Ефект тисячі гривень. Досвід українського видавництва

У 2021 році українці отримали "ковідну тисячу" в рамках ініціативи "єПідтримка".
Її витрачали в тому числі на купівлю книг.
А також - на квитки у кіно чи театр, візит до музею чи картинної галереї, абонемент у спортклуб, квитки на потяг чи літак в межах України.
У червні 2024 року Президент Володимир Зеленський підписав закон, про виділення тисячі гривень для повнолітніх українців.
На фінансування програми виділили 372 млн грн.
Ці гроші, серед іншого, також можна витратити на придбання книг.

За прогнозом директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, видавцям потрібно буде додатково надрукувати 1,5-2 млн примірників.
Переваги виділення 1000 гривень 1.
Стимулювання продажу книжок та економічний мультиплікативний ефект У 2021 році програма безпосередньо стимулювала продажі книжок: Bookchef та інші видавництва зафіксували зростання продажів удвічі і більше порівняно з попереднім роком.

Цей сплеск попиту поширився на весь ланцюжок створення вартості - від книгарень до видавництв і друкарень.
З економічної точки зору, це ілюструє ефект мультиплікатора: кожна гривня, витрачена на книжки, каталізувала подальші витрати в галузі.

Вовина тисяча.
Як працюватиме ініціатива Зеленського і на що можна буде витратити гроші Хвилеподібний ефект державних субсидій поширюється не лише на видавничу сферу.
Коли попит на книжки зростає, зростає й економічна активність у суміжних секторах, створюючи мультиплікативний ефект, який зміцнює весь ланцюжок постачання.
2.
Розширення та урізноманітнення читацької бази Одним із найпомітніших результатів програми стало розширення читацької бази.
Багато українців, які рідко купували книжки або не мали інтересу до читання, скористалися заохоченням у 1000 грн, щоб познайомитися з новою літературою.

У Bookchef ми спостерігали зростання кількості нових користувачів на нашій онлайн-платформі на 300% протягом перших місяців програми.
Цей приплив нових читачів не лише приніс негайний дохід, але й сприяв культурним змінам, відкриваючи книги для аудиторії, яка традиційно менш зацікавлена в читанні.

3.
Підтримка культурної та економічної стійкості
Виділені кошти допомогли стабілізувати грошові потоки та надали фінансові важелі, необхідні для утримання персоналу, продовження видавничих проектів та інвестування в майбутній контент.
Такі стимулюючі заходи підтримують виживання культурних підприємств, які інакше могли б опинитися на межі банкрутства.

Це допомагає зберігати інтелектуальний капітал і захищати робочі місця в індустрії книговидавництва та рітейлу.
Виклики та недоліки програми розподілу коштів 1.
Проблеми ефективного розподілу коштів та продаж контрафактної продукції Однією з важливих проблем був ефективний розподіл коштів.
Прості критерії доступу дозволили певним продавцям контрафактних або несанкціонованих книг скористатися програмою.
Незважаючи на передбачувану підтримку легальних видавництв і книгарень, відсутність суворих перевірок дозволила недобросовісним продавцям зловживати системою.

Як наслідок, державні кошти, призначені для підтримки автентичного українського книговидання, час від часу перетікали до неформального сектору - тобто в кишені піратів.
Посилення механізмів нагляду може вирішити цю проблему в майбутніх програмах, допомагаючи гарантувати, що кошти дійдуть до тих, кому вони призначені.
2.
Ажіотажний попит і, як наслідок, затоварення Основна причина затоварення полягала в тому, що з початком війни економіка на певний час припинилася, і продажі знизились до мінімуму.
Коли ж відновилися економічні активності, попит не повернувся на попередній рівень, що призвело до значного падіння обсягів реалізації.
Згодом відбулося поступове відновлення, і навіть спостерігалося зростання продажів вище рівня до війни.

Додатковою причиною затоварення стало збільшення виробництва під час короткострокового ажіотажного попиту, що спричинило тимчасовий надлишок товарів.
3.
Короткострокова підтримка без тривалого розвитку ринку Термін запуску нових проектів, зокрема книг, від моменту концепції до появи в книгарнях може займати від одного до трьох років.
Тому будь-які короткострокові програми стимулювання не можуть гарантувати сталого розвитку галузі.

Натомість довгострокові програми сприяють інвестуванню у великі проекти, серійні видання, відкриття нових книгарень, що мають перспективу окупності протягом кількох років.
Зі зменшенням державного фінансування книговидавництва загалом, економіка стикається з проблемою балансу між короткостроковим стимулюванням ринку та його стійким зростанням.
Рекомендації для майбутніх програм грантової підтримки Виходячи з досвіду роботи нашого видавництва, я розробив кілька гіпотез, які можуть підвищити ефективність майбутніх ініціатив:
1.
Впровадження освітніх стимулів для нових читачів.
Щоб розвинути успіх програми у розширенні читацької бази, майбутні асигнування можуть включати заохочення до подальшого читання, наприклад, ваучери на знижку для майбутніх покупок.

Це не лише сприятиме повторному залученню читачів, але й сформує стійку звичку до читання серед нової аудиторії.
Прийнята в Україні програма ваучерів для молоді на 18-річчя обіцяє запровадження найближчим часом, що стане важливим кроком у розвитку читацької бази.

Такий підхід має потенціал стимулювати звичку до читання серед нової аудиторії.
2.
Довгострокові культурні інвестиції через податкові пільги.
Окрім прямих субсидій, уряд міг би розглянути податкові стимули для витрат на культуру, дозволивши громадянам витрачати частину своїх податкових витрат на книжки.
З одного боку - ця ідея, на жаль, є малоймовірною через складнощі з декларуванням.

З іншого - вже прийнята програма часткової компенсації оренди для книгарень.
Вона, навіть без повного фінансування, уже стимулювала розвиток роздрібного книжкового бізнесу, що, своєю чергою, позитивно вплине на всю книжкову галузь, зокрема в регіонах, де книгарень майже не існує.