Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 13%

Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 13%.
Це рішення в поєднанні з підтриманням стійкості валютного ринку дасть змогу зберегти контроль над інфляційними очікуваннями, сповільнити інфляцію наступного року та надалі повернути її до цілі 5%. 
Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, але дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося 
У вересні інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі й, за оцінками НБУ, надалі зростала в жовтні.
Посилення цінового тиску в другому півріччі 2024 року було очікуваним та передбачалося попередніми прогнозами НБУ (Інфляційні звіти за січень, квітень і липень 2024 року).
Водночас зростання показників як споживчої, так і базової інфляції (7,3% р/р у вересні) виявилося вищим, ніж прогнозувалося.
Вагомий внесок у таку динаміку мало подорожчання продовольчих товарів унаслідок гірших, ніж очікувалося, урожаїв різних сільськогосподарських культур і пов’язаного з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості.
Пришвидшення інфляції також зумовлювалося подальшим збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди.
Попри зростання інфляції впродовж останніх місяців, інфляційні очікування економічних агентів залишалися достатньо стійкими та контрольованими, хоч і маржинально погіршилися.
Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися
У наступні місяці ціновий тиск зберігатиметься через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону.
У результаті інфляція сягне 9,7% на кінець 2024 року.
Водночас навесні 2025 року інфляція почне знижуватися.
Сповільненню темпів зростання цін наступного року сприятимуть зважена монетарна політика НБУ, послаблення зовнішнього цінового тиску, поліпшення ситуації в енергосекторі й збільшення врожаїв.
Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до цілі 5% у 2026 році.
Зростання економіки триває, хоча й залишається обмеженим через вплив війни
Хвилі атак росії на енергетичну інфраструктуру, пожвавлення міграції та брак трудових ресурсів гальмували відновлення економіки, однак реальний ВВП надалі зростав – як у II, так і III кварталах 2024 року.
Причому менший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії та дещо вищі врожаї ранніх зернових культур дали змогу НБУ підвищити прогноз зростання реального ВВП у 2024 році – до 4%.
Значні бюджетні стимули, підкріплені суттєвими обсягами міжнародного фінансування, збільшення доходів домогосподарств, а також нарощування випуску в рослинництві та стійкий зовнішній попит сприятимуть подальшому зростанню української економіки – на 4,3–4,6% у 2025–2026 роках.
Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася.
Завдяки достатнім обсягам зовнішньої підтримки уряд зможе й надалі фінансувати значні видатки бюджету, а НБУ – забезпечувати стійкість валютного ринку
У жовтні МВФ виділив Україні черговий транш у розмірі 1,1 млрд дол.
США за результатами п"ятого перегляду програми розширеного фінансування (EFF).
Близько 300 млн дол.
США пільгового фінансування надійшло від Канади.
До кінця року очікується надходження понад 15 млрд дол.
США, з яких 4,8 млрд дол.
США – за програмою SPUR зі Світовим банком за підтримки фінансування з боку США.
Крім того, досягнуто значного прогресу в підтвердженні майбутніх обсягів допомоги.
Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні безповоротної позики, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до 50 млрд дол.
США у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans.
 
Отже, міжнародна підтримка України залишатиметься суттєвою.
Ураховуючи очікувані надходження, НБУ поліпшив припущення щодо зовнішньої фінансової допомоги на 2024–2026 роки.
Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне 41,5 млрд дол.
США, а наступного – 38,4 млрд дол.
США.
Збереження зовнішньої підтримки разом із достатніми обсягами внутрішніх ринкових залучень дадуть змогу уряду й надалі покривати значний дефіцит бюджету без звернення до емісійного фінансування.
Зі свого боку НБУ зможе підтримувати належний рівень міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку.
Їхні прогнозні обсяги були переглянуті в бік підвищення порівняно з липневими оцінками – до 43,6 млрд дол.
США та 41,0 млрд дол.
США за підсумками 2024 та 2025 років відповідно.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни
Війна триває.
Відповідно зберігаються ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв.
Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості війни.
Крім того, російська агресія й надалі генерує такі ризики:
виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;  можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск;  подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції; поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці. Зберігається також ризик посилення геополітичної напруженості у світі на тлі війни на Близькому Сході, електоральних циклів в окремих країнах і намагань росії сформувати коаліцію держав для конфронтації з демократичним світом.
Водночас зберігається ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних, зокрема, з подальшим пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці. 
З метою підтримання стійкості валютного ринку, приведення інфляції до цілі впродовж наступних років та збереження контролю за інфляційними очікуваннями Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 13%
Ураховуючи, що пік інфляції ще не пройдено, а проінфляційні ризики на найближчі місяці навіть посилилися, НБУ вважає за доцільне залишатися обережним у процентній політиці, а також вживати виважених заходів для забезпечення стійкості валютного ринку.
Для протидії ціновому тиску НБУ з липня призупинив пом’якшення процентної політики.
Це підтримало інтерес до гривневих заощаджень, ставки за якими нині забезпечують належний захист від інфляційного знецінення.
Зокрема, восени відновився приплив строкових депозитів населення в гривні, надалі збільшувалися вкладення в ОВДП у національній валюті.
Політика захисту гривневих заощаджень від інфляції й надалі сприятиме обмеженню тиску на валютному ринку та збереженню міжнародних резервів.
Використовуючи режим керованої гнучкості курсу, НБУ компенсуватиме структурний дефіцит валюти у приватному секторі та згладжуватиме надмірні курсові коливання.
Курс помірно коливатиметься в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов, що і надалі посилюватиме адаптивність валютного ринку та економіки.
Динаміка курсу узгоджуватиметься із завданнями НБУ зі збереження під контролем інфляційних очікувань, сповільнення інфляції наступного року та її повернення до цілі 5% на горизонті політики.
У разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Національний банк буде готовий реагувати всіма наявними заходами монетарної політики
Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% – щонайменше до літа 2025 року.
У разі подальшого зростання цінового тиску понад прогноз та загрози розбалансування інфляційних очікувань НБУ буде готовий посилити процентну політику та застосовувати додаткові монетарні заходи. 
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 11 листопада 2024 року.
 
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 12 грудня 2024 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.