Чи дихає Київ війною?

Кияни звикли, що їх місто інколи очолює світові рейтинги найбруднішого повітря, випереджаючи Бангладеш, Індію та Китай.
У 2024 році ситуація повторилася.
Близько пів сотні вимірювальних станцій столиці постійно фіксують рівень забруднення повітря PM2,5.
Це дрібні тверді частинки, здатні проникати в легені і шкодити здоров"ю.
За даними видання Texty, цьогорічний смог у Києві має кілька різних джерел, серед яких і традиційні для осені, і нові.
15 вересня станції зафіксували пожежі на торф"яниках довкола столиці.
Ще одна пожежа спалахнула 19 вересня неподалік села Лошакова Гута на північ від Києва, де горіли ліс і торф.
Супутникові знімки показали, як вітер ніс дим у бік міста.
До звичних проблем додався інший фактор: забруднення повітря від пожеж внаслідок обстрілів російською армією.
Зафіксовані 20 вересня займання на північному кордоні України створили димову завісу, яка простяглася до Києва.
Щоб відповісти на питання, чи є цьогорічні умови аномальними, ЕП проаналізувала відкриті дані, доступні на порталі data.gov.ua, щодо концентрації та індексу якості атмосферного повітря за формулою NowCast (US EPA) для головного забрудника повітря - дрібнодисперсного пилу фракції 2,5 мікрона.
[INFO_719712]
Чому так відбувається? Головний, хоч і несподіваний, фактор покращення якості повітря - велика війна.
Пожежі є лише одним з джерел забруднення.
PM2,5 утворюються також через викиди, спричинені транспортом, промисловістю та виробництвом електроенергії, зокрема вугільними електростанціями.
З 2022 року Україна зазнала значних втрат у цих сферах через війну.
Валовий внутрішній продукт країни в перший рік великої війни впав на третину і досі не повернувся на довоєнний рівень, а виробництво електроенергії скоротилося.
Україна втратила близько 9 ГВт потужностей - половину енергосистеми країни.
Це еквівалентно обсягу енергоспоживання Нідерландів упродовж трьох місяців або сукупному споживанню Словаччини та країн Балтії.
Більшість втрачених потужностей припадають на екологічно шкідливі вугільні електростанції.
Горить, але не палає.
Чому в Україні поменшало пожеж сухостою? Зменшення виробництва в Запоріжжі, Дніпрі та інших промислових регіонах позитивно вплинуло на довкілля.
За даними 2024 року, рівень забруднення PM2,5 у цих містах знизився майже вдвічі порівняно з 2019-2021 роками.
Однак найбільші екологічні зміни сталися в Харкові, де через масштабні руйнування інфраструктури припинилася будь-яка генерація енергії.
В результаті відсоток часу з чистим повітрям (PM2,5 менше 50) у місті зріс із 65% до 95%.
У Запоріжжі та Дніпрі частка таких годин у році піднялася з 50-60% до 75-85%.
[INFO_719713]
У Києві зниження рівня забруднення повітря у 2023-2024 роках виявилося менш різким.
Це зумовлено меншою концентрацією заводів і сильнішим людським фактором: автомобільні викиди залишаються основним джерелом забруднення, а кількість населення повернулася до довоєнного рівня у 2023 році.
Тим не менш, кількість годин з чистим повітрям теж зросла: з 60% у 2021 році до 80% у 2024-му.
[INFO_719714]
Методологія. Історичні дані, розміщені ініціативою SaveEcoBot, узяті з порталу data.gov.ua.
Це щогодинні концентрації та індекси якості повітря за формулою NowCast (US EPA) для головного забрудника повітря - дрібнодисперсного пилу фракції 2,5 мікрона (AQI PM2,5) в населених пунктах України.
Первинні показники якості атмосферного повітря вимірюють станції моніторингу, встановлені мешканцями населених пунктів, незалежними проєктами, організаціями, органами місцевого самоврядування.
SaveEcoBot збирає ці показники, щогодини розраховує середнє арифметичне значення для PM2,5 та розраховує AQI PM2,5 за формулою NowCast (US EPA) за кожною станцією.
Після цього для населених пунктів рахується відповідне середнє арифметичне значення PM2,5 та AQI PM2,5 відповідно.
Шкала AQI для PM2,5 (EPA): 0-50 - хороша якість повітря, 51-100 - помірна, 101-150 - незадовільна для чутливих груп, 151-200 - незадовільна, 201-300 - дуже погана, 301-500 - небезпечна.