Інтерв’ю Андрія Пишного для Dagens Nyheter про фінансову стабільність під час війни та значення міжнародної допомоги.

Інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного шведському виданню Dagens Nyheter про досвід Національного банку в забезпеченні безперебійної та стійкої роботи фінансової системи та функціонування економіки під час війни.
А також  про важливість збереження міжнародної допомоги як для фінансової стійкості України, так і для відновлення глобальної безпеки.
Інтерв’ю відбулося під час робочого візиту делегації НБУ на чолі з Головою НБУ до Стокгольму у червні 2024 року на запрошення центробанку Швеції.
 
Українська економіка зростає, і країна, незважаючи на триваючу загарбницьку війну, успішно бореться з інфляцією.
Однак Голова Національного банку України Андрій Пишний попереджає, що стабільність є крихкою та значно залежить від міжнародної підтримки.
– Ви не можете поставити війну на паузу і сказати: «Будь ласка, зупиніться на хвилину, ми шукаємо гроші», – каже він в інтерв"ю для DN.
Коли Андрій Пишний восени 2022 року став Головою Національного банку України, інфляція перевищувала 26%.
Реагуючи на виклики повномасштабної війни, представники НБУ були змушені різко підвищити облікову ставку з 10% до 25% за один раз та зафіксувати офіційний курс гривні.
Він порівнює ці заходи з турнікетом – життєво важливим засобом для зупинення сильної кровотечі, але небезпечним, якщо залишити його занадто довго.
Коли він прийшов на посаду, необхідно було перейти від стабілізації ситуації до нарощування стійкості.
– Це було великою проблемою, перейти від цієї першої фази до роботи над стабільністю та стійкістю,– розповідає Андрій Пишний для DN під час візиту до Ріксбанку.
Перший робочий дзвінок він здійснив з укриття в Києві до Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду (МВФ), другий – до міністра фінансів.
Співпраця з Міністерством фінансів та регулярна фінансова підтримка є двома факторами, які, за його словами, були вирішальними, щоб українська економіка та фінансова стабільність були в такому хорошому стані.
Через півтора року після тих дзвінків, у березні 2024 року, інфляція знизилася до 3,2%, облікову ставку знизили до 14,5%, а економічне зростання відновилося.
ВВП у 2023 році зріс на 5,3% порівняно зі зниженням на 28,8% попереднього року.
За це, зокрема, його було визнано найкращим головою центрального банку року за версією журналу Central Banking.
"Коли ти живеш в умовах війни 855 днів, поняття страху набуває іншого значення".
Зараз ситуація стабільна, але вона крихка і може швидко змінитися.
Який Ваш найбільший страх щодо економіки на сьогодні?
– Коли ти живеш в умовах війни 855 днів, поняття страху набуває іншого значення.
Я боюся, що щось станеться з моїми дітьми або що мої друзі, близькі,  кохана загинуть, усі інші проблеми – це виклики та завдання, які просто потрібно вирішувати.
Найбільший ризик зараз – це нерегулярна та недостатня міжнародна підтримка.
На початку 2024 року європейська бюрократія та затяжні процеси ухвалення рішень призвели до того, що Україна отримала лише частину коштів, на які розраховувала, приблизно 10% за словами Пишного.
Лише наприкінці березня решта коштів була розблокована.
– Це стало важливим уроком.
Ми пережили ці три місяці та забезпечили наші потреби самостійно, що було б неможливо рік тому, однак ми й досі дуже залежні від підтримки.
– Для того, щоб стабільність, яку ми створили, була стійкою, потрібна міжнародна підтримка, і саме тоді, коли це необхідно.
Ви не можете поставити війну на паузу і сказати: «Будь ласка, зупиніться на хвилину, ми шукаємо гроші».
На початку червня лідери країн G7 домовилися надати Україні гігантський кредит у 50 мільярдів доларів (понад 500 мільярдів крон) під заставу заморожених російських активів.
За словами Андрія Пишного, графік цього процесу має бути затверджений до кінця цього року, що він вважає важливим з огляду на те, що і в США, і кілька країн ЄС цього року відбудуться вибори.
– Потрібно діяти швидко в таких питаннях.
Ми сподіваємося, що це вдасться реалізувати зараз і що це певною мірою зменшить ризики, пов’язані з майбутніми політичними процесами.
Мета візиту до Швеції – обмін досвідом, зокрема з Ріксбанком.
За словами Андрія Пишного, голова Ріксбанку Ерік Теден був першим керівником центрального банку європейської країни, який зацікавився досвідом українських колег, набутим в умовах війни.
 
Якою була Ваша головна порада йому?
– У перші критичні тижні ми зрозуміли, що готівка є дуже важливою, тому, враховуючи, що Швеція – майже безготівкова країна, це питання потребує рефлексії.
Я знаю, що команда Ріксбанку активно обговорює це також.
Ураховуючи безготівковість, стабільність платіжної системи також стає важливим питанням.
Навіть якщо на Швецію не впадуть бомби, кіберзагроза є реальною для всіх, підкреслює Андрій Пишний.
І він, здається, знає, про що говорить.
Не було жодної хвилини, коли банківська та платіжна системи були недоступними, незважаючи на бомбардування критичної інфраструктури та повторювані масові відключення електроенергії.
– Ми заплатили високу ціну за наш досвід і ми охоче ним ділимося.
Коли президент Зеленський каже, що допомога Україні – це інвестиція, а не витрати чи благодійність, він має рацію.
Це інвестиція у вашу власну безпеку, каже Андрій Пишний.
Чому банківська та платіжна системи працюють, незважаючи на війну
Банківська та платіжна система України безперебійно працюють навіть в умовах вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року, каже Голова Національного банку Андрій Пишний.
Це вдалося значною мірою забезпечити завдяки проєкту Power Banking.
Відділення всіх системно важливих банків у країні були оснащені резервними джерелами живлення для роботи під час відключень електроенергії, альтернативними шляхами комунікації під час втрати з’єднання та посиленою інкасацією, а також додатковим персоналом.
Загалом до проєкту долучені майже 2400 відділень українських банків, які охоплюють усі регіони країни.
У разі відключення електроенергії або втрати зв’язку банк має змогу працювати, але з обмеженим вибором послуг.