Рекордні видатки на оборону та рекордний дефіцит

В перший тиждень після подання в Раду дуже легко загубитись в потоці новин про сотні програм, на які розбили 3,9 трлн грн бюджету.
І хоча мені, безперечно, цікаво розбиратись у тонкощах вакцинації диких лисиць і скільки це коштує платникам податків, я більш схильна аналізувати загальну картину.
До повномасштабного вторгнення усі бюджети зверхньо називали "бюджетом проїдання", тому що основною статтею видатків завжди була соціалка.
З 2022 року три найбільші категорії витрат бюджету змінились.

Тепер це оборона і з великим розривом - обслуговування боргу (майже 481 млрд грн) і соціальний захист (419 млрд грн).
Бюджет 2025 року - це бюджет війни.
Ми знову поставимо історичний рекорд по оборонних видатках.
На безпеку і оборону планується спрямувати 2,2 трлн грн, що перевищить майбутні фактичні видатки 2024 року, навіть після проголосованих цього тижня змін і збільшення видатків на майже 500 млрд грн.

Але більше половини цих коштів - 55% або 1,2 трлн грн - підуть на грошове забезпечення військовослужбовців усіх сил і родів військ.
737 млрд грн буде спрямовано на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема майже 47 млрд - на закупівлю дронів.
В цьому році я можу з упевненістю сказати, що маючи 2,2 трлн грн уряд зможе профінансувати ведення війни на весь 2025 рік.
Звісно, за відсутності форс-мажорних обставин.

Наприклад, в цьому році через затягування рішення про виділення коштів у Конгресі, Україна три місяці не отримувала військову допомогу від США і змушена була оплачувати закупівлю зброї коштом майбутніх видатків на грошове забезпечення військовослужбовців.
Це призвело до дірки в 495 млрд грн і загрози невиплати "бойових" у вересні.
Де Україна братиме і на що витрачатиме гроші у 2025-му.
Аналіз проєкту держбюджету Витрати на обслуговування державного боргу в наступному році зростуть на майже 108 млрд грн порівняно з цим роком.
На жаль, це наша нова реальність - ми живемо в борг і цей борг зростає швидше, ніж ми можемо собі уявити.

В 2025 році для покриття невійськових видатків ми вимушені будемо позичити ще майже 37 млрд доларів за кордоном і 579 млрд грн - на внутрішньому ринку.
В цих умовах нам потрібно бути свідомими того факту, що видатки в 2025 збільшаться всього на 5,4%, тому що у нас не з"явилось якихось радикально нових джерел надходжень у державному бюджеті.

І той невеликий пакет податкових змін, який ми, можливо, проголосуємо у жовтні, - хоч він і є вкрай необхідний, але покриє лише 3,5% усіх наших видатків.
З потреби в 38,4 млрд доларів міжнародного фінансування у нас є підтвердженими лише трохи більше 15 млрд доларів.
Тобто більше 23 млрд доларів нам треба ЗНАЙТИ і також позичити.

Ми розраховуємо на те, що в наступні роки Україна отримає доступ до 50 млрд доларів від заморожених російських активів, але після повторних гучних заяв механізм, строки і умови надання грошей досі не формалізовані.
Формуючи бюджет в такій ситуації, уряд пішов на кілька досить радикальних кроків.
Вочевидь, найбільший тягар балансування бюджету взяла на себе соціальна сфера (це логічно, медицина і освіта мають в два рази менші бюджети - там складно щось результативно оптимізувати, а інші невійськові видатки є статистично незначущими в масштабах наших проблем).
Безпрецедентного скорочення за останні роки зазнали видатки державного бюджету на Пенсійний фонд (мінус 34 млрд грн).
Ні для кого не секрет, що пенсії насправді платяться не з державного бюджету, а з ЄСВ, який надходить в ПФ.

Бюджет в свою чергу, як правило, покриває дефіцит Пенсійного фонду, а також так звані спеціальні пенсії (людям, які працювали на державу, військовослужбовцям тощо).

Цього року Пенсійний фонд вперше за понад 20 років може стати бездефіцитним (завдяки великим обсягам ЄСВ, який держава сплачує за військовослужбовців).
Крім того, держава пропонує включити військових пенсіонерів до солідарної системи (тобто платити їм пенсію не з бюджету, а з надходжень ПФ), збільшити максимальну межу зарплати, з якої сплачується ЄСВ (зі 120 тис.
грн до 160 тис.
грн) та запровадити інші компенсатори.
Ще одним відчутним джерелом скорочення видатків стала бюджетна програма підтримки українців, які потрапили в складні життєві обставини, Мінсоцполітики.
Уряд скоротив цю програму на майже 8 млрд грн.

Одна з основних причин - недовикористання коштів (80,5% до плану на 8 місяців 2024 року) завдяки підвищення адресності виплат.
Простіше кажучи, допомогу отримують тільки ті, хто її потребує.
І хоча в мене особисто є розуміння, що ці зміни не призведуть до зменшення чи втрати допомоги від держави для конкретної людини, але я не можу не визнати, що вони є точкою напруги в бюджетних розмовах.
Цікавим є новий підхід до капітальних видатків.
З одного боку уряд централізує управління публічними інвестиційними проектами, скорочує до мінімуму доходи Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (фактично лише до надходжень від конфіскації російських активів в Україні - в цьому році поки що 551 млн грн), а з іншого - відновлює Державний дорожній фонд.
Я гаряче підтримую утворення єдиного пайплайну інвестиційних проєктів (фактично - проєктів капітального будівництва), які раніше були розкидані по різних міністерствах, тому що це підвищить осмисленість видатків, пріоритезацію і дасть можливість зробити щось дійсно потрібне для держави, а не розпорошити гроші на ремонт дахів.
До речі, впровадження такого підходу - наполеглива рекомендація МВФ, один з структурних маяків навіть був присвячений новій процедурі відбору інвест-проектів.
Втім, як громадянка, я не можу погодитись з відновленням Дорожнього фонду (у будь-якій сумі, але аж надто - 43,2 млрд грн).
Підвищуючи акцизи на пальне, ми переконували громадян, що це вимушений крок і потреба фронту.

Я досі впевнена, що кожна гривня українських платників податків повинна йти на оборону нашої держави, тому що тільки власні ресурси ми можемо використати на ці потреби.

Водночас, ремонт доріг на запит військових (а такі запити є і багато, в першу чергу вони пов"язані з транспортування поранених і підвезенням боєприпасів) може відбуватись з Резервного фонду з детальним розглядом доцільності ремонту кожної дороги.
І на останок.
Нас чекає два місяці запеклих політичних баталій, тисячі поправок і сотні людино-годин витрачених на їхнє опрацювання, однак вже зрозуміло, що революційних змін до урядового проекту не буде - бюджетна рамка доходів та витрат погоджена з Міжнародним валютним фондом.

Зокрема, в нас є розуміння, що в разі збільшення видатків, які не покриті реальними доходами, МВФ вимагатиме від України збільшення ПДВ щонайменше на 2 відсоткових пункти.
Хоча деякі народні депутати готові піти на цей крок добровільно…