Підняття податків для населення та бізнесу: чи є альтернативи?

Останнім часом точаться дискусії навколо ініціативи Кабміну щодо підвищення низки податків, впровадження податку з обороту для компаній, збільшення військового збору до 5% для працівників.
Економісти проаналізували урядовий законопроєкт №11416 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану".
Вони зазначають, що проєкт містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці.

Про що проєкт і які норми шкідливі Найбільш негативна для економіки пропозиція проєкту №11416 - необхідність сплати військового збору юридичними особами в розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку третьої та четвертої груп (податок з обороту).
Податок з обороту негативний для економіки, він спотворює конкуренцію і дискримінує українських виробників.
Натомість варто тимчасово підвищити існуючі податки на визначений термін.
Також проєкт передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для всіх працівників.
Ця пропозиція призведе до подальшої тінізації зарплат та пригнічення економічної активності.
Розрахунок Мінфіну щодо можливих надходжень від цієї норми завищений, механічний і не враховує наслідки тінізації.
На цей час близько 30% працівників працюють у неформальному секторі або отримують мінімальну зарплату плюс "конверт".
Ця кількість зросте у випадку ухвалення запропонованої норми.
Крім того, проєкт пропонує впровадити додатковий військовий збір у розмірі 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів та 15% - від вартості легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні.
Ці норми контрпродуктивні.
Пропонована ставка військового збору для ювелірної галузі збільшить тінізацію галузі і витіснить у тінь малий ювелірний бізнес.
Додаткове оподаткування авто також недоцільне в редакції Кабміну.
Доцільно оподаткувати лише дорогі автомобілі, від певної порогової суми митної вартості.
Треба фінансувати війну.
Які податки зростуть Усі дрібні платежі створюють додаткове адміністративне навантаження на бізнес та фіскальні органи, потребують додаткових підзаконних актів та інфраструктури для сплати і не можуть стати терміновим джерелом надходжень.
Проєкт пропонує оподаткувати операції, які потенційні платники можуть або приховати, або відкласти до скасування тимчасових зборів.
Відповідно, і без того мізерні надходження, заплановані Кабміном, будуть у рази менші.
Цікавою пропозицією проєкту є впровадження акцизного податку на продукцію "води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин" за ставкою 0,1 євро за літр.
Цей акциз застосовується в різних країнах для мінімізації шкоди від такої продукції.
Акцизний податок має бути пропорційним суспільній шкоді від споживання продукту.
Якщо шкідливим вважається цукор, то податок доцільно встановлювати з диференціацією за вмістом цукру.
Напої з вмістом цукру, нижче порогового, що містять підсолоджувальні та ароматичні речовини, не мають оподатковуватися.
Які є альтернативи урядовим новаціям Пропозиції Кабміну з пошуку додаткових надходжень завдяки новим податкам, які передбачають додаткові форми звітування, запровадження нових процедур адміністрування та контролю, надзвичайно обтяжливі для держави та бізнесу.
Більш раціональними були б підвищення ефективності роботи контрольних органів (показники результативності), руйнування схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна зарплата), автоматизація і тимчасове підвищення ставок існуючих податків.
Відповідно до розрахунків аналітичних центрів ІСЕТ та "CASE-Україна" за підтримки ІСАР "Єднання", тільки через "сірий" імпорт та контрабанду держава щороку втрачає 120-150 млрд грн, від зарплат у конвертах - 40-45 млрд грн.
Одночасно з пошуком додаткових доходів від бізнесу важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків державного бюджету.
Скорочення лише видатків, які прив"язані до кількості населення (держзамовлення на вищу освіту, адмінпослуги, медицина) може дати економію понад 65 млрд грн на рік.
Необхідно детально проаналізувати запит від Кабміну на додаткове фінансування на 500 млрд грн на цей рік.
Викликає сумніви доцільність створення нових підрозділів і значні витрати на це замість доукомплектації існуючих підрозділів, які мають бойовий досвід.
Міністерство оборони має забезпечити якісний аналіз ефективності видатків на оборону та контроль за ними.
Для врегулювання ситуації, що склалася, слід невідкладно реалізувати такі системні зміни, які дадуть додаткові надходження до держбюджету:
- для мінімізації тіньових схем та наповнення бюджету необхідно якнайшвидше провести інституційні реформи: перезавантажити митну та податкову служби комісіями з переважним голосом міжнародних експертів (законопроєкти №6490д та №9243), встановити ефективні КРІ для БЕБ, ДПС та ДМС із щорічним оцінюванням втрат від різних податків за методологією tax gap;
- покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;
- максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.
Якщо після вжитих заходів питання додаткових надходжень ще буде актуальне, раціональним рішенням могло б стати тимчасове підвищення ставки ПДВ на кілька відсоткових пунктів на чітко обмежений термін.
ПДВ менш шкідливий для економіки, ніж більшість запропонованих Кабміном норм.
Негативним ефектом буде зростання цін на товари та послуги (менше 5%).
Тимчасове підвищення ставки ПДВ не потребує додаткових адміністративних дій, збільшення надходжень до бюджету слід очікувати вже наступного місяця.
За поточних умов, свідчить оцінка податкового розриву, ПДВ сплачується на 93% від теоретично розрахованого і має низьку еластичність.
Отже, можна впевнено розраховувати на відповідні надходження на відміну від запропонованих зборів.
Сподіваємося, що народні депутати та урядовці врахують пропозиції експертів та оберуть найменш шкідливі для економіки податкові норми й одночасно реалізують необхідні інституційні зміни та скоротять видатки держбюджету.