Суди проти росії. Хто заплатить за вкрадене майно банків?

Російська агресія коштувала українській економіці близько 500 млрд дол.
і ця цифра постійно зростає.
Це дані Світового банку.
Відчутна частина банків, які були виведені з ринку під час "банкопаду", також втратила свої активи через окупацію росією наших територій.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб досліджує матеріали і збирає докази щодо 72 таких банків.
Ці дані мають лягти в основу відповідних позовів проти рф.
За попередніми оцінками, сума потенційних вимог до країни-агресора, які можуть бути висунуті Фондом гарантування вкладів, може становити близько 45 млрд грн.
Кредитором таких банків, який втратив найбільше коштів, є держава, що надавала їм кредити рефінансування.
Багато це чи мало? Це, наприклад, більше суми видатків на підтримку бізнесу в держбюджеті 2024 року (понад 30 млрд грн).
Уже є два перші судові рішення за позовами Фонду гарантування до росії.
Обидва - Господарського суду Києва.
У справі банку "Український фінансовий світ" він присудив стягнути з рф понад 1,9 млрд грн (справа №910/7444/23).
Це банк, чий головний офіс та майже всі активи розташовувалися в Донецьку і були втрачені при окупації міста росією.
У серпні 2014 року НБУ визнав його неплатоспроможним, Фонд гарантування запровадив тимчасову адміністрацію і почав гарантовані виплати вкладникам - майже пів мільярда гривень.
Проте за аналогічною справою щодо Промекономбанку на 650 млн грн цей суд відмовив фонду в задоволенні позову (справа №910/8847/23).
Попри ретельну підготовку фондом доказової бази і надання суду всіх матеріалів, розгляд тривав понад рік.
Двічі суддя безпідставно відмовляв у відкритті провадження.
Також двічі апеляційний суд підтвердив безпідставність цих відмов, скасував ці рішення та спрямував справу знову в першу інстанцію на розгляд по суті.
Проте суддя все одно відхилив позов фонду.
У процесі він аналізував що завгодно, тільки не дії рф, через які банк припинив роботу.
Суддя розбирав обраний спосіб виведення з ринку, причини початку процедури ліквідації, зате не побачив причинно-наслідкового зв"язку між окупацією регіону рф та втратою майже всіх активів у Донецьку.
Фонд готує на це рішення апеляційну скаргу.
Отримати позитивні судові рішення в таких справах - важливий крок до стягнення з країни-агресора завданих збитків з його активів, розкиданих по всьому світу.
Ці рішення українських судів фонд далі використовуватиме при створенні різних міжнародних механізмів стягнення збитків.
Однак це непросто і нешвидко.
Проблеми, які доводиться вирішувати У світі діє принцип суверенного імунітету, за ним країна не може виступати відповідачем у суді іншої країни.
Проте як бути в ситуації, коли міжнародні правила для країни-агресора не існують, коли вона не зважає на наш суверенітет, окуповує наші території, руйнує інфраструктуру, убиває наших громадян?
Аби агрессор не залишився безкарним, мають бути винятки.
Такий виняток створив прецедент Великої Палати Верховного Суду, яка у 2022 році надала своє бачення можливості відступлення від абсолютного державного імунітету країни-агресора.
Завдяки цьому українські громадяни і юридичні особи ініціювали кількасот позовів до рф про відшкодування збитків в українських судах.
Як українцям будуть відшкодовувати 100% вкладів під час війни - керівниця Фонду гарантування Є й інші складнощі.
Навіть за відсутності дипломатичних зв"язків з рф при розгляді позовів проти неї Україна має діяти відповідно до вимог закону "Про міжнародне приватне право" та міжнародних конвенцій, якщо ми розраховуємо на визнання міжнародними судами рішень українських судів.
Зокрема, слід дотримуватися порядку вручення документів відповідачам (тобто рф), обґрунтовувати позовні вимоги з урахуванням законодавства країн, у яких планується виконання такого рішення, збирати належні докази, забезпечувати переклад позовних матеріалів (подекуди це тисячі сторінок) мовою відповідача.
Чистота процедури прискіпливо вивчатиметься в судах юрисдикцій, де є російські активи, тому для Фонду гарантування це не формальність.
московія сповіщається про судові засідання за всіма приписами національного та міжнародного права, матеріали справ завжди надсилаються на адресу мін"юсту рф.
Наприклад, у справі Промекономбанку вони надсилалися з території Великобританії.
Стягнення збитків з рф - питання не тільки правове, а й політичне.
У світі поки не існує законодавчих норм, які б дозволяли використовувати певні активи рф (активи центробанку), що перебувають на території тієї чи іншої країни, для виконання рішення українського суду про стягнення завданої агресором шкоди.
Позови Фонду гарантування - це справи про збитки, завдані до лютого 2022 року, і вони не підпадають під дію Міжнародного реєстру збитків та міжнародного компенсаційного механізму, над якими працює Мінʼюст.
Проте фонд усіма доступними правовими методами і далі боротиметься за те, щоб не дозволити країні-агресору безкарно відбирати кошти кредиторів українських банків.