Провідні науковці презентували в Мінекономіки дослідження щодо мінімальної заробітної плати та економічної стійкості України

25 вересня 2024 року понад 60 науковців, урядовців та фахівців органів виконавчої влади взяли участь у шостому засіданні Наукової платформи при Мінекономіки. Учасники розглянули два дослідження, яке презентували науковці Інституту демографії та проблем якості життя НАН України та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Перше дослідження присвячене оптимізації розміру мінімальної заробітної плати (МЗП) та розробленню моделі її розрахунків. На думку науковців, оптимальним є такий розмір МЗП, який одночасно збільшує реальні доходи домогосподарства, не шкодить розвитку підприємницької діяльності та відповідає можливостям й фінансовим зобов’язанням державного бюджету та Пенсійного фонду України.
В 2021 році за оцінками експертів таким вимогам відповідало збільшення тодішньої МЗП (6000 грн) на 37%. Підвищення МЗП на більшу величину призвело б до негативного балансу втрат державного бюджету. На наступному етапі досліджень експертами буде оцінено кілька варіантів підвищення мінімальної заробітної плати та їх впливу на баланс інтересів в економіці в поточних умовах повномасштабної війни.
Також, за критеріями визначення розміру МЗП українське законодавство значною мірою відповідає вимогам Директиви (ЄС) 2022/2041 Європейського парламенту та Ради ЄС від 19 жовтня 2022 року, а також принципам формування справедливих умов праці, сформульованих у Розділі II Європейської основи соціальних прав («Стовп»), проголошеної в Гетеборзі 17 листопада 2017 року.
Водночас для подальшого дотримання принципів Європейської соціальної хартії необхідна модернізація критерію врахування достатньої купівельної спроможності МЗП, можливостей нарощування продуктивності праці, а також досягнутого рівня розвитку економіки і стійкості її фінансів.
Друге дослідження стосується мінімального «прожиткового мінімуму» для української економіки, нижче якого економіка вимушена переходити до 100% економіки воєнного часу. Аналізувалась природа явища економічної стійкості України за часів війни та чинників, які її визначають. Економічна стійкість України розглядається як здатність певною мірою абсорбувати зумовлені війною економічні шоки та ефективно використовувати наявні ресурси.
Результати дослідження формують теоретико-методологічну основу розроблення матриці ризиків, матеріалізація яких вимагатиме переходу економіки в стан повномасштабної мобілізації.
Крім учасників наукової платформи, в дискусії взяли участь представники інших міністерств, відомств, зокрема Міністерства фінансів України, Міністерство соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Федерації професійних спілок України, Федерації роботодавців України, а також представники бізнесу.