Китайські санкції. Чи залишиться Україна без дронів та РЕБу?

04.09.2024 08:30 | Економічна правда. Публікації

Українські дрони та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) наскрізь просочені китайською електронікою.
Залежність від ключового партнера московія - реальність сучасної технологічної війни.
Проблема в тому, що Пекін уже другий рік робить спроби контролювати експорт своїх дронів та компонентів до них, щоб вони не потрапляли на поле бою.
Російська армія теж залежна від китайської електроніки, але вона її отримає в будь-якому випадку.
Досвід росіян в постачанні товарів через треті країни та тісні зв"язки із спецслужбами КНР допоможуть обійти будь-яку заборону.
Щоб не залишитися без критичних технологій, Україна не має іншого вибору, ніж навчитися обходити торговельні обмеження та працювати над локалізацією виробництва компонентів.
З 1 вересня Китай ввів чергові обмеження на експорт дронів та електроніки.
У Силах оборони почали боятися, що це суттєво вплине на постачання зброї на фронт.
Проте ринок залишається спокійним і готується прийняти цей виклик.
Це ж було вже У 2022 році московія та Україна почали масово купувати дрони китайської компанії DJI.
Найвідоміший з них - "мавік" (Mavic), якому немає рівних за співвідношенням ціна-якість.
Їх перепрошивають та використовують для розвідки або скидань вибухівки на позиції противника.
Згодом на полі бою з"явилися FPV-дрони, які теж спочатку купували в Китаї.
У якийсь момент Пекін зіткнувся з претензіями одразу з обох боків.
Західні країни критикували Китай за постачання дронів до московії, а в московія обурювалися постачаннями Україні.
Тож навесні 2023 року країна обмежила експорт цих технологій обом сторонам.
Це вдарило і по Україні, і по московії.
Постачання з Китаю загальмували, а окремі українські військові почали говорити, що "ми за крок від зникнення Mavic як явища".
Проте панічні настрої виявилися марними.
Постачальники дронів перелаштувалися на інші логістичні маршрути.
"Дефіцит тривав місяць-два, ціни зросли.
Потім ринок усе вирішив і дрони знову стали доступними", - пригадує в розмові з ЕП командир роти ударних БПЛА бригади НГУ "Хартія" Ігор Райков.
Китайський Mavic військові пристосували для боїв фото gettyimages БПЛА від DJI досі літають з обох боків.
FPV-дрони уже збирають російські та українські підприємства, але компоненти для них переважно китайські.
Аналогічна ситуація з РЕБом: серце системи, модуль перешкод, а також низка іншої електроніки, зазвичай виробляються в Китаї.
Тепер росіяни та українці конкурують не тільки за дрони, а й за компоненти на китайському ринку.
Китайські компанії отримують з цього шалені прибутки.
Рій дронів та божевільні покупці.
Як інженери перетворюють виробництво FPV на велику індустрію
Влітку 2024 року Китай оголосив про введення нових обмежень, під які нібито мають потрапити ще більше компонентів для безпілотників та РЕБу.
На ринку знову поширилися панічні настрої.
Паралельно з"явилися перекупники, які на хвилі ажіотажу завищують ціни на компоненти і намагаються на цьому заробити.
Проте в Міністерстві торгівлі КНР зазначили, що ці обмеження не є забороною.
Згадані товари можна продавати за кордон, але лише в цивільних цілях.
Тобто компоненти залишаться доступними для України, але через посередників.
"Заяви про посилення контролю за експортом дронів та компонентів для Китаю є важливою іміджевою складовою.
Війну в Україні Пекін використовує, щоб показати себе миролюбною країною, яка не роздмухує конфлікти, розповсюджуючи зброю, та робить кроки, щоб підтримувати позитивне уявлення про себе.
Нормальною є ситуація, коли публічно Китай видає заборони, але фактично не робить зусиль, щоб суворо її дотримуватися", - каже експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.
"Ринок шукає вихід і є ознаки, що шляхи будуть знайдені.
Наслідки поки такі: не всі партії з Китаю виїжджають з першого разу.
Для нас логістика стане дорожчою, але вона не займає критичного місця в ціні товару.
Тому я не поспішав би розганяти паніку, не будемо допомагати нашим ворогам", - відповів ЕП співзасновник компанії "Дикі шершні", що виробляє FPV-дрони.
Українські компанії здатні налагодити постачання компонентів навіть у таких складних умовах.
Тим паче на прикладі з антимосковитськими санкціями видно, що постачальники часто заплющують очі або самі допомагають знаходити обхідні шляхи.
"Єдиний наслідок для нас - зросте плече постачань на три дні.
Потрібно лише відкрити компанію в іншій країні, зробити для неї всі документи та вести перемовини від імені цієї компанії, щоб головний отримувач не фігурував у листуваннях.
Ця нова компанія має написати гарантійний лист, що товар не буде використовуватися на війні, але насправді вона зможе продавати їх в Україну", - повідомив ЕП один з великих виробників FPV-дронів.
Інше питання - що буде з фронтовими майстернями.
Військові часто самотужки купують компоненти, щоб модифікувати дрони біля лінії зіткнення.
Оскільки військові частини не мають компетенції, щоб формувати складні ланцюги постачань, основні замовлення робляться напряму з китайських маркетплейсів.
"Майже всі компоненти замовляємо в Китаї, але готуємося до обмежень і купуємо наперед.
На нас це не вплине.
Ми візьмемо запас на чотири-шість місяців і точно протримаємося, а далі ринок підлаштується", - зазначив Райков.
Продай мені цей дрон.
Як бюрократія гальмує розробку нової української зброї
Великі українські виробники РЕБ теж не панікують.
"Досі ми не мали проблем з китайською стороною.
Більшість проблем виникали через українську митницю та блокування кордону поляками.
Ми надіслали запит щодо загрози блокування постачань нашим китайським партнерам.
Вони відповіли, що жодних проблем з експортом деталей для засобів боротьби проти дронів у них не спостерігається.
Ситуація стабільна, продовжуємо працювати.
Маємо короткострокові запаси, альтернативні шляхи логістики та усні домовленості з постачальниками з інших країн", - розповів ЕП директор компанії Kvertus Ярослав Філімонов.
Він додав, що модулі для них збирає партнерське підприємство в Китаї з компонентів з інших країн.
Отже, у крайньому разі доведеться перенести збирання модулів в іншу країну.
Великий виробник РЕБ компанія "Інфозахист" за роки існування майже повністю відмовилася від компонентів з Китаю і надає перевагу деталям із західних країн, тож наслідків від будь-яких обмежень не очікує.
Позбавитися від Китаю Новий пакет обмежень від Китаю - черговий привід замислитися про локалізацію виробництва компонентів в Україні або шукати альтернативних постачальників.
"Ми давно готуємося до обмежень з боку Китаю.
У нас уже є дрони, складені без жодного китайського компонента", - повідомила ЕП заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр.
Складати дрони "з нуля" в Україні неможливо.
Виробництво базової електроніки для виготовлення компонентів вимагає багатомільярдних інвестицій, виробничої екосистеми та великого масштабу замовлень.
Однак вітчизняні компанії можуть купувати мікросхеми, електроніку та сировину в партнерських країнах, а в Україні збирати з них компоненти для бойових дронів: польотні контролери, плати ініціації, двигуни, рами, антени, системи зв"язку, тобто все, що потрапило під китайські обмеження.
Локалізація виробництва компонентів не тільки зробить Україну незалежною від Китаю, а й дозволить контролювати якість деталей та "заточувати" їх під потреби фронту.
З КНР товар часто приходить з браком, а деякі деталі взагалі неможливо купити.
Безпілотники української компанії VYRIY DRONE вже на 70% складаються з вітчизняних компонентів.
Частину виробник робить самотужки, частину - покладає на підрядників.
Компоненти для виробництва деталей шукають по всьому світу і не завжди це Китай.
"Усі дуже переоцінюють "китайськість" електроніки, потрібної для виробництва дронів.
Наприклад, чипи швейцарської STM, які використовують на всіх льотних контролерах, виробляють у кількох країнах і китайського там небагато.
Є прості компоненти, які вигідно купувати тільки в Китаї.
Якщо заборонити їх експорт, то це вдарить по всій електроніці у світі.
Однак навіть якщо уявити такий сценарій, то все одно можна знайти аналоги в західних країнах.
Набагато більшою катастрофою буде, якщо з постачань випаде Тайвань", - розповів ЕП засновник VYRIY Олексій Бабенко.
Запаковані компоненти VYRIY DRONE фото VYRIY DRONE В Україні стає дедалі більше виробників компонентів для дронів, а держава звертає увагу на ступінь локалізації під час закупівель.
Проте, за словами Бабенка, ринок деталей для дронів гальмують нерівні умови для китайських та українських виробників.
Вітчизняний виробник може імпортувати китайські компоненти, не сплачуючи 20% ПДВ, однак така пільга не поширюється на купівлю компонентів, вироблених в Україні.
У компанії Kvertus ЕП розповіли, що готуються розгорнути виробництво компонентів для РЕБ власної розробки.
"Ми всерйоз взялися за локалізацію модулів та антен власної конструкції.
Цього тижня будемо тестувати модулі власного збирання з компонентів, вироблених у країнах-"азійських тиграх".
Їх легко купувати.
Наразі тестуватимемо модулі, які охоплять частоти від 300 до 1100 МГц", - сказав Філімонов.
Нові обмеження Китаю можуть створити вітчизняним виробникам тимчасові незручності, але апокаліптичного сценарію ніхто не очікує.
"Це черговий виклик, з яким ми можемо боротися", - підсумувала Гвоздяр.

Додати коментар

Користувач:
email:





Futures rise and fall
Traders look to crystal balls
Predicting the trends

- Fin.Org.UA

Новини

22:05 - Хуанг мав роман із ще однією співробітницею Nvidia – Reuters
21:45 - "Кернел" зупиняє всі олійноекстракційні заводи
21:00 - Новини 12 листопада: оновлені правила мобілізації та падіння цін на нафту
20:47 - Новини від Міністерства енергетики України
20:40 - Громадський сектор створює додану вартість, еквівалентну 4% ВВП країни – дослідження
20:20 - Сергій Корецький: Парламентарії та урядовці узгодили пріоритети подальшої спільної роботи
20:15 - КМВА: водоканал отримує генератори, але вони не працюють цілодобово
19:50 - Російський Сбербанк фіксує масові неплатежі за кредитами
19:20 - Україна готує довгострокову модель зберігання частини державних даних за кордоном
19:00 - З чоловіка, який показував член операторам "Сенс банку", стягнули майже 13 тисяч за експертизу порно
19:00 - Інтернет у прифронтових регіонах: 50 компаній отримають безоплатне обладнання
18:51 - Мінцифри інформує: Як перетворити інновації на конкурентну перевагу бізнесу?
18:35 - Ворог двома ракетами атакував нафтогазовий об'єкт на Чернігівщині
18:28 - Повернення депортованих українських дітей: Європарламент ухвалив резолюцію
18:23 - Співпраця Мінфіну та EU4PFM допомагає наближати українські реформи до стандартів ЄС – партнери підбили підсумки 2026 року
18:02 - Сергій Корецький провів розмову з Єврокомісаркою з питань гуманітарної допомоги та управління кризами Аджею Лябіб
18:00 - Уряд поповнив статутний капітал Фонду енергоефективності
17:25 - БЕБ вилучило з тіньового ринку втричі більше техніки, ніж за весь минулий рік
17:20 - 630 млн грн на енергоефективність та відновлення житла: незабаром стартує прийом заявок від ОСББ
17:16 - Денис Улютін відвідав родини з дітьми, евакуйовані з тимчасово окупованих Олешок
17:06 - Біля Ормуза атакували судно
16:50 - НКРЕКП призначить УЕБ номінованим оператором ринку електроенергії
16:46 - Олексій Семенюк про те, як біржова торгівля змінила ринок деревини в Україні
16:24 - Акції ШІ-гігантів падають на тлі скандалу щодо коханки керівника Nvidia
16:07 - Мінцифри запускає конкурс на отримання обладнання для провайдерів із прифронтових областей
16:07 - У Краматорську припиняють роботу останні відділення Приватбанку та Ощадбанку
15:55 - Реформи в межах Ukraine Facility: Парламент підтримав шість законопроєктів для виконання Плану України
15:55 - Хуанг подає у відставку з посади гендиректора Nvidia після скандалу із зрадою
15:51 - Мінмолодьспорту та Український Дім розвивають співпрацю через мистецькі проєкти про молодь та українську ідентичність
15:44 - Fishka досліджує лояльність малого та середнього бізнесу й запрошує підприємців пройти опитування


Більше новин