Законопроєкт про підвищення податків не відповідає Конституції – юридичне управління Ради

Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт №11416-д, яким підвищуються ставки військового збору та деяких інших податків, та дійшло висновку, що його окремі норми не відповідають Конституції України.
Про це йдеться у висновку управління щодо поданого до другого читання тексту законопроєкту №11416-д.

"У Головному юридичному управлінні у вкрай стислі строки здійснено юридичну експертизу підготовленого до другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики однойменного законопроєкту та, за результатами експертизи, зазначаємо про те, що його окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України", - йдеться у висновку юристів.
Що не так із законопроєктом?
По-перше, запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.

По-друге, вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
По-третє, низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.
"Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку", - зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду.
Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року.
Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім цього юристи вказують, що законопроєкт №11416-д запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.
Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління - зміни до розрахунку мінімального податкового зобов"язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель.
Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов"язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% - 1400 грн з гектара.
На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.
На сам кінець, законопроєкт №11416-д містить доручення Кабінету міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів з сільськогосподарських земель.
Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.
Що міститься у законопроєкті?
До другого читання законопроєкт про підвищення податків міститиме такі зміни:
підвищення військового збору із зарплат всіх фізичних осіб (зокрема тих, які працюють у режимі "Дія.Сіті") з 1,5% до 5%.
У разі ухвалення законопроєкту, зміни набудуть чинності з 1 жовтня 2024 року, тобто доходи громадян оподатковуватимуться ретроспективно; збільшення військового збору з 1,5% до 5% з інших доходів громадян (не зарплат) з 1 січня 2025 року; запровадження військового збору для ФОПів 1, 2 та 4 груп на рівні 10% від мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця (тобто, починаючи з жовтня цього року розмір збору становитиме 800 грн); запровадження військового збору для ФОПів 3 групи у розмірі 1% від доходу; повторне запровадження підвищеного податку на прибуток для банків за ставкою 50% за 2024 рік.
Оскільки банки вже встигли заплатити податок за старою ставкою за більшу частину цього року, то запровадження податку на надприбуток також відбудеться ретроспективно; підвищення ставки податку на прибуток для небанків (крім страховиків) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС у розмірі 30 тис, 45 тис або 60 тис грн (залежно від типу заправки) за кожне місце продажу пального.
При цьому сума переплат з податку не буде переноситися у зменшення податкових зобов"язань наступних податкових періодів; зміна щодо авансового внеску з податку на прибуток для обмінних пунктів: тепер такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві, 600 євро - у містах з населенням понад 50 тисяч мешканців та 200 євро для решти населених пунктів; запровадження МПЗ у розмірі 700 грн та 1400 грн за гектар землі; запровадження щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ - як пояснювали автори законопроєкту, така зміна необхідна для запровадження "економічного бронювання".
Натомість щомісячне звітування розпочнеться лише з 1 січня 2025 року; звільнення від оподаткування ПДФО доходів від "національного кешбеку" у 2024-2025 роках; фактичне запровадження ренти на видобуток гірських порід під щебінь, граніт та пісок (не менше 5 доларів за тонну). Коли ухвалять законопроєкт?
За даними співрозмовників ЕП у податковому комітеті Ради, парламент має ухвалити зазначені зміни до Податкового кодексу до кінця поточного тижня, тобто до 11 жовтня.
Розпочати розгляд законопроєкту депутати планують вже 9 жовтня, повідомив заступник голови комітету Ярослав Железняк.

До другого читання до законопроєкту №11416-д подали понад 1300 правок, що може значно затягнути процес його розгляду.
Більшість податкових змін, які пропонуються законопроєктом, набудуть чинності "заднім числом".
Зокрема, щодо оподаткування зарплат громадян військовим збором за підвищеною ставкою.
Проте як саме ці зміни будуть реалізовуватися на практиці наразі достеменно невідомо.