Власник об’єкта продажу рухомого/нерухомого майна – неповнолітня дитина: хто вказується у додатку 4ДФ до Розрахунку, якщо кошти отримує опікун?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ).
Поряд з цим, ст. 36 ЦКУ передбачені обмеження цивільної дієздатності фізичної особи за рішенням суду. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування (ст. 37 ЦКУ).
Відповідно до п. 2 ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
Частиною третьою ст. 177 СКУ встановлено, що батьки, лише з дозволу органу опіки та піклування, мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою ст. 177 СКУ, зокрема вчиняти правочини щодо:
- об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина (абзац перший п. 3 частини другої cт. 177 СКУ);
- відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина (абзац другий п. 3 частини другої cт. 177 СКУ).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша ст. 202 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 626 ЦКУ домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є договором.
Договори відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання, спадковий договір) нерухомого майна (ст.ст. 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 ЦКУ), договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) статей 88, 128, 132, 142 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, із змінами), ст. 14 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», із змінами), договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи, договори позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа (ст.ст. 799, 828 ЦКУ) підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів тощо.
Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи викладене, якщо згідно договору купівлі-продажу рухомого/нерухомого майна, оренди доходи нараховуються (виплачуються) на користь неповнолітньої дитини – власника об’єкта продажу, оренди, а кошти отримує опікун, то у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, вказується така неповнолітня дитина із зазначенням реєстраційного номеру її облікової картки.
