наступного року.
Зараз ведеться комплексна робота щодо оцифрування, в тому числі, таких сервісів як державна реєстрація потужностей та отримання експлуатаційного дозволу (9 видів послуг: від реєстрації харчових продуктів до неїстівних продуктів тваринного походження). Щоб отримати ці послуги підприємці інколи проходять крізь "дев‘ять кіл пекла".
Низка поїздок та узгоджень.
Усе в папері.
Довгі черги.
Процес розтягується на тижні. Сьогодні керівництво Служби поставило за мету ліквідувати цю бюрократичну практику.
У результаті цифрової трансформації Держпродспоживслужби реєстрація потужностей відбуватиметься протягом 30 хвилин. Виключно паперова форма звернення трансформується в онлайн-формат.
Достатньо буде лише клікнути на позначку «подати заяву».
Після чого інформація про потужність буде вноситись до Реєстру в режимі реального часу. При цьому, вся інформація про зареєстровані потужності в Україні вперше буде у відкритому доступі та виведена на «мапу привабливості регіонів»-онлайн-інструмент, на якому можна буде побачити дані про свого контрагента, чітко розуміючи чи зареєстровані у нього потужності; оцінку співвідношення економічного розвитку регіону в розрізі "сфера діяльності-розмір ОТГ", "вид діяльності-середній рівень заробітної плати"; здійснювати пошук операторів ринку за уніфікованими видами діяльності тощо. Онлайн-формат працюватиме й під час отримання експлуатаційного дозволу.
Розмір плати та мінімальний строк його видачі буде визначено з урахуванням розміру підприємства (мікро-, мале, велике, середнє).
Останній становитиме мінімально сім днів.
Це дозволить мінімізувати ризики маніпуляцій щодо часу проведення інспектування та розміру оплат. Крім того, всі процедури фіксуватимуться боді-камерами інспекторів.
Відбір інспектора здійснюватиметься рандомно.
А бізнес, який хоче якнайшвидше почати діяльність, але не встигає з виконанням усіх умов, зможе отримати тимчасовий експлуатаційний дозвіл.
Будь-який вид дозволу буде реалізований з відповідним QR-кодом.Обидва сервіси планується запустити протягом наступного року.
Це допоможе створити такі умови, за яких підприємцям буде комфортно здійснювати діяльність в Україні.
Адже це — не лише про добробут окремого підприємця, це — про ефективне функціонування економіки всієї країни.