Втримати гривнею. Як підняття зарплат вплинуло на відплив кадрів з держслужби

До 2024 року фактична кількість державних службовців центральних органів влади, загальну чисельність яких встановлює Кабмін, становила 110 тис осіб.
Хоча відповідно до штатних розписів усіх урядових відомств, їх мало би бути 147 тис.
Ці 37 тис "мертвих душ" обліковувалися не просто так.
Річ у тім, що на оплату їхньої праці в бюджеті також передбачалися кошти, з яких здійснювалися виплати премій та бонусів працівникам.
У результаті оклад останніх становив у середньому 30% від виплат, а премії та бонуси - решту 70%.
"До 2023 року деякі керівники застосовували стимулюючі виплати - не непритомнійте - понад 500%", - казала голова Національного агентства з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина.
Це викривлювало систему оплати праці чиновників і призводило до маніпуляцій.
З початку 2024 року уряд відповідно до нового закону про держбюджет запустив реформу, згідно з якою оклад має становити 70% і бути більш-менш рівним для однакових посад у різних органах влади, а премії - не перевищувати 30%.
Це дозволило з квітня скоротити штатну граничну чисельність кадрів, завдяки чому кількість незаповнених вакансій загалом по центральних органах влади впала з 25% до 14%.
Для одних - скорочення, для інших - підвищення.
Як реформа держслужби змінила зарплати чиновників? Реформу проводили не від хорошого життя.
У НАДС та Кабміні в останні роки постійно скаржилися, що дедалі більше відчувають брак і плинність кадрів на державній службі.
Упродовж 2023 року центральні органи влади залишилися без 4,6 тис працівників - це понад 4% від фактичного складу.
Одна з причин - несправедливе і суб"єктивне нарахування зарплат.
"Запроваджується система грейдів, що забезпечить справедливість, прозорість та конкурентоспроможність зарплати на держслужбі", - пояснювали логіку реформи у Міністерстві фінансів.
Чи стали зарплати більшими та справедливішими і чи зупинило це відплив кадрів? ЕП зібрала дані Мінфіну про чисельність працівників пів сотні центральних органів влади і їх середні зарплати у 2024 році.
Перший висновок: низькі зарплати чиновників - міф.
У липні середня зарплата в центральних органах влади (ЦОВ) перевищила 50 тис грн.
Це у 2,5 разу вище, ніж офіційна середня в країні.
Якщо брати лише рівні спеціалістів, то середня зарплата за пів року зросла в півтора разу до 40 тис грн.
Це не означає, що саме настільки за пів року зросли їхні доходи.
Зменшилися доплати, хоча в НАДС стверджують, що загалом реформа підвищила доходи чиновників.
"54% державних службовців зазначили збільшення рівня заробітної плати у 2024 році, у 16% вона лишилася без змін, у 31% - знизилася", - каже Алюшина, посилаючись на дані анонімного опитування 22,6 тис держслужбовців.
Розміри зарплат у центральних органах влади, липень 2024 року
[INFO_719162]
Висновок другий: від реформи поки що найбільше виграв "економічний" блок.
Лідером за розміром зарплат стало Мінекономіки Юлії Свириденко, яку ще донедавна вважали фавориткою на пост прем"єр-міністра.
З початку 2024 року середня зарплата спеціаліста в очолюваному нею відомстві зросла з 38 тис грн до 77 тис грн.
Загалом у Мінекономіки з урахуванням керівного складу цей показник становить 103 тис грн.
Зросли в півтора разу і перевищили 50 тис грн зарплати спеціалістів Мін"юсту, Мінфіну та Мінцифри.
Це сталося завдяки прикінцевим положенням закону про держбюджет на 2024 рік.
Міністр фінансів Сергій Марченко записав ці відомства до вищого типу, оскільки вони аналізують та погоджують усі рішення уряду.
Можливо, завдяки цьому Мінекономіки та Мінфіну вдалося у 2024 році переломити тренд і навіть збільшити кількість працівників, яка до того в цих відомствах, як і загалом у держслужбі, лише зменшувалася.
Куди поділися всі слюсарі Третій висновок: зарплата, навіть прозора і справедлива, імовірно, не грає вирішальної ролі в бажанні працювати на державу.
У 2023 році ЦОВ втратили 4,5% кадрів, у 2024 році, після старту реформи, - 1,9%.
Проте немає фактів, які б підтверджували, що підвищення зарплати сприяло зниженню цього відсотка.
Як приклад можна навести податкову чи митну служби, де коливання зарплат не корелює з чисельністю співробітників.
Загалом, якщо спиратися на відкриті дані Мінфіну, упродовж 2024 року важко розгледіти бодай якусь закономірність між зміною зарплат і заповненістю вакансій на прикладі пів сотні головних органів влади.
Як з початку 2024 року змінилися зарплати і заповненість вакансій у центральних органах влади
[INFO_719163]
Алюшина не приховує, що зарплати чиновників не можуть бути ринковими, а значить, якісно балансувати попит і пропозицію на цьому ринку праці.
"На державній службі інша перевага - стабільність", - каже вона.
Скептики можуть назвати інші причини, які спонукають іти в чиновники.
Імовірно, відплив кадрів, який фіксували в останні роки, був спричинений не малими чи непрозорими зарплатами, а великою війною.
Чиновницький сектор, як і приватний, стикається з головним викликом - дефіцитом кадрів, тож підвищенням і без того не мізерних зарплат його не подолати.