Міндовкілля: 180 млн тонн вуглецю – ось чим є два роки повномасштабної війни росії для клімату
«42 мільярди євро – кліматичні інвестиції США у 2023 році, 177 млрд євро – кліматичні інвестиції Німеччини на найближчі 3 роки, 314 млрд євро – кліматичні інвестиції Південної Кореї до 2030 року.
Проте усі ці мільярдні вкладення у боротьбу з кліматичною кризою нівелює російська війна проти України», - про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголосив під час свого онлайн-виступу в ході Конференції ОБСЄ високого рівня «Кліматична дипломатія: розширення можливостей для стійкого майбутнього».
За його словами, у мирні часи ми могли б закласти цей об’єм на розвиток, але натомість маємо викиди:
· від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;
· від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;
· від пожеж – 27 млн тонн;
· від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;
· від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.
«Горіння екосистем призводить не тільки до викидів, але й втрати потенціалу поглинання.
Тільки цього року в Україні через бойові дії та вибухи пожежами знищено майже 12 тисяч гектарів лісу.
Це півмільйона тонн викидів вуглецю», - зауважив Руслан Стрілець.
Очільник Міндовкілля наголосив, що попри це Україна продовжує виконувати свою безпрецедентну місію – обраховувати збитки довкіллю через війну, щоб виставити карбоновий рахунок росії й досягти сталого миру.
Це одна з ключових складових Формули миру Володимира Зеленського та Пункту 8 про екологічну безпеку.
Україна продовжує брати активну участь у кліматичному порядку денному.
Ми вже запровадили ряд ініціатив, які закладають у нашому законодавстві рамку державного кліматичного урядування:
· ухвалили державну Стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року та план з її реалізації у 2024-2026 роках;
· очікуємо уже найближчим часом на розгляд Верховної Ради України Рамкового кліматичного закону;
· розробили стратегію впровадження СТВ.
Вона зараз проходить громадське обговорення.
Запуск системи дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ.
«Усе це – нові можливості для розвитку та нові шляхи для інновацій, інвестицій та ринків.
Перехід до кліматичної нейтральності – незворотний процес, і Україна здатна досягти поставлених цілей на цьому шляху», - зазначив Руслан Стрілець.
