Як Україна чотири роки намагається криміналізувати обхід санкцій

Санкції - ефективний інструмент, який використовує світова спільнота з метою позбавлення економічної бази для ведення агресивної війни проти України та компенсації наслідків від таких дій.
Разом з тим, відсутність кримінальної відповідальності за порушення санкцій суттєво зменшує їх ефективність.
У квітні Рада ЄС ухвалила директиву, яка зобов"язує країни ЄС запровадити кримінальну відповідальність за порушення санкцій і встановлює мінімальні правила з визначення злочином діянь щодо порушення санкцій і визначення покарання за них.
Країни зобовʼязані запровадити директиву до травня 2025 року.
Україна теж використовує інструмент санкцій.
Відповідно до відомостей Державного реєстру санкцій, під санкціями України перебувають 17 211 осіб: 10 085 фізичних і 7 126 юридичних.
Хоча санкційна політика України жорстка, законодавство не передбачає відповідальності за порушення санкцій та їх обхід.
Утім, певні кроки в цьому питанні були зроблені.
Перший крок - реєстрація у 2020 році законопроєкту №4002.
Документ пропонував внести зміни до Кримінального кодексу шляхом запровадження нового виду злочину - умисне порушення законодавства щодо санкцій.
Покарання - штраф від 17 тис грн до восьми років позбавлення волі.
Проєкт також пропонував внести правки до закону "Про санкції", зокрема створити уповноважений орган для нагляду та контролю за дотриманням законодавства про санкції і визначити Офіс генпрокурора ініціатором санкцій.
Акт включили до порядку денного Верховної Ради, але зміни не ухвалили.
Другий крок - реєстрація в березні 2021 року законопроєкту №5193, який доповнював Кримінальний кодекс двома видами злочинів.
Перший - порушення обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб"єктів, якщо такі діяння загрожують Україні або мають на меті зміну конституційного ладу насильницьким шляхом чи незаконне захоплення державної влади.
Покарання - позбавлення волі від трьох до десяти років.
Другий - умисне порушення вимог законодавства про санкції.
Покарання - штраф від 85 тис грн до 1,7 млн грн.
У червні 2021 року експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради розкритикували цей законопроєкт.
Основна підстава - нечіткість запропонованих формулювань.
Проєкт не винесли навіть на перше читання.
"Всерйоз ще нічого не починали".
Чи вичерпали себе санкції проти московії? Третій крок - у січні 2023 року члени депутатської фракції "Слуга народу" зареєстрували законопроєкт №8384.
Він доповнював Кримінальний кодекс новим видом злочину (порушення вимог законодавства про санкції) і вводив покарання (від штрафу 255 тис грн до позбавлення волі на строк до 12 років).
Ще проєкт змінював закон "Про санкції": забороняв проводити операції, вчиняти дії та ухвалювати рішення, що порушують санкції чи сприяють їх уникненню.
Експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради критикували і цей законопроєкт.
На їхню думку, він надто широко й нечітко формулює суть правопорушення, встановлює надто низький штраф як вид покарання (штраф за невиконання судових рішень у десять разів перевищує штраф за порушення санкцій) і встановлює надмірно велике покарання у вигляді позбавлення волі.
Цей законопроєкт теж не винесли навіть на перше читання.
Четвертий крок - у 2024 році Інститут законодавчих ідей та Мінʼюст запропонували доповнити Кримінальний кодекс двома видами злочину.
Перший - умисне порушення санкцій.
Покарання - від штрафу 34 тис грн до десяти років увʼязнення.
Другий - необережне порушення санкцій.
Покарання - від штрафу 34 тис грн до восьми років позбавлення волі.
Фахівці інституту та Мінʼюсту також запропонували внести зміни до закону "Про санкції".
Серед ідей - можливість отримання дозволу на вчинення дій, заборонених або обмежених санкціями; встановлення додаткових обов"язків і заборон у зв"язку із застосуванням санкції у вигляді блокування активів; встановлення заборони порушення санкцій, у тому числі їх обходу.
Законопроєкт обговорили та надали уточнення представники органів державної влади, провідні юристи та науковці.
Очікуємо, що найближчим часом розробники врахують зауваження і законопроєкт буде зареєстрований.
Оскільки санкції спрямовані на захист України, саме Україна повинна показувати іншим державам приклад криміналізації порушення та обходу обмежувальних заходів.
Сподіваємося, що до травня 2025 року відповідний закон набуде чинності.
Це стане вагомим кроком до підвищення ефективності санкцій, гармонізації українського законодавства з директивою ЄС.