Більше банківських кредитів для економіки. Що для цього потрібно?

09.08.2024 17:43 | Економічна правда. Колонки

Звинувачення банків, що вони не бажають кредитувати, а переважно заробляють на державних цінних паперах та депсертифіктах НБУ, час від часу лунають в Україні вже багато років.

Хіба що зараз про вклади ОВДП негативних коментарів не так багато.
В той момент, коли активно обговорюють те, на який відсоток який саме податок має бути збільшено для покриття критичного дефіциту державної скарбниці, багато хто почав дивитись на зростання обсягу придбаних банками ОВДП дещо по-іншому.

Адже збільшення вкладень фінансових інститутів у державні цінні папери може зменшити потребу підвищувати податки для людей та бізнесу.
При цьому в депозитні сертифікати НБУ банки нині стали вкладати менше.
За даними регулятора, обсяги вкладень банків у такі цінні папери за підсумками перших трьох місяців 2024 року знизились уперше за три квартали - на 11,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Причина - у держбанків стало менше ліквідності, вони сплатили до бюджету підвищені податки та дивіденди.
При цьому починаючи з другого півріччя минулого року є певне пожвавлення корпоративного кредитування.
За I квартал цього року чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 2,9%; річний приріст портфеля становить 7,2%.

Про справжню, а не удавану реформу податкового контролю Обсяг чистих гривневих кредитів суб"єктам господарювання повернувся до рівня грудня 2021 року.
Банки та бізнес очікують активізації кредитування в наступні 6-12 місяців.

Можливо, з обсягом кредитування банками української економіки все гаразд і дарма навколо цієї теми ламається стільки списів? Ні, адже будь-яку позитивну картину псує структура активів банківської системи, згідно з якою станом на кінець І кварталу ОВДП із депсертифікатами становили майже 47% в активах банківської системи, а кредити фізичним та юридичним особам - 23%.

Для покращення ситуації в сфері банківського кредитування реального сектору економіки держава в особі Ради фінансової стабільності розробила відповідну стратегію, яка є дорожньою картою змін, потрібних для збільшення інвестицій в українську економіку.

Рушійною силою створення стратегії був Національний банк.
Її цінність насамперед у тому, що один стислий документ містить конкретний план із переліком заходів та відповідальними організаціями, який і можна вважати відповіддю на "вічне" питання: що треба зробити, щоби банки більше кредитували?
Стратегія визначає, що в пріоритеті - кредитування підприємств оборонно-промислового комплексу, критичної енергетичної інфраструктури, переробної промисловості, сільського господарства, а також підтримка відновлення бізнесу, що працює на деокупованих та наближених до лінії фронту територіях.

Під час співпраці з регіональною владою ми неодноразово стикалися з тим, що свої пріоритетні галузі для розвитку можуть бути й на місцевому рівні.
Щоб їх підтримати, обласні адміністрації та муніципалітети розробляють власні програми стимулювання кредитування, в рамках яких із бюджетів частково компенсуються ставки за банківськими кредитами.
І це позитив.
Інструментами державної політики, що сприятимуть розвитку кредитування, мають стати державні та міжнародні гарантії, страхування воєнно-політичних ризиків, програми часткової компенсації (субсидіювання) відсоткових ставок за кредитами (згадував вище про такі регіональні програми), проєктне фінансування.

Чимало таких програм вже реалізується, інші в - розробці.
Найбільше на часі саме страхування ризиків.
ЕКА розпочало працювати в цьому напрямі, проте агентство дуже обмежене у фінансуванні.
Тому кількість таких проєктів не буде значною.
Для збільшення інвестицій Україні потрібні законодавчі зміни.
Деякі з них містяться в стратегії розвитку кредитування.
Вони мають стосуватись розвитку таких інструментів, як факторинг, фінансовий лізинг, сек"юритизація фінансових активів.

Окрема група питань стосується забезпечення прав кредиторів та споживачів під час кредитування, врегулювання непрацюючих кредитів.
Ще один напрям - розширення кількості способів отримання учасниками фінансового ринку інформації з державних електронних інформаційних ресурсів та вдосконалення функції кредитного реєстру Національного банку.
Для збільшення обсягів кредитування окрім зусиль держави потрібно, щоб і банки виконали свою "домашню роботу".
При цьому багато чого з переліку завдань, визначених Стратегією розвитку кредитування, банківською системою вже виконується.
Можу проілюструвати це на прикладі Ощаду.
На початку повномасштабної війни багато приватних банків зменшили ризик-апетити.
Натомість Ощадбанк оперативно переглянув кредитні політики відповідно до умов воєнного часу і суттєво збільшив кредитний портфель, особливо в сегменті ММСБ: з 9 млрд грн у кінці 2021 року до 22,3 млрд грн станом на зараз.

При цьому NPL (DPD 90+) за кредитами, виданими від початку повномасштабної агресії, у жодній з бізнес-ліній нашого банку не перевищує 1% та в загальному портфелі становить 0,3%.

У стратегії розвитку кредитування передбачено адаптацію механізмів оцінки кредитних ризиків (зокрема за проєктним фінансуванням) до умов воєнного стану для збільшення обсягів кредитування пріоритетних галузей для всіх банків.
Проблему все ще досить високої процентної ставки (ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу в І кварталі 2024 року становили 16,7%, за новими кредитами фізичним особам 27,5%) можна частково вирішити завдяки програмам співпраці з партнерами.

До числа таких партнерів Ощадбанку належать державні органи на центральному та регіональному рівнях (гранти, 5-7-9%, портфельні гарантії, ЕКА, регіональні програми підтримки бізнесу), міжнародні партнери (гранти, risk-sharing, кешбеки), а також продавці різноманітної техніки, засобів захисту рослин, насіння тощо.
Для збільшення обсягу кредитної підтримки економіки потрібні не лише привабливі відсоткові ставки, а й удосконалені процедури кредитування.
З нашого досвіду - запровадження сервісу дистанційного подання заявок на кредитування ОщадБізнес збільшило кількість таких заявок від представників ММСБ на 25%.
Діджиталізація - основний вектор реформ у банківських процесах та продуктах.
Розвиток кредитування - справді важливе стратегічне завдання для всіх задіяних учасників процесу.
Вважаю, спільними зусиллями ми зможемо досягти того, щоб банківське кредитування стало більш вагомим фактором відбудови та розвитку вітчизняної економіки.

Додати коментар

Користувач:
email:





Markets in turmoil
Investors full of panic
Can we ride it out?

- Fin.Org.UA

Новини

20:50 - Неуверенные в завтрашнем дне потребители США
18:40 - Гетманцев пропонує зобов’язати усіх інспекторів ДПС носити бодікамери
18:30 - Національний банк відкликав ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг ТОВ "ДИМЕТРА ФІНАНС"
18:27 - СБУ затримала керівництво заводу, який постачав армії браковані міни
18:10 - Крипторынок курсирует вблизи важной отметки
18:04 - Штрафи за порушення в українських заповідниках зростуть у 50 разів
18:00 - Розкрадання на "Укрзалізниці": нардепа Бондаря залишили під вартою
17:45 - Національний банк виставив на продаж цілісний майновий комплекс
17:31 - Представник Зеленського спрогнозував, коли ЄС ухвалить новий пакет санкцій проти московія
17:28 - Євросуд вимагає від Мальти скасувати "золоті паспорти", якими користувались росіяни
17:00 - Альянс стійкості МСП: синергія державної та міжнародної підтримки бізнесу
17:00 - Як лібералізувати рух капіталу і не розбити фінансовий термометр
17:00 - Кредитній спілці анульовано ліцензію та виключено з Державного реєстру фінансових установ
16:59 - Кабмін змінив правила компенсації за розмінування сільгоспземель
16:55 - Уряд започаткував програму підтримки аграріїв, які вирощують бавовник
16:29 - Уряд схвалив законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ
16:25 - 8 осіб підозрюють у розтраті 90 мільйонів держкоштів при закупівлі дров для ЗСУ
16:09 - Чотирьох брокерів включено до Реєстру страхових посередників
16:00 - НКЦПФР включила до списку ненадійних інвестпроєктів ще п’ять кейсів
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 30.04.2025
15:56 - "Енергоатом" отримав 1,3 мільярда чистого прибутку: куди спрямує кошти
15:45 - "Укрпошта" закриває частину відділень в Костянтинівці на Донеччині
15:23 - В Іспанії розслідують масштабний блекаут: можлива причина - кібератака
15:00 - Ціни на гуртожитки можуть зрости вдвічі: чи покращить це умови проживання?
15:00 - Конкуренція зі Starlink: Amazon запустив в космос перші інтернет-супутники Kuiper
14:52 - Рішення про небездоганну репутацію Порошенка не обмежує роботу його банку – НБУ
14:36 - Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство  між урядами України та ОАЕ
14:19 - Шмигаль назвав об'єми газу, які вже законтрактувала Україна
14:10 - Ajax Systems виходить на бразильський ринок
13:55 - Порошенко прокоментував рішення НБУ про його небездоганну репутацію


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.31402
Австралійський долар26.6097
Така0.34069
Канадський долар30.0095
Юань Женьміньбі5.715
Чеська крона1.8968
Данська крона6.335
Гонконгівський долар5.3574
Форинт0.117018
Індійська рупія0.48743
Рупія0.0024798
Новий ізраїльський шекель11.4731
Єна0.29124
Теньге0.081259
Вона0.028955
Ліванський фунт0.000464
Малайзійський ринггіт9.6052
Мексиканське песо2.1177
Молдовський лей2.4088
Новозеландський долар24.731
Норвезька крона4.004
Саудівський ріял11.0807
Сінгапурський долар31.7264
Донг0.0015989
Ренд2.2412
Шведська крона4.3092
Швейцарський франк50.3448
Бат1.24412
Дирхам ОАЕ11.316
Туніський динар13.9119
Єгипетський фунт0.8181
Фунт стерлінгів55.6364
Долар США41.5647
Сербський динар0.40337
Азербайджанський манат24.4469
Румунський лей9.4992
Турецька ліра1.0814
СПЗ (спеціальні права запозичення)56.4037
Болгарський лев24.1782
Євро47.284
Ларі15.1144
Злотий11.0733
Золото137549.65
Срібло1380.61
Платина41261.28
Паладій39461.94

Курси валют, встановлені НБУ на 30.04.2025