"Підтримка українського бізнесу – основа перемоги"

06.12.2024 18:37 | Економічна правда

Україна третій рік поспіль веде війну – війну на виснаження.
Переможцем у такій війні може бути лише той, у кого не тільки боєздатна армія, а й надійний тил.
Цей тил може буде надійним лише за умови розвитку національної економіки. У нещодавньому зверненні до Верховної ради Президент зазначив, що для перемоги потрібна «максимальна підтримка українського підприємництва, локалізація та виробництво саме в Україні, "все що можна виробляти тут в Україні має вироблятись в Україні і закуповуватись передусім в українського виробника".
Бо можна виграти війну, але втратити потенціал для розвитку національної економіки. Очевидно, що з початком повномасштабної агресії рф проти України епоха глобального "вільного" капіталізму закінчується.
Рожеві мрії про доброзичливу конкуренцію і вільну торгівлю між країнами, породжені адептами вчення про вільні ринки, не витримали перевірки цинічною парадигмою Realpolitik. Світ стає багатополярним, фрагментарним, а значить орієнтованим на розвиток власних національних економік, дотримання, у першу чергу, національних інтересів, а не ідеологічних, моральних чи етичних настанов.
На жаль! Читайте також: Плани без стратегії — стійкість всупереч державі Також шкода, що для більшості західних країн несподіваним відкриттям виявилась сувора істина, суть якої полягає у такому: якщо ви будете вести торгівлю з авторитарними країнами без застереження щодо потенційних викликів та загроз (як то кажуть – just business nothing personal), то вони можуть конвертувати ресурс та прибутки від такої торгівлі і військову та економічну агресію проти вас. Наочним прикладом тут є ситуація з поставками російської нафти і газу до європейських країн протягом останніх десятирічь.
Не для всіх, проте для багатьох, неприємною несподіванкою став факт, що звичайна торгівля перетворилась на засіб політичного тиску, економічного шантажу та джерело фінансування безглуздої війни. Експерти зазначають, що єдиний можливий шанс швидко здолати агресора за допомогою санкцій був втрачений у 2022 році через отримання рф виручки від продажу енергоносіїв розміром до пів трильйона доларів США.
Цей ресурс дозволив агресору втримати та поставити економіку на військові рейки та вести війну на виснаження. Тому аналізуючи поточний стан справ, панівні глобальні тенденції необхідно визнати пріоритетність прагматичного підходу в економіці, не зважаючи на всі приписи класичної економічної теорії. Сьогодні як ніколи нам потрібно розуміти, що війна відбувається не тільки на полі бою, а й на економічному фронті.
Держави, що довгий час пропагували політики відкритих ринків та вільної торгівлі, сьогодні стикнулись зі значними соціально-економічними проблемами. Внаслідок перевиробництва та відсутності достатнього внутрішнього сукупного попиту економічна експансія Китаю становить загрозу для національних економік європейських країн. Видання Merkur пише про хвилю банкрутств великих підприємств внаслідок кризи і планів закриття заводів у Volkswagen, Mercedes-Benz та інших компаніях.
Про банкрутство заявив найстаріший виробник автомобільних деталей Klein GmbH & Co.
KG (WKW), який працював з 1940 року.
Робочі місця можуть втратити близько 3 тис.
службовців компанії. The Economist зазначає, що перевиробництво сталі в Китаї загрожує колапсом світовій металургійні індустрії, тому уряди країн мають стати на захист національних виробників. В Україні ситуація зі зрозумілих причин не краща.
Фахівці застерігають, що у разі окупації Покровська виробництво сталі зменшиться удвічі.
Тому потрібно позбавитись ілюзій і чесно визнати, що війна на виснаження для України це війна щонайменше на два фронти.
І економічний тут не менш важливий. Прямий і безпосередній наслідок політики вільної торгівлі без огляду на довгострокові перспективи розвитку національної економіки та необхідність дотримання належного рівні економічної безпеки держави вимагає швидкої реакції на існуючі загрози. У сукупній структурі імпорту товарної продукції України за 9 місяців поточного року частка продукції з Китаю є найбільшою і перевищила 20%.
При тому, що торгівля з близькою до нас географічно Польщею займає в структурі імпорту удвічі меншу величину (9,9%).
Інші країни-партнери, відповідно, ще менше: Німеччина – 7,7%, Туреччина – 5,9%.
Частка товарів китайського виробництва у вітчизняному імпорті за останні десять років подвоїлась. У зв’язку з війною маємо загрозливу тенденцію депопуляції країни.
За оцінками демографів, чисельність населення в Україні вже до кінця цього року може становити близько 28-30 млн людей.
З об’єктивних причин скорочується не тільки кількість населення, а й купівельна спроможність, добробут наших співвітчизників, що має свій вплив на вітчизняний бізнес. Наприклад, корпорація "Біосфера", один з найбільших гравців українського ринку виробництва та дистрибуції товарів для дому, планує продовжувати активну експансію на іноземні ринки на тлі зменшення ринку в Україні. Водночас, за даними Державної митної служби, обсяг продажів імпортних споживчих товарів на ринку України засобами електронної комерції (B2C платформи) за 9 місяців поточного року склав більше 89 млрд грн, що вже вище значень 2021 р., коли виторг іноземних компаній склав майже 62 млрд грн. Динаміка розвитку цього сегменту ринку вражає.
Кількість міжнародних поштових та експрес-відправлень у поточному році вже перевищила 54 млн і ймовірно, що до кінця року буде перевищений відповідний показник 2021 р.
у 69,6 млн відправлень. При цьому, існуючі прогалини у вітчизняному податковому та митному законодавстві призводять до того, що 99% міжнародної електронної торгівлі в Україні відбувається без оподаткування митними платежами, в тому числі без сплати ПДВ. Крім того, частка товарів китайського походження у структурі продаж через електронні B2C платформи зросла з 32% у 2022 р до 62% у 2024-му. Чи повинні іноземні виробники мати такі податкові преференції порівняно з вітчизняним бізнесом? Питання звісно риторичне, але має абсолютний прагматичний зміст для державного бюджету країни, в якій триває війна і в якій концепція локалізації закупівель має бути реалізована не тільки в публічному секторі, а й на ринку споживчих товарів для населення. Отже, мусимо констатувати, що за нинішніх геополітичних реалій примат державної політики вільних ринків ставить під загрозу економічну безпеку багатьох держав у довгостроковій перспективі.
Тому у цьому контексті мова не стільки про протекціонізм, скільки про рівні умови конкуренції та оподаткування для вітчизняного виробника. Для України актуальність підтримки українського бізнесу має стати основною економічної політики на період не тільки військового стану, а й подальшої відбудови національної економіки.
Як засвідчує історичний досвід повоєнної відбудови європейських країн після Другої світової війни, іншого шляху до добробуту держава немає.

Додати коментар

Користувач:
email:





Bubble forming fast,
A ticking time bomb,
Disaster looms ahead.

- Fin.Org.UA

Новини

17:45 - За сім місяців Україна експортувала менше напівфабрикатів, але більше чавуну
17:20 - московіяни не пустили МАГАТЕ до новозбудованої дамби біля Запорізької АЕС
16:35 - Китай закликав США переглянути експортні обмеження щодо трьох напівпровідникових компаній
16:03 - Компанія не змогла збудувати для ліцею готельні номери: суд розірвав угоду
15:10 - Ціни на фрукти у супермаркетах коливаються – моніторинг
14:15 - Аукціони "Земельного банку": скільки земель реалізовано за тиждень
13:35 - Уряд запустить програму страхування військових ризиків: що вона передбачає
13:04 - Суд наказав фірмі з орбіти дружини нардепа повернути Міноборони гроші за мастила
12:40 - Атака українських безпілотників спричинила колапс у аеропорту Сочі
12:30 - "Дракон і слон танцюватимуть разом": Китай та Індія відновлюють торгівельні зв'язки
12:10 - На Одещині енергетики ліквідовують наслідки масованої атаки московитськими дронами
11:50 - У Ніжині московитський "Шахед" пшкодив критичну інфраструктуру
11:08 - Експосадовець "Нафтогазу" відреагував на звинувачення правоохоронців
10:15 - Російські удари по Одещині пошкодили енергетичні об’єкти
10:00 - В останню неділю серпня Україна традиційно відзначає День шахтаря – професійне свято людей, які щоденно забезпечують енергетичну безпеку держави
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 31.08.2025
07:17 - Ключові рішення НКЦПФР від 29.08.2025
18:00 - Валюта Ірану падає після того, як країни ЄС вирішили знову ввести санкції
16:57 - Німецька компанія Quantum Systems запустила мережу секретних заводів з виробництва дронів в Україні
15:58 - Вимога Трампа до Японії купувати більше американського рису призупинила перемовини
14:55 - Чистий прибуток "Роснефти" впав на 68% – Сєчин
14:13 - Україна підписала Угоду про відкрите море, яка посилить міжнародну екологічну співпрацю
14:10 - Усі найбільші нафтові компанії московія пожалілися на зниження прибутків
14:01 - За тиждень Нацбанк продав 573 мільйон доларів
13:45 - Наслідки атаки московія: у Дніпрі світло будинкам даватимуть почергово на 5 годин
13:20 - Німеччина стала найбільшим покупцем українських заморожених овочів
12:40 - Мешканці Одещини заборгували за комуналку мільярд гривень
12:05 - На Херсонщині антидроновою сіткою планують облаштувати 264 кілометрів доріг
11:30 - Світлана Гринчук про підготовку до ОЗП: за деякими об’єктами випереджаємо план
11:25 - У США федеральний апеляційний суд скасував значну частину тарифів Трампа


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.3192
Австралійський долар26.9677
Така0.34033
Канадський долар30.0489
Юань Женьміньбі5.7928
Чеська крона1.9704
Данська крона6.4571
Гонконгівський долар5.3006
Форинт0.121473
Індійська рупія0.4683
Рупія0.0025037
Новий ізраїльський шекель12.3728
Єна0.28061
Теньге0.076707
Вона0.029695
Ліванський фунт0.000461
Малайзійський ринггіт9.7811
Мексиканське песо2.2119
Молдовський лей2.4787
Новозеландський долар24.317
Норвезька крона4.1054
Саудівський ріял11.0117
Сінгапурський долар32.1484
Донг0.0015682
Ренд2.3315
Шведська крона4.3609
Швейцарський франк51.4702
Бат1.27555
Дирхам ОАЕ11.2497
Туніський динар14.2474
Єгипетський фунт0.8508
Фунт стерлінгів55.5861
Долар США41.3203
Сербський динар0.41127
Азербайджанський манат24.3018
Румунський лей9.5024
Турецька ліра1.0041
СПЗ (спеціальні права запозичення)56.5418
Болгарський лев24.6394
Євро48.196
Ларі15.3265
Злотий11.298
Золото140917.1
Срібло1605.33
Платина55661.34
Паладій45394.07

Курси валют, встановлені НБУ на 01.09.2025