Огляд торговельної політики Республіки Казахстан

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Республіки Казахстан та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/459 і WT/TPR/S/459), які містять детальну інформацію про торговельну політику Казахстану, а також письмові запитання інших членів СОТ. Всього було завчасно направлено понад 300 письмових запитань до Казахстану від 18 членів СОТ, а безпосередньо під час засідання в обговоренні взяли участь представники 32 делегацій, у тому числі й України.
Учасники відзначали стійкість і адаптивність економіки Казахстану, яка демонструє стабільний розвиток протягом останніх років попри чисельні зовнішні потрясіння. Так, незважаючи на падіння економіки у 2020 році (на 2,6 відсотка), викликане пандемією COVID-19, а також нещодавні порушення ланцюгів поставок, спричинені повномасштабним вторгненням росії в Україну, рівень зростання реального ВВП Казахстану становив в середньому 3,3 відсотка у 2017-2023 роках, насамперед, завдяки експорту вуглецевих енергоресурсів, який складає близько 60 відсотків у загальному обсязі експорту товарів і є основним драйвером розвитку. Зростанню сприяли і інші сектори економіки Казахстану, зокрема промисловість, телекомунікації та будівництво, які зазнають помітних позитивних трансформацій. Згадувалися також і досягнення Казахстану у сфері цифровізації, швидкий перехід до цифрової торгівлі та електронного урядування. У цьому зв’язку учасники засідання закликали Казахстан продовжувати реалізацію заходів у напрямі збільшення диверсифікації економіки, підвищення енергоефективності та переходу до “зеленої енергетики”, створення сприятливого бізнес-середовища.
У багатьох виступах віталася активна участь Казахстану у діяльності СОТ, у тому числі з питань торгівлі і забезпечення гендерної рівності, внутрішнього регулювання сфери послуг, електронної комерції, сільського господарства, субсидій у галузі рибальства, сприяння фінансуванню заради розвитку, діяльності малих і середніх підприємств, а також зазначалося про особливий внесок Казахстану у проведення дванадцятої Конференції міністрів СОТ, ратифікацію Угоди про субсидії у галузі рибальства, виконання своїх зобов’язань з направлення повідомлень до СОТ тощо. Згадувалися і прогрес Казахстану в сфері спрощення процедур торгівлі, забезпечення функціонування порталу “єдиного вікна”, що дозволило значно знизити витрати, пов’язані з торгівлею. Оцінюючи вплив вступу Казахстану до СОТ на показники його зовнішньої торгівлі, члени СОТ наводили дані про двократне збільшення її обсягів за відповідний період в результаті запровадження більш відкритого торговельного режиму.
Поряд з визнанням успіхів Казахстану в економічній та торговельній сферах важливим аспектом дискусій були питання щодо особливостей формування міжнародної торговельної політики Казахстану у контексті її “прив’язаності” до спільної торговельної політики та правил Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), що створює певні обмеження у доступі до ринків товарів та послуг цієї країни і заважає вільній торгівлі з третіми країнами. У цьому зв’язку питання порушувалися щодо процесу інтеграції та ролі інституцій ЄАЕС у формулюванні цілей торговельної політики Казахстану, можливостей та стану переговорного процесу щодо укладення двосторонніх торговельних угод з третіми країнами; заходів контролю торгівлі товарами в рамках ЄАЕС з урахуванням відмінностей у ставках ввізних мит та правилах технічного регулювання тощо.
Визнаючи позитивні кроки у реформуванні інвестиційного режиму Казахстану, учасники закликали Казахстан усунути наявні обмеження, що продовжують застосовуватися в окремих секторах надання послуг. При цьому висловлювалися пропозиції щодо необхідності зменшення безпосередньої участі держави в економіці та просування більш конкурентоспроможних ринків товарів і послуг. Так, на думку деяких учасників, зниження впливу держави на таких ключових ринках, як ринок газу, електроенергії, залізничного та водного транспорту, може сприяти залученню потенційних інвесторів та ще більшому зростанню економіки. Члени СОТ також звертали увагу Казахстану на доцільності збільшення своїх зусиль у забезпеченні прозорості регуляторного процесу та удосконалення механізму проведення консультацій з громадськістю, зокрема з іноземними інвесторами.
Занепокоєння викликали і деякі інші нетарифні бар’єри, збереження яких у торговельному режимі Казахстану, на думку членів СОТ, не узгоджується із необхідністю забезпечення відкритості торгівлі. У цьому контексті згадувалися запроваджені Казахстаном тимчасові заборони на імпорт і експорт з метою здійснення контролю внутрішніх цін і забезпечення внутрішніх поставок.
Запитання також порушувалися щодо санітарних та фітосанітарних заходів, технічного регулювання, правил надання інвестиційних стимулів та субсидій у рамках підтримки вітчизняного виробництва, державних торговельних підприємств, захисту прав інтелектуальної власності, а також сфери сільського господарства, зокрема тарифних квот та заходів стабілізації цін на продовольчі товари.
Завчасно направлені запитання України до Казахстану стосувалися: фіскальної політики та режиму оподаткування; санітарних та фітосанітарних вимог, а також можливостей укладення двосторонніх угод у цій сфері; заходів, що застосовуються Казахстаном з метою спрощення адміністративних процедур для отримання дозволів на міжнародні автомобільні перевезення тощо.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У своєму виступі делегація України відзначила важливу роль Казахстану у світовій торгівлі, особливо на регіональному рівні, та в діяльності СОТ, а також досягнутий прогрес в питаннях спрощення процедур торгівлі, розвитку торговельної інфраструктури, митного оформлення товарів, функціонування “єдиного вікна” тощо. Основну увагу казахської сторони було привернуто до значних перешкод у двосторонній торгівлі у різних секторах, наявність яких спричинило збройне вторгнення рф в Україну в 2022 році та його вкрай негативні наслідки, які продовжують відчуватися до цього часу. Ураховуючи тенденцію до зменшення обсягів двосторонньої торгівлі, казахській стороні було запропоновано додатково вивчити можливості, які надають обом країнам існуючі домовленості та угоди в сфері торгівлі між Україною та Казахстаном. Крім того, казахську сторону було закликано приєднатися до процесів реконструкції та відновлення України, а також реалізації української Формули миру.
Довідково: у 2021 році обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Казахстаном становили 1,4 млрд доларів США, що перевищувало рівень 2020 року на 67,2 відсотка. У 2022 році через повномасштабне вторгнення росії в Україну обсяги двосторонньої торгівлі товарами з Казахстаном скоротилися на 37,4 відсотка у порівнянні з попереднім роком – до 0,8 млрд доларів США. У 2023 році обсяги торгівлі товарами між Україною та Казахстаном продовжували зменшуватися (до 0,5 млрд доларів США - на 34 відсотки менше у порівнянні з 2022 роком).
З більш детальною інформацією щодо проведення першого Огляду торговельної політики Республіки Казахстан можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням https://bit.ly/3Nhpw1W, де є доступними для завантаження звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу