Заробляти більше: як збільшити додану вартість в аграрній сфері

12.08.2024 13:55 | Економічна правда. Колонки

Наразі Україна здебільшого має ресурсно-сировинну економіку.
Наші аграрії виробляють та експортують сировину, а вже імпортери її переробляють і отримують товар з великою доданою вартістю, отже - і більші прибутки.
Проте в останні роки додана вартість стає важливим орієнтиром для українських виробників, коли вони обирають напрямок своєї діяльності.
Наприклад, якщо вирощувати зерно, а потім робити з нього борошно, то можна отримати більше прибутку.
Якщо вирощувати не просто зерно, а зерно насіннєве, інвестувавши в нього витрати на селекцію, це також додасть йому вартість.
Тому очевидний шлях підвищення прибутковості - розвиток технологій переробки та селекції, що здатні додавати вартість продукції рослинництва.
На жаль, реалізація цих процесів в Україні відбувається не так швидко, як хотілося б.
Про структуру утворення доданої вартості Який підхід найпоширеніший для розрахунку доданої вартості? Від ціни виробленої продукції потрібно вирахувати податки та витрати на матеріальні ресурси й послуги, які були залучені у виробництво продукції.
Закономірно, що чим глибший ступінь переробки продукції, тим вища її додана вартість.
За таким підходом високу додану вартість можна отримати не від вирощування культур, а від подальшої їх переробки.
Зокрема, із соняшника та ріпаку можна отримати олію, шрот, маргарин, жири, біопаливо, гліцерин, а з кукурудзи - близько 20-ти видів продукції з високою доданою вартістю.
Український агросектор в комі.
Що показав аналіз останніх даних Держстату Це борошно, крупа, пластівці, консерви, крохмаль, етиловий спирт, декстрин, пиво, глюкоза, цукор, патока, сироп, олія, вітамін Е, аскорбінова та глутамінова кислоти.
Високі прибутки може принести виробництво наукомісткого насіння.
Також на додану вартість впливають якість продукції, її органічність, безпечність, відповідність світовим трендам.
Щоб оцінити додану вартість на різну продукцію, порівняємо ціни на прикладі пшениці та продукції з неї в різні роки.
В Україні збирають великі врожаї пшениці другого класу.
Завдяки високим якісним характеристикам вона має одні з найвищих закупівельних цін.
З такої пшениці виготовляють борошно, макарони, хліб.
Ціни на пшеницю та продукти її переробки в Україні, 2021-2024 роки

Рік	Пшениця другого класу, грн/т	Борошно пшеничне, грн/кг	Хліб пшеничний з борошна першого ґатунку, грн/кг	Макаронні вироби з м"яких сортів пшениці, грн/кг
2021, квітень	7 069 (7,07 за кг)	14,49	23,50	23,25
2022, квітень	7 600 (7,60 за кг)	18,04	29,77	30,13
2023, квітень	6 200 (6,20 за кг)	16,62	34,81	31,96
2024, квітень	6 796 (6,80 за кг)	15,52	36,64	29,94

Як бачимо, ціни на пшеницю та борошно подекуди різняться у понад два рази.
Вартість хліба і макаронних виробів більша за вартість зерна в три-чотири рази, а за вартість борошна - у півтора-два рази.
Логічно, що чим більше матеріальних і людських ресурсів ми вкладаємо в продукт, тим більше він буде коштувати.
Для виробництва борошна потрібне зерно, яке очищають від домішок, обробляють гідротермічно, перевіряють лабораторні показники, а далі йде основний процес: розмелювання пшениці.
Тобто до вартості пшениці додається вартість використання приміщень, технологій і техніки.
Враховуються плата за комунальні послуги (вода, електроенергія), інгредієнти, зарплата, податки.
З борошна можна виготовити хліб або макарони.
Рахувати їх собівартість потрібно за цією ж схемою.
Логічно, що з кожним новим етапом зростає собівартість продукції, однак і додана вартість пропорційно підвищується.
Тобто потрібно інвестувати в стабільне виробництво, яке в майбутньому буде приносити більше прибутку.
Середні значення цін на продукцію в інших країнах, 2023-2024 роки

Країна	Пшениця другого класу, грн/т	Борошно пшеничне, грн/кг	Хліб пшеничний з борошна першого ґатунку, грн/кг	Макаронні вироби з м"яких сортів пшениці, грн/кг
США	220$ (8 729,00)	1,00$ (39,68)	2,50$ (99,20)	2,46$ (97,61)
Польща	950 zł (9 631,67)	3,28 zł (33,25)	7,07 zł (71,67)	7,95 zł (80,59)
Іспанія	€319,5 (13 783,37)	€2,93 (126,40)	€5,65 (243,71)	€4,91 (211,79)
Туреччина	9 250 TL (11 399,69)	34,50 TL (42,52)	55,90 TL (68,88)	41,92 TL (51,66)

Серед імпортерів української пшениці - Польща, Іспанія і Туреччина.
Ми бачимо, що ціни на культуру в них вищі за наші, а отже, собівартість борошна, хліба та макаронних виробів теж вища.
Схожа ситуація і в США.
Українська пшениця в цьому випадку є сировиною.
Її імпортують і роблять з неї борошно й інші товари.
Додана вартість однакових товарів в Україні та інших країнах суттєво різниться.
Тобто якщо виробляти борошно і макарони на експорт в Україні, то можна отримати більший прибуток.
Такий самий принцип діє і стосовно насіння.
Вирощування культур і насіння Для вирощування пшениці аграрію потрібно мати поля, техніку, працівників, засоби захисту рослин і платити податки.
Однак головний "інгредієнт" - насіння.
Виробник може купувати посівний матеріал в українських та іноземних компаніях або вирощувати його для своїх потреб чи на продаж.
Такий підхід потребує довгострокових інвестицій, але добре окупається в майбутньому.
Насіннєва галузь в Україні є однією з найпотужніших у світі, а якість продукції давно отримала міжнародне визнання.
Цьому сприяють клімат, різні типи ґрунтів, постійне інвестування (може сягати 25% бюджету), впровадження інноваційних технологій лідерами галузі.
У підсумку насіння має високу додану вартість.
Середні ціни на культури та насіння в Україні, 2024 рік, грн/т

Назва культури	Ціна на культуру	Ціна на насіння
Пшениця, другий клас	6 796	12 500
Соняшник	13 436	125 000
Ріпак	15 500	69 000
Кукурудза	6 800	84 210
Соя	17 300	28 000

Очевидно, що насіння вирощувати значно вигідніше, ніж саму культуру.
Для кожної рослини різниця у вартості індивідуальна.
Усе залежить від багатьох факторів: кількості насіння для вирощування тонни культури, потреби на певну площу посівів, показників якості та врожайності.
Чим вища репродукція насіння, тим більше воно буде коштувати.
Краща якість - більші прибутки.
Якщо на законодавчому рівні розв"язати проблеми з демпінгом цін та сплатою роялті, то вартість посівного матеріалу стане значно більшою.
Українські селекціонери мають багато гарних розробок, які пройшли екологічні випробування, пристосовані до наших умов і мають конкурентні властивості.
Насіннєвий бізнес менш ризикований порівняно з переробним.
Останньому загрожують обстріли, руйнування потужностей, перебої в постачанні електрики та її подорожчання.
Він також вимагає витрат на промислове обладнання.
Наукові ж інвестиції в селекцію не потребують багато електрики та великих приміщень.
Найголовніші складові - кваліфіковані спеціалісти та якісні технології.
У будь-якому випадку навіть під час війни українським аграріям варто орієнтуватися на створення продукції з підвищеною доданою вартістю шляхом глибокої переробки або завдяки розвитку наукомісткого насіннєвого сектору.
Це допоможе перетворити сировинну модель економіки на продовольчу, посилити роль України у світі та підвищити рівень добробуту наших громадян.