Чому ми знову говоримо про пенсійну реформу?

В Україні регулярно порушується питання проведення пенсійної реформи і принаймні тричі за останні 24 роки уряди звітували про її проведення.
Однак ми знову говоримо про те, що пенсійна реформа на часі.
Попередні зміни були точкові і не змінювали параметри системи.
Зокрема зміни стосувалися підвищення пенсійного віку для всіх, а також окремих професій.
При цьому підхід до розрахунку пенсій суттєво не змінили.
Залишилися і більшість спеціальних пенсій, що шкодять справедливості системі.
Спочатку про терміни.
В Україні відповідно до пенсійного законодавства передбачені три рівні пенсійної системи.
Перший - пенсії, які виплачує Пенсійний фонд.
Саме про неї найчастіше говорять люди, коли сварять низькі пенсії.
Передбачене створення другого рівня пенсійної системи - накопичувального, але його досі не запровадили через дисбаланси в першому рівні системи.
Третій рівень - недержавний: банківські депозити, вкладення в інвестиційні фонди та недержавні пенсійні фонди, страхування життя.
Він є, але розвивається кволо.
Однак поговоримо про реформу першого рівня пенсійної системи.
Серед основних викликів пенсійній системі - демографічний.
На фоні надвисоких рівнів смертності та високої міграції в Україні зафіксовані високі темпи скорочення населення та його старіння.
У результаті один платник єдиного соціального внеску (ЄСВ) утримує одного пенсіонера.
Причина тут не лише в демографії, а й у високому рівні неформальної зайнятості: ці працівники не сплачують ЄСВ.
За даними Мінекономіки, 3,2 млн осіб працюють неформально, тоді як сукупна кількість зайнятих становить 12,3 млн осіб.
З різних причин поза робочою силою перебувають майже 8 млн осіб віком 15-70 років.
Ситуація навряд чи суттєво поліпшиться, особливо в умовах великої війни.
При цьому важливо, що демографічний виклик - це характеристика сучасного розвинутого світу, просто в дещо менших масштабах.
Тому вік виходу на пенсію піднімають у більшості держав світу і ми цього теж не можемо уникнути.
Важливо, щоби був чіткий зв"язок: працюєш довше - отримуєш вищу пенсію.
Саме тому нагально важливими є заходи з детінізації зайнятості, а також заохочення людей працювати офіційно та довше і сплачувати ЄСВ.
Пенсійна реформа повинна сприяти відновленню довіри до системи, щоб залучити до формального ринку праці тих осіб, які працюють неформально.
Зміни мають бути ширшими, оскільки на ринок праці варто залучити і ті 8 млн осіб, які перебувають за його межами.
Щоб виконати таке завдання, слід виправити недоліки системи: несправедливість, суперечливість та непрозорість.
Насправді ніхто точно не може визначити, яку отримає пенсію, бо нарахування непрозоре.
Усе залежить від того, за яким законом людина вийде на пенсію та в який рік.
Зв"язок між сплаченим та отриманим - слабкий, довіри до системи мало, що теж впливає на збільшення частки неформальної зайнятості.
Пенсіонерів може побільшати на мільйон.
Конституційний суд розглядає законність реформи 2017 року Вихід на пенсію за різними законами та підходами свідчить про несправедливість системи.
Це не про чиновників, а радше про інші категорії пенсіонерів.
Зокрема, судді отримують суми, в десятки разів вищі за середню пенсію в Україні.
Ще один приклад несправедливості - визначення пенсій для "чорнобильців", які виплачуються за спеціальним пенсійним законом.
Ліквідатори, які не оформили інвалідність, отримують лише 170 грн доплати, а люди, які мали далеке відношення до аварії, можуть отримувати 10-20 тис.
грн.
Є феномен пенсійних мігрантів за "чорнобильським" законом.
Люди переїздять у так звані радіозабруднені громади й отримують високі пенсії за рішеннями судів.
Також є люди, які оформили "чорнобильську" інвалідність навіть у 2023-2024 роках, хоча існує питання про можливість визначити через майже 30 років, що інвалідність пов"язана саме з аварією на ЧАЕС, а не з іншими причинами.
Ще одна несправедливість - пенсії кадрових силовиків, які ніколи не воювали, але отримують високі пенсії, прив"язані до розміру грошового забезпечення сьогоднішніх військових.
При цьому під цей закон не потрапляють військові, які захищають Україну з 2014 року і прийшли в армію з цивільного життя.
Зміни в пенсійному законодавстві подекуди наражаються на звернення до Конституційного Суду щодо їх невідповідності Конституції.
Уже було кілька рішень про неконституційність, ще кілька звернень перебувають на розгляді КС.
Це створює високі фіскальні ризики для пенсійної системи.
Зокрема, лише можливе скасування одного з кроків попереднього етапу пенсійної реформи - підвищення віку виходу на пенсію для окремих категорій працівників - може створити додаткову дірку в розмірі 50 млрд грн щороку.
Тому пенсійна реформа на часі.
Вона має збільшити прозорість і справедливість системи, що дозволить підвищити її стійкість і збільшити довіру до неї.
Матеріал підготовлений у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: зміцнення макроекономічної стабільності через надійне управління державними фінансами", який фінансує UK International Development від уряду Великої Британії.
Імплементатори проєкту - Abt Global та ЦЕС.