Урожай менший, а доходи більші. Особливості жнив 2024 року

"Хоча високий урожай 2023 року став хорошою новиною, у 2024 році погода може бути менш сприятливою".
Такий висновок ЕП опублікувала рік тому, коли прогнози падіння врожаю на 15% обернулися невеликим приростом відносно 2022 року.
Причиною стала гарна погода, яка підвищила врожайність.
Висновок виявився пророчим і у 2024 році погода була не просто менш сприятливою, а руйнівною для рослин.
Посуха і температурні рекорди призвели до того, що цьогорічний урожай на 10-15% не "дотягне" до торішнього.
Скільки зерна збирають аграрії - питання не лише їхньої здатності заробити та прогодувати країну, а й можливості України наповнювати державний бюджет.
Як відомо, різна аграрна продукція становить чверть вітчизняного експорту, а все це - податки від продажу продукції за кордон, найманих працівників та купленого обладнання.
Це кошти, яких бракує для фінансування оборони держави.
Разом з тим менші врожаї цьогоріч не єдиний фактор, від якого залежатиме результат маркетингового сезону.
Деякі фактори грають на користь фермерам і трейдерам.
"Мінус" кукурудза Згідно з очікуваннями Української зернової асоціації (УЗА), у 2024 році врожай зернових та олійних культур становитиме 75 млн тонн - на 9,5% менше, ніж торік.
Консалтингова компанія Barva Invest говорить про 73,1 млн тонн - падіння на 12,7%.
Початкові прогнози були гірші, проте покращилися в ході жнив.
Збір ранніх зернових культур уже завершили.
За даними Мінагрополітики, з полів отримали 22,3 млн тонн пшениці, 5,5 млн тонн ячменю, 212 тис.
тонн гороху.
Такі цифри дещо випередили останні прогнози асоціацій і самого міністерства.
"Через погоду врожай ранніх зернових культур менший на 2% порівняно з 2023 роком.
Показники врожаю пізніх груп можуть знизитися орієнтовно на 10% залежно від погодних умов", - розповів ЕП міністр агрополітики Віталій Коваль.
Крім пшениці, найбільше планують зібрати кукурудзи (23-24 млн тонн) та соняшнику (12,8 млн тонн), прогнозує УЗА.
Обидві культури зібрані на 50% і перші результати невтішні.
Прогноз щодо кукурудзи асоціація погіршила.
[INFO_720630]
Через посуху врожай кукурудзи впаде на понад 20%.
Урожай соняшнику та пшениці очікується на 10% менший за торішній.
Приблизно однакові цифри називають в інших аграрних асоціаціях, Мінагрополітики та Barva Invest.
Найбільше обсяги врожаю зерна знизяться на півдні та сході країни, адже там були максимально високі температури повітря та ґрунту в поєднанні з мінімальною кількістю опадів, пояснює керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин.
Урожайність там майже вдвічі нижча порівняно з іншими регіонами.
Однак менші обсяги врожаю - не єдина проблема цьогорічного сезону.
Море працює, залишків немає За прогнозом УЗА, у 2024 році експорт зернових та олійних культур може становити 45,8 млн тонн, що на 20% менше, ніж торік.
Одна з причин - низькі перехідні залишки, каже президент асоціації Микола Горбачьов.
У 2022 році перехідні залишки продовольства сягали 20 млн тонн через блокування морських портів, у 2023 році - 14 млн тонн.
У 2024 році йдеться про 7 млн тонн, тож експортної "подушки", яка б компенсувала менший урожай, немає.
"Експортний потенціал суттєво менший, ніж у попередні сезони, адже з початку великої війни країна два роки вивозила накопичений надлишок.
Потенціал сезону 2024-2025 років базується лише на врожаї цього сезону", - кажуть у Barva Invest.
Відкрите небо, Чорне море, водогін за пів року: як змінились транспортні шляхи України на другий рік війни Відкриття одеських портів на українських умовах є найбільшим досягненням 2023 року для економіки.
Ця логістика найдешевша з початку війни.
Це означає, що фермер може заробити більше, адже експортні ціни диктує світовий ринок.
Разом з тим, нагадує Горбачьов, фрахт суден для українських портів дорожчий за закордонний через додаткове страхування.
Наприклад, у Констанці (Румунія) - на 10-12 дол.
на тонні.
Ці кошти теж могли би бути доходом аграріїв.
Є й хороша новина.
"Попри падіння обсягу експорту зерна виручка в грошовому вираженні зросте на 20-25% завдяки підвищенню світових цін.
Україна отримає від експорту зернових культур не менше, ніж у 2023 році", - прогнозує Горбачьов.
Литвин зазначає, що 2024 рік більш сприятливий для українських аграріїв, окрім господарств, які сильно постраждали від посухи, хоча до довоєнного рівня ще далеко.
"Схоже, що цього року виробництво зернових культур перейшло із збиткового виробництва в мінімально прибуткове", - каже аналітикиня.
Зокрема, хороші результати показує пшениця.
За норми споживання 6 млн тонн на рік на експорт можуть піти 16,2 млн тонн зерна.
Це граничний обсяг продажу за кордон у 2024 році, про що Мінагрополітики домовилося з учасниками ринку.
"У вересні експортували 2,3 мільйона тонн, на жовтень законтрактовано стільки ж.
Попит великий, бо продовольчої пшениці у світі не вистачає: в Аргентині невеликі врожаї, у ЄС через посуху та повені - теж.
Хоча московія демпінгує на ринку, ціна потроху зростає і продовжить зростати в листопаді-грудні", - переконаний заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Картопля подорожчала на 200%.
Чому в Україні ростуть ціни на овочі і що буде далі? Найкраща фінансова ситуація складеться для аграріїв на заході країни, адже там найменші втрати врожаю.
Крім того, каже Марчук, дорожчає і соняшник, який купують всередині країни для переробки.
Це компенсує фермерам втрати обсягів.
Експортні результати теж успішні: за даними Мінагрополітики, за січень-серпень 2024 року експорт аграрної продукції становив 16 млрд дол., що на 9% перевищує торішній показник за аналогічний період.
Усього за кордон відправили 55 млн тонн зерна, що на 23% більше, ніж за відповідний період 2023 року.
Ключовими викликами для галузі, крім безпеки, залишаються проблеми з енергетикою, нестача "рук" у виробництві та висока вартість залучення кредитів.
Сезон-2025 Менший урожай 2024 року не вплине на посівні площі чи зміну культур.
Горбачьов очікує, що аграрії можуть збільшити посіви прибуткових гороху та сої, але це не вплине на структуру вирощування: кукурудза та пшениця залишаться основними культурами.
Він оптимістичний і щодо озимих пшениці та ріпаку: дощі почалися, тож великих ризиків для майбутнього врожаю в УЗА не бачать.
"Українські аграрії не будуть скорочувати посівні площі", - додає Литвин.
Здатність фермерів заробляти залежить від світових цін, за якими вони зможуть продати свою продукцію.
Прогнози щодо зовнішніх ринків наразі неоднозначні.
Бавовна і снаряди.
Як Україна робить перші кроки до виробництва пороху Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) очікує цьогорічний урожай у світі майже на такому ж рівні, що й торік.
Тобто пропозиції на ринку вдосталь, а підстав для сильного зростання цін немає.
За словами Литвин, ціни на зерно порівняно з показниками 2023 року знижуються.
З олійними культурами ситуація краща: соняшник та ріпак дорожчають, проте соя дешевшає.
Увага до агросектору з боку інвесторів зростає.
Марчук констатує, що на ринку починають укладати форвардні угоди на наступний сезон, побоюючись проблем з погодою.
Аграрні активи стають більш привабливими, кажуть у Barva Invest.
Якщо раніше інституційні фонди робили ставку на здешевлення аграрної сировини, хоча окремі культури, зокрема пшениця, мали оптимістичне підґрунтя для росту цін, то зараз фонди ліквідують свої короткі позиції.