Вчать дітей історії та культури. Як переселенці з Харкова створюють іграшки на 3D-принтері

Харків’янка Ксенія Клубань разом із чоловіком Дмитром створили виробництво розвиваючих ігор для дітей, використовуючи технологію 3D-друку. Через велику війну родині довелося переїхати до Вінниці, де вони започаткували новий напрям бізнесу і створили серію іграшок, які допомагають дітям вивчати українську історію та культуру. До війни підприємці виготовляли дерев’яні настільні іграшки, але їхнє виробництво у Харкові знищили росіяни.Від редакції.
Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України.
Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.ЕП поділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання, тому редакція ділитиметься цікавими історіями його представників.Це не будуть історії про приголомшливий успіх та великі статки.
Це будуть історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.Не можеш знайти – створи сам У 2018 році Ксенія народила доньку і вже за кілька місяців, як і більшість молодих батьків, почала цікавитись розвитком дитини через ігри.
В якийсь момент вона помітила, що на українському ринку бракує якісних розвиваючих ігор. "Нейропсихологи пов’язують дитячі ігри з певними етапами розвитку мозку, які формують основні здібності.
Вони рекомендують підбирати ігри, що сприяють розвитку конкретних навичок, адже цей важливий період триває лише до 3-5 років і більше не повторюється. Ми почали шукати такі ігри і виявилося, що ринок порожній.
В Україні були іграшки переважно російського або китайського виробництва", – розповідає підприємиця. Тому вона разом із чоловіком почала розробляти та виготовляти розвиваючі ігри самостійно.
Компанію назвали на честь доньки Теї – TheaSmart.
До війни Ксенія виготовляла іграшки з деревини за допомогою технології лазерної порізки.
Переважно це були пазли, кольорові дощечки та посібники (квадрати Нікітіна, дощечки Сегена і т.д.).
Ксенія Клубань "Ми тримали найнижчі ціни на окремі позиції на українському ринку.
Це був наш підхід, щоб зробити ранній розвиток дітей доступнішим батькам, у яких і так багато витрат.
Якщо у конкурентів ціна іграшки була 800 гривень, то у нас – 450 гривень", – зазначає Клубань. Після початку війни підприємці втратили виробничі потужності у Харкові.
Їхнє виробництво, яке було розташоване у масиві Салтівка, згоріло у перші дні вторгнення. До війни на виробництві було чотири промислові станки для лазерної різки та, крім засновників, працювало вісім людей.
На щастя, ніхто не постраждав, але релокувати було нічого, тож родина змушена була переїхати до Вінниці і починати все з нуля.
Читайте також: "Згоріло майже все".
Як підприємець відновив виробництво дитячих меблів в Ірпені на 60 країн світу "Постало питання, куди рухатися далі, як заробляти і як взагалі виживати.
У нас була велика база клієнтів, дропшиперів (посередники, які шукають покупців та передають замовленню виробнику), оптових закупівельників, які чекали нашого повернення. Ідея з 3D-друком виникла ще до війни, але в нас тоді не було часу, щоб її впровадити.
Так співпало, що у нас не було потужностей, але були вільні кошти і у вересні 2022 року в Німеччині ми замовили свій перший 3D-принтер", – розповідає Клубань. Другий 3D-принтер придбали за грантові кошти у тому ж році.
Грант на 16 тис грн Ксенія Клубань отримала від ГО "ВІСь" в рамках програми "Посилення голосу жінок в громадах".
Загалом у розвиток бізнесу залучили близько мільйона гривень. "Близько 500 тисяч гривень – це фінансові вкладення.
Інша частина – це інформаційна підтримка, грантові програми, навчання, акселераційні поїздки, у яких я брала участь за грантові кошти", – каже Ксенія.
Читайте також: Грант на 100%.
Як написати заявку, яка виграє Для виготовлення іграшок використовують екологічний біополімер – PLA-пластик (біорозкладний термопластик, який отримують з відновлюваних ресурсів: кукурудзяного крохмалю, кореня маніоки, гранул крохмалю та цукрової тростини).Це недорогий матеріал, що продається у вигляді нитки, який дозволяє виготовляти іграшки будь-якої форми та з великою палітрою яскравих кольорів.
Вироби з PLA-пластику можна утилізувати після використання без шкоди для довкілля. Підприємиця працює удвох з чоловіком.
У планах на найближчі два місяці – найняти ще одного працівника.
Ігри продають лише онлайн.
Клубань сподівається знайти партнерів серед місцевих офлайн-магазинів дитячих товарів, а також налагодити співпрацю з музеями, де будуть представлені тематичні ігри (з копіями артефактів, які зберігаються у цих музеях). Також у Вінницькій громаді підприємці співпрацюють із компанією, яка надає послуги лазерної різки і завдяки цьому вдалося відновити виробництво деяких позицій іграшок з деревини.
Приклад розвиваючих ігор Крім традиційних для ринку дитячих іграшок пазлів та фігурок TheaSmart розробила серію власних ігор, які можна розділити на два напрямки.
Перший – допомагає дітям вивчати історію, культуру, міфи України, історичні постаті, археологічні знахідки.
Другий – сформувати толерантне ставлення до людей, які мають інвалідність. Ігри розробляють у співпраці з логопедами, нейропсихологами та розвиваючими центрами.
Загалом створено 37 ігор.Інтегровані ігри TheaSmart пропонує дітям інтерактивне навчання через гру, поєднуючи фізичні іграшки з цифровим контентом. "Якщо йдеться про історію, то ми друкуємо на 3D-принтері маленькі копії археологічних знахідок.
Дитина разом із грою отримує лист археолога, в якому вказане конкретне місце, де знайшли артефакт і що тут відбувалося у конкретний історичний період", – пояснює Клубань. Гра побудована пошарово – від сьогодення до минулого і поділена на регіони.
Її можна купити як окремо (наприклад, лише про Трипільську культуру), так і комплексний варіант. До гри додається археологічний лист, щоб діти розуміли, де знайдений цей артефакт, його цінність.
Також у листі роз’яснюється небезпека "чорної" археології. Для того, аби батькам було простіше подати гру дітям, до неї додається озвучена інструкція.
До пояснення додається посилання, де дитина може прослухати інформацію, а також посилання на музей з віртуальною екскурсією.
Таким чином діти можуть побачити реальні історичні експонати, перебуваючи у будь-якій точці світу.
Приклад розвиваючих ігор Для запуску серії ігор з археологічними знахідками підприємиця отримала грант.
Разом із чоловіком вони вже закупили обладнання, відпрацювали наповнення і планують випуск першої продукції. Вартість гри – від 300 грн до 1000 грн, залежно від того, чи це повна версія, чи частина гри.
Вона розрахована на дітей, віком від 5 до 10 років. За таким же принципом розробляють інтегровані ігри для культурного розвитку. "Дитина грається і через гру та веселощі розвивається, вивчає культурну складову.
Наприклад, у нас є настільна гра за мотивами казки "Фарбований лис" Івана Франка.
У той час, як дитина грається фігурками, за окремим посиланням батьки можуть прочитати або дати дитині послухати казку та про самого автора", – додає Клубань.Соціальний проєкт – інклюзивні казки Підприємиця також створила соціальний проєкт – "Герої наших казок".
Тут зібрані історії українських захисників, які отримали травми на війні, пройшли реабілітацію та мають інвалідність. "Ми створюємо казки на основі реальних історій ветеранів та людей з особливими потребами, що допомагає дітям краще розуміти, як спілкуватися з людьми, які мають фізичні обмеження, і бачити в них справжніх героїв.
Казки супроводжуються візуальними образами героїв та методичними рекомендаціями для батьків і педагогів", – пояснює підприємиця.
Приклад розвиваючих ігор Проєкт поданий у вигляді карток із зображенням з однієї сторони та QR-кодом із посиланням на казку – з іншої.
Загалом створено 60 історій із героями з 20 регіонів.
Бокси із картками передали в обласні дитячі бібліотеки та кілька дитячих магазинів, де їх безкоштовно можна переглянути. У найближчих планах підприємиці – відновити позиції на ринку, які були до війни, розширити асортимент, який до 2022 року був представлений 150 різновидами іграшок.
Зараз їх менше 40-ка.
Після закріплення позицій на українському ринку вона планує шукати вихід на міжнародні ринки. "Мене цікавить швидке масштабування та вихід на міжнародні ринки через спільноту українців у різних країнах", – каже Ксенія.
До війни до 10% продукції купували люди з-за кордону, тож компанія має досвід доставки іграшок у 11 країн.