Реформи, які змінять автомобільні перевезення в Україні

Автомобільні пасажирські та вантажні перевезення є одними з ключових секторів економіки України, які забезпечують мобільність населення, підтримують логістичні ланцюги та сприяють інтеграції країни в європейський ринок. У часи війни їх значення лише зросло: в умовах обмеженого авіаційного сполучення автомобільний транспорт став головним засобом переміщення людей і товарів.
Однак недоліки регулювання та невпорядкованість цих галузей стають на заваді розвитку.
За підрахунками експертів, через нелегальні перевезення, тіньовий ринок квитків і відсутність належної інфраструктури, держава щороку втрачає мільярди гривень. Наприклад, лише від нелегального ринку квитків пасажирських перевезень держбюджет недоотримує близько 400 мільйонів гривень, а неефективність у вантажних перевезеннях коштує ще більше.
За даними Міністерства інфраструктури України, вартість руйнування доріг через перевантаження вантажівок становить близько 2 мільярдів гривень на рік, а сумарні втрати бюджету через тіньові схеми у сфері перевезень перевищують 5 мільярдів гривень. Автомобільні перевезення в Україні вже давно потребують реформування.
Відповідно до нещодавніх змін до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та змін до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека отримала повноваження вести перелік автостанцій на своєму офіційному сайті. Проте досі у вітчизняному законодавстві відсутнє чітке та актуальне визначення поняття «автостанція», яке б відповідало європейським стандартам.
Адже наявне на сьогодні поняття «автостанція», яке міститься у законі «Про автомобільний транспорт», дає можливість практично будь-яке приміщення назвати автостанцією та здійснювати діяльність без забезпечення жодних гарантій та сервісів для пасажирів та перевізників, чим нерідко користуються недобросовісні особи. Тож, для виправлення цієї проблеми я разом із колегами зареєстрував законопроєкт №12228.
Він пропонує визначити автостанцію як спеціально обладнану споруду, яка включає зони очікування для пасажирів, каси, платформи для посадки й висадки, паркувальні місця та інші необхідні сервіси.
Це не лише врегулює ринок, а й сприятиме легалізації тіньових перевезень, поверненню пасажиропотоків на станції та збільшенню податкових надходжень. Однак реформування галузі не обмежується питанням автостанцій.
Необхідно акцентувати увагу на кількох інших важливих напрямках.
По-перше, це цифровізація контролю за перевезеннями.
Укртрансбезпека пропонує впровадити систему "е-Інспектор", що поєднає в собі планшети, бодікамери та записи з пунктів вагового контролю. Ще одна важлива ініціатива — смарт-тахографи, які забезпечать автоматичний контроль за дотриманням режиму праці та відпочинку водіїв.
Їх впровадження дозволить зменшити кількість аварій за участю ліцензованого транспорту, а також створити єдиний реєстр для зберігання даних. Проте існують питання щодо ліцензійного програмного забезпечення для тахосканерів.
Для вирішення цього необхідно укласти відповідні угоди з постачальниками обладнання та забезпечити державне фінансування на початковому етапі впровадження. Інтеграція GPS-систем стане наступним кроком у диспетчеризації перевезень, забезпечивши прозорість маршрутів та контроль за нерегулярними рейсами.
Проте існують побоювання щодо складності контролю за впровадженням GPS у перевізників.
Щоб уникнути цих проблем, важливо встановити чіткі строки реалізації та забезпечити прозорість процесу підключення систем до державного реєстру. Запущений у серпні цього року вебпортал autobus.gov.ua для онлайн-продажу квитків та пошуку маршрутів, сприятиме зручності для пасажирів та легалізації перевізників.
Але ефективність такого порталу залежатиме від повноти інформації, яку будуть надавати перевізники, та контролю з боку Укртрансбезпеки.
Для цього необхідно впровадити санкції за недотримання вимог і забезпечити постійний моніторинг. У сегменті вантажних перевезень основна проблема — порушення габаритно-вагових норм.
Вирішенням стане не лише розширення мережі WIM-комплексів (Weight in Motion), але й створення спеціального фонду для їх обслуговування та розвитку.
Це допоможе зменшити руйнування доріг через перевантаження та мінімізувати корупційні ризики. За оцінками, збільшення кількості WIM-комплексів може знизити витрати на ремонт доріг на 20%.
Втім, питання ефективності системи WIM залишається актуальним.
Наприклад, відсутність належного фінансування та низька кількість комплексів ускладнюють повний контроль.
Щоб уникнути цього, важливо створити спеціальний фонд для утримання та розширення мережі, а також запровадити механізми заохочення місцевих громад до участі в проєкті. Ефективне впровадження всіх цих реформ матиме значний вплив на економіку України.
Легалізація ринку перевезень дозволить залучити сотні мільйонів гривень до бюджету, покращить безпеку на дорогах і створить рівні умови для бізнесу. Цифровізація процесів та автоматизація контролю знизять корупцію, а сучасна інфраструктура сприятиме інтеграції України в європейський транспортний простір.
У результаті держава отримає не лише фінансові вигоди, а й зміцнить свої позиції як надійного партнера на міжнародній арені.