Економічне відновлення України: місія можлива

24 лютого 2022 року в Україні спалахнув найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.
З самого початку бойових дій, разом із закликами евакуювати вище політичне керівництво України зі столиці, наші партнери почали надавати військову та гуманітарну допомогу на мільярд доларів.

Коли стало зрозуміло, що кремлівський бліцкриг провалився, почалось планування післявоєнного відновлення України.

Точкою відліку цього процесу стала Конференція з відновлення України в Лугано (Швейцарія), яка відбулась у червні 2022 року.
Ця подія, по суті, ознаменувала народження економічного відновлення на кшталт Плану Маршалла для післявоєнної Німеччини.
Відтоді минуло два роки.

Нагадаю про те, що конференція в Лугано-2022 готувалася у відносно сприятливому для України військовому контексті.
У той час весь західний істеблішмент відновив віру в Україну.

Президент Зеленський миттєво став світовою легендою, а від США та інших країн почала надходити значна військова допомога.
Тоді ж почалася глобальна дискусія щодо конкретних кроків з відновлення.
Це була надія для Україні.
Проте, наслідки конференції в Лугано виявилися менш оптимістичними за очікування.

Чи може Україна наздогнати країни Європи за рівнем життя Через два роки ми спостерігаємо за наслідками конференції із відновлення України, яка пройшла 11-12 червня в Берліні.
Разом із тим, цього разу настрої відмінні від подібної конференції в Лугано.

Не дивлячись на те, що більшість країн Заходу й надалі продовжують активно підтримувати збройний спротив російській агресії, Київ так і не спостерігає суттєвого притоку приватних інвестицій, хоча б на рівні планування.
І хоча не дивлячись на поступовий ріст економіки України в середньому на 5% від початку цього року, доходи бізнесу та звичайних громадян продовжують скорочуватися.

За оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), у березні приріст реальної валової доданої вартості (ВДВ) у переробній промисловості сповільнився майже до 11% порівняно з 17% у січні, а реальна ВДВ у сфері виробництва електроенергії скоротилася на 2%, і очікується ще більше її падіння у наступні місяці.
Не останню роль в цьому відіграли відтік капіталу із країни разом із мільйонами українців середнього класу за кордон, руйнування підприємств у найбільш промислових регіонах східної та південної частин країни, скорочення експорту, суттєве обмеження на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об"єктів тощо.

Подальші обмеження доступу до електроенергії через масивні руйнування генерації також призведуть до сповільнення зростання ВВП та до скорочення міжнародних інвестицій.

Безумовно, що економічні проблеми в Україні автоматично несуть і політичні наслідки.
Так, згідно зі свіжими опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) 66% українських біженців скоріше або повістю задоволені своїми нинішніми умовами проживання в новій країні ЄС.

У вересні 2022 року цей показник склав лише 28%.
Разом з цим, майже половина респондентів (45%) хоч і не подавали документи, але загалом хотіли б отримати громадянство іншої країни.
У листопаді 2022 року цей показник був менше 20%.

Цікаво, що більшість опитаних (34%) причиною неповернення додому вважають однаково відсутність роботи критичної інфраструктури та безпеку у своєму населеному пункті.
Ще 16% готові повернутися в Україну якщо в них буде можливість знайти роботу.

Погодьтеся, що економічне відновлення є суттєвим чинником покращення демографічного становища, так як наслідок економічного зростання в країні та наближення миру.
І саме на цьому сьогодні мають сфокусуватися міжнародні донори.

Сьогодні ні для кого не секрет, що Москва зробила ставку на війну на виснаження, і на рівні із військовим тиском на Збройні сили України, відбувається безпрецедентна кампанія дезінформації навколо інвестиційної привабливості країні, зображуючи її у вигляді "failed state" та постійного клієнта Західних донорів, який нібито не може обходитися без їх фінансової підтримки.

Насправді ж, навіть на третьому році повномасштабної війни Україна та її громадяни показують неабияку витримку та гнучкість, зокрема і щодо питань економічного зростання.
Не дивлячись на постійні обстріли, зокрема енергетичної інфраструктури, скорочення експорту та виробництва у реальному секторі, ВВП країни показує повільний але впевнене зростання у 5-6%.

І якщо ви відвідаєте міста та невеликі містечка країни, включаючи в безпосередній близькості до лінії фронту, ви побачите велику кількість кафе, ресторанів, маркетів та багато інших невеликих підприємств, які продовжують працювати навіть попри щоденні обстріли та руйнування в Харкові, Херсоні, Запоріжжі, Миколаєві та інших областях.

Разом із тим, історія знає безліч прикладів безпрецедентного "економічного дива" у післявоєнні часи починаючи від Японії та Німеччини, та закінчуючи В"єтнамом та Південною Кореєю, яку я маю можливість постійно відвідувати та захоплюватися повоєнним відновленням країни, яка майже повністю лежала в руїнах.
На щастя, ситуація в Україні сьогодні виглядає набагато кращою, а зона бойових дій локалізована в південних та східних областях, що залишає 80% території країни відносно "мирними" та здатними не лише для економічного відновлення, але й зростання в умовах невизначеності.

Саме підтримка малого та середнього бізнесу, що стимулюватиме поступове економічне зростання та повернення українців додому і має стати основною темою майбутньої конференції в Берліні.

При цьому, потрібно не забувати досвід Лугано-2022, зокрема звернути увагу на долучення західних компаній в Україну, пожвавлення торговельних відносин із країнами-партнерами; пожвавлення співпраці між західними компаніями та потужним українським бізнес-сектором, розробку підготовчих аналітичних та супровідних команд від великих інвестиційних фондів та інституційних інвесторів для глобальних та локальних проєктів.
Ще не пізно розпочати такі зусилля зараз.
Для цього потрібні чотири складові:
Достатня воля та бажання з боку країн-партнерів; Фахова підготовка проєктів із врахуванням інтересів усіх учасників як на рівні держав, так і на рівні корпоративного сектору, оскільки проєкти мають відповідати стратегічним цілям розвитку і бути привабливими політично та фінансово; Відповідна інфраструктура - система спільної роботи та координації між українським урядом, урядовими структурами країн-партнерів, зацікавленими компаніями з країн-партнерів та сформованим місцевим бізнесом в Україні; Система страхування ризиків - для чого варто скористатися можливостями Багатосторонньої агенції з гарантії інвестицій - БАГІ (Multilateral Investment Guarantee Agency - MIGA), яка вже з червня 2023 року почала надавати гарантії для страхування воєнних ризиків в Україні з Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України (SURE). Якби ці варіанти були широко реалізовані протягом останніх двох років, шановна аудиторія в Берліні вже мала б змогу побачити та ознайомитися з тисячами інвестиційних проєктів, які оновлять економіку України.

Саме така система потрібна для ефективного впровадження програми економічного відновлення.
Але працювати вона буде лише за умов спільного бажання України та Заходу.