Посадовці змінюються. А чи лишаються реформи лісової галузі?

Найбільше доля лісу залежить не стільки від громадськості, як від рішень тих чи інших найвищих посадових осіб, які або продовжують реформи, або просто очолюють корупційні потоки, імітуючи зміни на краще.
Нещодавно з Офісу Президента України звільнили Ростислава Шурму, який, схоже, був причетний до генерації рішень не лише в енергетиці, а й в лісовому господарстві.
Так само призначено нову міністерку довкілля, якій підпорядковується Держлісагентство і у віддані якої перебуває ДП "Ліси України".

Чого очікувати завтра? До чого готуватися вже сьогодні? Інформаційний вакуум після новопризначень призвів до того, що в соціальних мережах багато противників реформ накинулися на керівника найбільшого лісового господарства "Ліси України" Юрія Болоховця і вже "смакують" його звільненням, "бо забагато позитивних змін провів", "бо не було спільної зустрічі з новопризначеною міністеркою Світланою Гринчук" тощо.
І так і ширяться байки й зневіра.
Втім, необхідно розкласти все "по полицях", щоб зрозуміти подальшу долю лісу в Україні як для бізнесу, так і громадськості.
Що вже зроблено для лісової галузі, а що ні? Якщо не вдаватися до емоційних оцінок, а об"єктивно порівняти періоди розвитку лісової галузі до широкомасштабного вторгнення і вже після нього, то необхідно звернути увагу на тектонічні зрушення щодо основних проблем, які не розвязувалися десятиліттями.
Наприклад.
1.
Замість старої та неефективної "колгоспної" системи господарства, при якій кожен лісгосп був джерелом корупції як для місцевих еліт, так і високопосадовців, створено сучасне ДП "Ліси України" з прозорим ринком деревини.

Реформування біржового ринку.
Що змінилося? В минуле канули безкарний дерибан лісових ресурсів та імітація ринкових відносин.
Сьогодні у вільному доступі продається стільки деревини, скільки потрібно будь-якому споживачу.
А головне - за однаковими правилами для всіх.
2.
Припинено одну з наймасштабніших схем так званої "державної переробки лісу" вже колишніми лісгоспами.
3.
Впроваджені цифрові інструменти, такі як фотофіксація деревини.
Колоди, які вивозиться з лісу фотографується, тому їх важко "оформляти" "дровами", які значно дешевші, за дорогу ділову сировину, або здійснювати два-три рейси під один комплект супровідних документів тощо (ТТН-ліс).
Також запроваджено електронний сертифікат походження, що мінімізує контакти з чиновниками, а отже зникає людський фактор і корупційна складова як така.
Про більшість досягнень реформи уже багато сказано публічно.

Втім, найбільшим провалом останніх років можна назвати неспроможність депутатів закріпити на законодавчому рівні цивілізований та прозорий ринок деревини.
Закон "Про ринок деревини" роками припадає порохом у Верховній Раді.

Ненадійність підзаконних актів і нечіткого законодавчого регулювання у тому, що в будь-який момент за політичною волею можна "відкотити" реформи назад.
На що варто звернути увагу новому керівництву Міндовкілля? Посадовці йдуть, а всі позитивні досягнення, реформи залишаються й визначають подальший вектор розвитку галузі на десятиліття вперед.
Щоб усунути багаторічну корупційну складову та людський фактор:
- необхідно продовжити курс на тотальну цифровізацію лісового господарства.

- Дати чесну відповідь на актуальну проблему: чи будуть виведені багатомільярдні "закриті" тендери щодо заготівлі лісу у відкритий простір та чи буде сформований цивілізований та конкурентний ринок таких послуг?
- Активізувати зі сторони уряду питання про необхідність ухвалення спеціального закону "Про ринок деревини".
Саме законодавчим актом має бути визначено як формуються лоти з деревиною, роль у цьому процесі бірж (посередників), закріплені права та інтереси як продавців, так і покупців лісових ресурсів.
А головне - щоб були закладені принципи прозорого використання деревини та рівного доступу до такого ресурсу всім бажаючим.
- Завершується незабаром мораторій на експорт лісу-кругляку, як соснових порід, так і дубу (широколистяних порід).
Уже необхідно проводити роз"яснювальну, агітаційну та нормотворчу роботу, щоб продовжити строки мораторію.
Адже завдяки цьому лісова галузь перетворилася з сировинної на одну із найбільш глибокою переробкою.
Саме в таких умовах створюється продукція з чималою доданою вартістю і приносить колосальний розвиток економіці в умовах війни.
- Формується наглядова рада для державного спеціалізованого лісового підприємства "Ліси України".
Остання може забезпечувати сталість та послідовність як щодо охорони й догляду за лісами, так і щодо подальшого використання деревини.
Від її якісно складу залежить не лише доля теперішніх досягнень, чи будуть вони збережені й розвинуті далі, а й загалом те, чи стане лісова галузь опорною для розвитку економіки, чи залишиться у корупційних десятилітніх тенетах.
- Чомусь зупинений продаж (приватизація) "деревообробних цехів" колишніх лісгоспів, які активно залучалися у багатомільярдну схему так званої "державної переробки" лісу.
Питання чому?
Замість висновків Не важливо, де ухвалюватимуться остаточні рішення щодо долі лісу, чи в Офісі Президента, чи в КабМіні, чи в Міндовкіллі, чи на місцях - важливо сконцентрувати увагу на подальшій тотальній цифровізації галузі, автоматизації управлінських, господарських, організаційних процесів, розвитку прозорого та відкритого ринку деревини.
Поки що залишаються без відповіді такі питання:
1.
Куди спрямують лісову галузь та що буде з реформами?
2.
Чи буде продовжуватися курс попередників на позитивні зміни лісового господарства, або ж чи буде започатковано власну програму дій? Якщо так, то яку саме?
3.
Що очікувати деревообробному, меблевому бізнесу, екологам та громадськості загалом найближчим часом?
4.
Чи буде у нас закон "Про ринок деревини"?
5.
Чи буде продовжений мораторій на експорт лісу-кругляку тощо?
Відповіді на ці та інші питання важливі, бо від цього залежать настрої інвесторів та подальші інвестиції у перероблення деревини.

Також від них залежить те, чи відбудеться реванш "старої лісової гвардії" та бенефіціарів багатовимірної корупції чи ж навпаки - темпи реформи лісової галузі не лише збережуться, а й подвояться?