ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Дніпропетровщина: з початку поточного року фізичні особи забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на нерухоме майно
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло майже 264,8 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року виросла на понад 95,2 млн грн, або на 56,2 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що наразі відбуваються зміни у підходах до організації роботи податкової служби. Реалізація Експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі забезпечить зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів. Однією з основних новацій Експериментального проекту є розподіл всіх податкових ризиків за основними видами. На підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.
За видобування нафти платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 1,6 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж трьох кварталів до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування нафти від платників надійшло понад 1,6 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що для покращення ставлення громадськості та платників податків до повноти сплати податків, а також їхнього сприйняття податкового адміністрування затверджено Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД). Вона розрахована на 6 років.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.
Туристичний збір: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформуєю
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,4 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом минулого року майже на 1,5 млн грн, або на 30,5 відсотків.
Нагадуємо, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги) платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.
Пунктом 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Платнику податку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги (далі – повідомлення) із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції (додаток 8) з використанням електронного кабінету технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851- IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Під час підключення до режиму відеоконференції платник податку зазначає в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта платника податку (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), найменування платника податку – юридичної особи, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця.
При цьому Порядком розгляду скарги не передбачено подання повідомлення про зміну уповноваженої особи для розгляду матеріалів скарги.
Водночас, платник податку може подати заяву про відкликання скарги та в подальшому повторно подати скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків з зазначенням уповноваженої особи яка буде приймати участь для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції.
Особливості надання ФОПом – платником єдиного податку в оренду нерухомого майна
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами) (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації (частина перша ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша ст. 286 ГКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
З огляду на зазначене, доходи платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна визначаються виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди.
Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253 (далі – Методика № 1253).
Пунктом 3 Методики № 1253, зокрема, визначено, що мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.
Таким чином, розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди, повинен бути не менший, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.
ПКУ не передбачена відповідальність за встановлення в договорі оренди розміру орендної плати меншого, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.
Чи сплачує акцизний податок ФОП із залишків алкогольних напоїв, наявних на момент припинення підприємницької діяльності, які будуть використані для власного споживання?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, фізична особа – підприємець (суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі) не повинна сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення.
Разом з цим, оскільки реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися на підставі відповідної ліцензії, а їх зберігання – у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, або у місцях роздрібної торгівлі, на які отримана відповідна ліцензія, до ліквідації фізичної особи-підприємця (суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі) йому необхідно залишок алкогольних напоїв:
- або реалізувати при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У такому випадку виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- або повернути залишки алкогольних напоїв постачальнику.
Коли Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).
Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинності 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970).
Законом № 2970 внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його ст. 39 прим. 3, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.
Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом Організації економічного співробітництва та розвитку, Багатостороння угода CRS 28 червня 2024 року набрала чинності для України.
ДПС є компетентним органом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом, що здійснює контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства України.
Багатостороння угода CRS – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.
На сьогоднішній день Україна обмінюється фінансовою інформацією щодо рахунків у рамках Багатосторонньої угоди CRS з близько 120 країнами світу, які приєдналися до автоматичного обміну фінансовою інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
