СГ ввозить пальне на митну територію України виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки: що з реєстрацією платником акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), платник податку зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (п. 231.1 ст. 231 ПКУ).
Також, п. 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального. Особа, яка ввозить пальне на митну територію України, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації. Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов’язана зареєструвати таку акцизну накладну в ЄРАН.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ.
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 визначено, зокрема, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно з підпунктами «б» та «в» п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом:
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (СГ) (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Отже, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну територію України, використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а пальне зберігається у приміщенні або на території, яка не є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт не є розпорядником акцизного складу, не є платником акцизного податку з реалізації пального, відповідно у нього відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.
Водночас, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну території України:
здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку з реалізації пального, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України;
зберігає пальне у приміщенні або на території, яка є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, зареєструвати акцизний склад (акцизні склади) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України.