Податкова культура – система цінностей, норм, встановлених правил і принципів у сфері податкових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податковій культурі притаманні елементи як формальних інститутів (законодавчі та інші нормативно-правові акти), так і неформальних інститутів (загальноприйняті традиції та звички нарахування і сплати податків, які обумовлюють моделі поведінки платників податків, що формуються податковою культурою).
Імперативом податкової системи має бути поєднання фіскальних інтересів та інтересів платника податків на основі формування партнерських відносин. Робота податкових органів багато в чому залежить від того які відносини у них складаються із платниками податків. Платник податку це в першу чергу партнер держави, його кошти – основне джерело державних доходів. Тому в даний час податківці приділяють більше уваги роз’ясненню правових актів, адже податкове законодавство далеко не всім зрозуміле через свою складність та неоднозначність. Більшість податкових спорів виникають тільки тому, що платники розуміють ті чи інші положення податкового законодавства не так, як податківці. З іншої сторони податкові органи теж будуть працювати ефективно, якщо платники податків будуть дотримуватися податкового законодавства. Але це все залежить від високого рівня податкової культури в країні.
 Податкова культура повинна виступати регулятором поведінки не тільки кожного платника податків, а й посадових осіб податкових органів. Тому її удосконалення слід починати передусім з працівників податкових органів, оскільки платників податків більше, ніж податківців, і формування в їхній свідомості розуміння всієї необхідності сплати податкових платежів є довготривалим і більш трудомістким процесом.
Ефективність роботи будь-якої системи, насамперед, залежить від рівня кваліфікації працівників, від їхнього ставлення до професійної діяльності, від морально-етичних засад та особистих рис. Професіоналізм податкового інспектора має ґрунтуватися на знаннях, комунікабельності, упевненості. Ця впевненість має базуватися на особистих здібностях інспектора: вміння легко переконати інших у правильності постановки питань, та налагодити психологічний контакт із платником податків.
Професіоналізм і взаємна відповідальність є основними показниками нового рівня співпраці держави та платників податків, а також високої податкової культури та податкової дисципліни. Основна мета податкових органів має бути спрямована на протистояння закріпленню в суспільстві свідомого ухилення від сплати податків як акту, який зберігає особисту вигоду.
Важливо сформувати не тільки позитивний образ працівника податкового органу, а й сумлінного платника податків. Неправомірні дії однієї зі сторін призводять до нестабільності всієї системи і неефективності застосовуваних заходів.
Важливою складовою в покращенні взаємин між платниками та податковими органами є довіра до платників з боку податкових органів. Зменшення кількості й тривалості перевірок і зниження рівня використання штрафів допоможуть забезпечити реципрокність взаємовідносин між суб’єктами податкових відносин.
У випадку платників податків ключовим елементом є податкова мораль, яка проявляється у внутрішній мотивації людей до сплати податків. Тобто існують певні норми і правила, які регламентують поведінку і дії людей у сфері оподаткування. Позитивна мораль приймає форми громадянської свідомості, обов’язку, дисципліни. Тому на державному рівні дуже важливо сформулювати моральні імперативи, які так би мовити стали б еталоном, якому має відповідати добросовісний платник.
Тому в контексті формування податкової культури податкова політика повинна бути результатом суспільного вибору, проявом відродження духу, відчуттям спільної мети у суспільстві вільних у своєму виборі громадян. Для цього можна активніше долучати громадян до обговорення реформ з метою врахування реальних суспільних пріоритетів, а не окремих впливових груп. Відчуття спільної відповідальності, а також впевненість у правомірності дій держави зможе забезпечити підвищення рівня tax compliance, оскільки людям властива реципрокність – схильність до взаємодії, за умови аналогічної поведінки інших членів.
Виходячи з вищевикладеного можна запропонувати визначення податкової культури. Податкова культура являє собою систему цінностей, норм, встановлених правил і принципів у сфері податкових відносин. Дана модель включає в себе правомірні дії, як платників податків, так і податкових органів. Кожен суб’єкт податкових відносин самостійно визначає для себе рівень його податкової культури, що відрізняється нормами, правилами і цінностями.
Податкова культура складається з розуміння громадянами всієї важливості для держави і суспільства сплати податків, знання своїх прав і обов’язків по їх сплаті. Платник податків повинен усвідомлювати, що податкові надходження до бюджету потрібні для виконання державою своїх функцій (утримання армії, поліції, забезпечення отримання гідної освіти, надання послуг у сфері охорони здоров’я і т. д).