Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Суд підтримав позицію податківців щодо правомірності збільшення сум грошових зобов`язань
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності збільшення сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни.
Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
При цьому платник податків набуває статусу податкового агенту у всіх випадках, коли виплачує фізичній особі дохід (купує товар, замовляє послугу, виплачує заробітну плату) у грошовій формі (готівковій або безготівковій) або не грошовій формі (наприклад, бартер).
Отже, у спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій установили, що єдиним документальним підтвердженням оціночної вартості проданого автомобіля Mercedes-Benz GLC 250 d4MATIC Coupe, реалізованого товариством фізичній особі ОСОБА_1, є його балансова вартість на дату продажу, яка за відомостями підприємства складала 1 491 547,56 грн (без податку на додану вартість). Відтак, відчуження транспортного засобу товариством на користь фізичної особи за ціною 100 000 грн (без податку на додану вартість) свідчить про те, що позивач надав ОСОБА_1 додаткове благо у вигляді суми знижки від звичайної вартості товару, індивідуально призначеної для такого платника податку.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки, як було зазначено вище, факт надання юридичною особою (продавцем) фізичній особі (покупцю) індивідуальної знижки є додатковим благом, який повинен включатися до загального оподатковуваного доходу та належним чином оподатковуватися. Це зумовлює обов`язок позивача як юридичної особи (продавця) нарахувати та сплатити від імені фізичної особи (покупця) необхідні податки та збори, чого позивачем зроблено не було.
При цьому суд касаційної інстанції вважає помилковими твердження позивача про його звільнення від оподаткування на підставі положень статті 173 ПК України, з огляду на те, що, вказана норма регулює порядок оподаткування доходу саме від продажу транспортного засобу, а не доходу у вигляді індивідуальної знижки при придбанні транспортного засобу, що є предметом розгляду справи. Тому зазначена норма не є релевантною до спірних правовідносин та застосуванню не підлягає.
Отже, зі свого боку, у справі, що розглядається, факт надання додаткового блага у вигляді знижки був належним чином установлений, а балансова вартість проданого транспортного засобу значно перевищує фактичну ціну договору.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 320/3024/22 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі № 320/3024/22 залишено без змін.
Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.
Податкова знижка: до кінця поточного року можна засвідчити свої витрати, щоб повернути частину коштів за 2023 рік
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький,Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що фізичні особи мають можливість отримати податкову знижку за витратами, здійсненими у 2023 році.
Для цього по 31 грудня 2024 року включно необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).
Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступний рік. Тобто засвідчити свої витрати, аби повернути частину коштів за 2023 рік, можна лише до кінця поточного року.
Податкову знижку за витратами 2024 року фізичні особи зможуть отримати у 2025 році.
Право на податкову знижку визначено ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
До податкової знижки можна включити витрати, зокрема:
- частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;
- пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
- страхові платежі за договором довгострокового навчання;
- суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
- суми витрат на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;
- суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;
- суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб);
- суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;
- суми витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.
З метою отримання права на податкову знижку платник податків подає податкову декларацію до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами).
Чи можливо при поданні звітності/отриманні адмінпослуг пред’являти контролюючим органам документи через мобільний застосунок «Дія»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Законом України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (із змінами) (далі – Закон № 5492) закріплено право використання громадянами України е-паспорта – паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) та е-паспорта для виїзду за кордон – паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків) (за наявності).
Частиною першою ст. 14 прим. 1 Закону № 5492 визначено, що е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон формуються за бажанням особи, на ім’я якої оформлено паспорт громадянина України у формі картки або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлені із застосуванням засобів Реєстру, та використовуються на території України для посвідчення особи та підтвердження громадянства, надання адміністративних та інших послуг, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків, про місце проживання.
Електронні копії е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Особа може також окремо подавати інформацію (відомості, дані), що міститься в е-паспорті, е-паспорті для виїзду за кордон, у порядку та спосіб, передбачені для подання електронних копій е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон.
Порядок формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій та їх перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами визначається Кабінетом Міністрів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи зобов’язані забезпечити перевірку е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, що пред’являються громадянами України.
Відповідно до пункту 3 Порядку формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 (із змінами), е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон формуються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія) за зверненням особи, на ім’я якої оформлено паспорт громадянина України у формі картки або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, із застосуванням засобів Реєстру, у тому числі не отриманий нею.
З метою реалізації норм законодавства щодо застосування електронних копій е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон при наданні адміністративних послуг ДПС було забезпечено підключення інформаційної системи ДПС до Порталу Дія, розроблено та впроваджено програмне забезпечення, засобами якого посадові особи ДПС під час надання адміністративних послуг у Центрах обслуговування платників, за допомогою Шерингу через мобільний застосунок «Дія», отримують електронні копії цифрових документів.
Шеринг реалізується наступним чином:
- фізична особа, яка звернулась за отриманням адміністративної послуги, повинна згенерувати у мобільному застосунку «Дія» тимчасові коди документа для перевірки (коди не містять ніякої персональної інформації, є одноразовими і дійсними лише протягом 3 хвилин);
- згенерувати та відобразити тимчасові коди документа можна двома шляхами – фізична особа натискає у мобільному застосунку «Дія» на відображення е-паспорта громадянина України і генерується QR/штрих-код та 13-значний код, зазначений під штрих-кодом, або натискає на відповідне поле, і відображаються такі ж згенеровані QR/штрих-код та 13-значний код;
- співробітник ДПС сканує шрих-код електронного документа в мобільному застосунку «Дія» або вносить 13-значний код, що зазначений під штрих-кодом, до відповідного поля інформаційної системи ДПС;
- клієнту в мобільний застосунок «Дія» буде надіслано повідомлення щодо згоди на передачу цифрової копії е-документа;
- після надання згоди клієнтом, в інформаційну систему ДПС автоматично надходять електронні копії цифрових документів.
Враховуючи зазначене, при особистому поданні звітності або при отриманні адміністративних послуг фізичні особи, суб’єкти господарювання чи їх уповноважені особи можуть пред’являти контролюючим органам документи через мобільний застосунок «Дія». За допомогою Шерингу мобільного застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача електронних копій цифрових документів.
Виправлення деяких помилок в податковій декларації екологічного податку після граничного терміну її подання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші, зокрема:
- розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 (далі – Додаток 1);
- розрахунок суми екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 (далі – Додаток 2);
- розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 (далі – Додаток 3).
Після настання граничного терміну подання Декларації подається Декларація з позначкою «уточнююча» разом з тими Додатками 1, 2, 3, в яких виявлені помилки без нарахувань штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені, враховуючи положення п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У Додатках 1, 2, 3, які виправляються, у колонці 2 зазначається виправлена (правильна) інформація щодо коду забруднюючої речовини (коду відходів) та заповнюються повторно всі показники зазначені у попередньо поданих Додатках 1, 2, 3 які уточнюються.
Крім того в уточнюючих Додатках 1, 2, 3:
- у рядку 5 зазначається сума податкового зобов’язання, зазначена у рядку 4 відповідного додатка раніше поданої декларації, що уточнюється у зв’язку із самостійним виявленням помилки;
- рядки 5.1 і 5.2 прокреслюються (у разі подання уточнюючої Декларації в паперовому вигляді) або не заповнюються (у разі подання засобами електронного зв’язку).
На підставі заповнених уточнюючих Додатків 1, 2, 3 заповнюються показники уточнюючої Декларації.
До уваги резидентів Дія Сіті!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – це платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Статтею 9 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667) визначено підстави втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті.
Відповідно до п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 ПКУ платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:
а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667, незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;
б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом № 1667. При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.
Нормами чинного законодавства не визначено необхідності подання заяви про відмову від оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах, у разі втрати таким платником статусу резидента Дія Сіті.
Згідно з п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація).
Таким чином, для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах ПКУ встановлює обов’язок перейти на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах у разі наявності підстав, визначених у п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 ПКУ. При цьому залежно від встановлених обставин перехід на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах може здійснюватися як з першого числа року, так і з першого числа податкового кварталу.
Платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах та втратив статус резидента Дія Сіті має подати Декларацію за річний податковий (звітний) період протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.
Понад 60,1 млн грн – внесок платників екологічного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Упродовж чотирьох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 60,1 млн грн екологічного податку. Сума надходжень збільшилась порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 4,6 млн грн, або на 8,4 відсотків.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку і має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Для сплати податкових грошових зобов’язань платники можуть використовувати єдиний рахунок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 35 прим.1.1. ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.
Нормами п. 35 прим.1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42прим.1 ПКУ.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Згідно з п. 35 прим.1.3 ст. 35 прим.1 ПКУ з початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим п. 35 прим.1.1 ст. 35 прим.1 ПКУ.
У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Майже 12,6 млрд грн отримали з початку поточного року від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
Протягом січня – квітня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податків надійшло майже 12,6 млрд гривень. Як зауважила в .о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли на понад 2,2 млрд грн, або на 22 відс., порівняно з січнем – квітнем 2023 року.
Керівниця податкової служби регіону звернула увагу, що з метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та реалізації життєво необхідних потреб мешканців територіальних громад Дніпропетровщини, в сьогоднішніх умовах надзвичайно важливим є оперативне, належне та безперервне наповнення місцевих бюджетів.
«Сталий розвиток територіальних громад та їх фінансування залежить не лише від розмірів ставок податків, а й від сумлінної сплати коштів до бюджетів, в тому числі і за рахунок погашення сум податкового боргу. З метою недопущення виникнення податкового боргу, рекомендуємо платникам своєчасно проводити звірку розрахунків з бюджетом», – зазначила Наталя Федаш.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податкові зобов’язання!
Комунікаційна податкова платформа: подання заяви про включення до Реєстру волонтерів
Комунікаційна_податкова_платформа
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону проведено онлайн зустріч.
Обговорили Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр) та проінформували про способи подачі заяви про включення/внесення змін до Реєстру за формою № 1-РВ.
Також податківці звернули увагу на використання можливостей електронних сервісів ДПС України та мобільного застосунку «Моя податкова».
Комунікації тривають!
ЗУ_3219 РРО_ПРРО
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Розрахунковий документ на проїзд автомобільним транспортом
Cуб’єкти господарювання у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту зобов’язані проводити розрахунки з дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) з обов’язковою видачею розрахункових документів встановленої форми та змісту.
При цьому законодавство у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту складається, зокрема, з Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі – Правила), та наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2006 за № 1065/12939.
На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг, приймаючи до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби, зобов’язані проводити розрахунки за них через реєстратори розрахункових операцій/ програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та надавати споживачам послуг відповідні розрахункові документи.
Разом з цим згідно з пунктом 4 статті 9 Закону № 265 РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.
Друкарство – принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення, здійснюється в друкарні.
Звертаємо увагу, що обов’язковими реквізитами зазначених документів є їх назви – «талон, квитанція, квиток» (далі – проїзні документи).
Тільки проїзні документи, виготовлені у спосіб, передбачений пунктом 4 статті 9 Закону № 265, зокрема, з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, можуть вважатися відповідними розрахунковими документами.
Так, відповідно до Правил пасажир повинен мати проїзний документ.
Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які надають послуги пасажирського автомобільного перевезення мають право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки лише у разі продажу проїзних документів з нанесеними друкарським способом серію, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.
Проїзні документи, які не відповідають вказаним вимогам, не приймаються як розрахункові, видача зазначених документів споживачам послуг є порушенням порядку проведення розрахунків.
Сумлінність платника податків – прозора господарська діяльність
Державна податкова служба України нагадує, що при здійсненні будь-якої господарської діяльності необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства України, оскільки це обов’язок кожного платника податків нашої держави.
Разом з тим є випадки недотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.
Так, співробітниками територіальних підрозділів податкового аудиту ДПС у квітні 2024 року проведено понад 140 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю побутовою технікою та електронікою. За результатами перевірок встановлено факти не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО.
Як наслідок, до платників податків будуть застосовані штрафні санкції в розмірі понад 6,5 млн гривень.
Державна податкова служба України зазначає, що лише сумлінне виконання платниками податків визначених законодавством обов’язків, у т.ч. із фіскалізації розрахунків, є запорукою сталого розвитку бізнесу та відсутності санкцій з боку контролюючих органів.
ДПС продовжує міжнародну співпрацю для досягнення індикаторів, визначених Національною стратегією доходів
Від сьогодні, 27 травня, розпочала роботу чергова місія Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду. До складу української делегації увійшли представники ДПС на чолі з в. о. Голови ДПС Тетяною Кірієнко та Міністерства фінансів України.
Відповідно до попередньо узгоджених з експертами МВФ пріоритетних напрямів робота зосереджуватиметься на реформуванні податкового адміністрування в Україні, зокрема, впровадженні реформ у рамках НСД, посиленні аналізу ризиків у ДПС та модернізації податкового аудиту.
Під час місії експертами МВФ заплановано проведення практично-орієнтованого семінару щодо роботи з аналізу ризиків.
До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) 03 листопада 2022 року, як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода MCAA CbC). Відповідне інформаційне повідомлення розміщене на вебпорталі ДПС за посиланням:
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини»: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
Станом на 24.01.2023 Україна була зазначена в числі юрисдикцій-підписантів Багатосторонньої угоди MCAA CbC – https://www.oecd.org/tax/beps
При цьому, дата підписання заяви про приєднання до Багатосторонньої угоди MCAA CbC не є автоматично датою набуття нею чинності (текст Багатосторонньої угоди MCAA CbC розміщений на вебсайті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за посиланням: https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange
або https://web-archive.oecd.org/2020-05-29
Відповідно до положень п. 2 розд. 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC передбачено, що Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності на пізнішу з наступних дат: (i) дату, на яку другий із двох Компетентних органів направив повідомлення Секретаріату координаційного органу згідно з п. 1, що включає Юрисдикцію іншого Компетентного органу відповідно до п.п. 1e), та (ii) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу набрала чинності та стала чинною для обох Юрисдикцій. Отже, Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності для України, зокрема, в останню з таких дат:
– або в дату надсилання другим Компетентним органом повідомлення Секретаріату ОЕСР Координаційного органу Угоди, яке міститиме інформацію, передбачену п. 1 розд. 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC (йдеться про перелік юрисдикцій, щодо яких Україна має намір ввести в дію Багатосторонню угоду MCAA і, відповідно, з якими бажає здійснювати автоматичний обмін Звітами МГК),
– або в дату набрання чинності Конвенції про адміністративну допомогу для обох юрисдикцій (для України Конвенція про адміністративну допомогу набрала чинності з 01.07.2009, а загалом (станом на 13.09.2023) її підписали 147 юрисдикцій (https://www.oecd.org/ctp/exchange-of-tax-information/
Тобто для того, щоб Багатостороння угода MCAA CbC набула чинності як для України, так і для кожної юрисдикції, з якою Україна бажає автоматично обмінюватися інформацією, обидва компетентні органи (ДПС та компетентний орган кожної такої юрисдикції) мають заявити про свій намір здійснювати автоматичний обмін один з одним, подавши повідомлення до Багатосторонньої угоди MCAA CbC, про яке йдеться вище.
Слід зазначити, що повідомлення, яке містить інформацію про перелік юрисдикцій, щодо яких Україна має намір ввести в дію Багатосторонню угоду MCAA CbC і, відповідно, з якими бажає здійснювати автоматичний обмін Звітами МГК (передбачену п. 1 розд. 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC), лише одне із п’яти, які ДПС, як Компетентний орган, має надати Секретаріату ОЕСР Координаційного органу та, які є обов’язковими для подання під час підписання Багатосторонньої угоди MCAA CbC або якомога швидше після цього, а також інформують Секретаріат ОЕСР Координаційного органу про :
- наявність у України необхідних законів і вимог, згідно з якими платники податків мають подавати Звіти МГК;
- необхідність включення України до переліку юрисдикцій, з якими здійснюється «невзаємний обмін»;
- один або декілька способів електронної передачі даних, включно із шифруванням;
- наявність правової бази та інфраструктури для забезпечення необхідних стандартів конфіденційності та захисту даних відповідно до ст. 22 Конвенції про взаємну допомогу та п. 1 розд. 5 Багатосторонньої угоди MCAA CbC, а також належного використання інформації у Звітах МГК.
Станом на травень 2024 року зазначені повідомлення Україною ще не подані, отже, Багатостороння угода MCAA CbC для України не набула чинності.
Після того як Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією, відповідне інформаційне повідомлення буде розміщене на:
- вебпорталі ДПС за посиланням: в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
- вебсайті ОЕСР за посиланням: https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange
Додатково повідомляємо, що з метою інформування платників податків щодо подачі Звітів МГК, на вебпорталі ДПС розміщено матеріали:
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini – щодо першого подання Звіту МГК (до набрання чинності Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»);
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini – зміни в законодавстві щодо Звіту МГК (після набрання чинності Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX);
- в рубриці: «Головна»/«Діяльність»/«Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування»/«Трансфертне ціноутворення/Презентаційні матеріали з трансфертного ціноутворення»/«Алгоритм заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/prezentatsiyni-materiali – щодо заповнення Звіту МГК;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini – щодо першого подання та першого звітного періоду для подачі Звіту МГК;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini – щодо першого подання Звіту МГК материнськими компаніями;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini – щодо оновленої форми та Порядку заповнення Звіту МГК;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini – щодо подання Звіту МГК за оновленою формою.
Які додатки подаються з податковою декларацією екологічного податку у разі виправлення показників в окремих додатках?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, із змінами (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єктом господарювання подається:
- до настання граничного терміну подання звітної Декларації – звітна нова Декларація разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;
- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнююча Декларація разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною екларацію.
При цьому згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Чи повинні ФОПи – платники єдиного податку третьої групи та ПДВ зберігати первинні документи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Вимоги п. 296.1 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац шостий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 405 зі змінами та доповненнями.
Крім того, п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 265) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків, зокрема, документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Отже, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами.
Слід зауважити, що п. 69.36 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлено, що для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться згідно з підпунктами 69.2 прим. 2, 69.35 прим.1 та 69.35 прим. 2 п. 69.36 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Для платників податків продовжуються строки зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, на період зупинення відліку строку давності, передбаченого абзацом першим п. 69.36 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
За незберігання первинних документів, на підставі яких здійснювався облік доходів, та первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи – платників ПДВ (незалежно від здійснюваних видів господарської діяльності) застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Водночас, відповідно до п.п. 69.28. п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Особливості заповнення показників рядків 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Як розраховуються показники рядків 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо в першому кварталі звітного року відображено збільшення фінансового результату на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ, а в наступних звітних періодах звітного року є/немає такої суми перевищення?
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., враховуючи положення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
У п. 140.1 ст. 140 ПКУ наведені різниці, які виникають при здійсненні операцій з борговими зобов’язаннями (в тому числі процентів за борговими зобов’язаннями), та умови, за якими здійснюється відповідне коригування фінансового результату до оподаткування.
Під борговими зобов’язаннями для цілей п. 140.1 ст. 140 ПКУ слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (абзац другий п. 140.1 ст. 140 ПКУ).
Згідно з п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.
Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.
Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу, крім:
- від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
- різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого п. 140.2 ст. 140 ПКУ, має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.
Пунктом 140.3 ст. 140 ПКУ встановлено, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відс. від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Згідно з частиною першою ст. 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.
Отже, відображення різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 140.2, 140.3 ст. 140 ПКУ, здійснюється у рядках 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – додаток РІ до Декларації):
- у рядку 3.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду (п. 140.2 ст. 140 ПКУ);
- у рядку 3.2.1 додатка РІ до Декларації відображається сума процентів, зменшена щорічно на 5 відс., яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів (п. 140.3 ст. 140 ПКУ).
При цьому показники рядків 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ до Декларації щодо коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пунктів 140.2, 140.3 ст. 140 ПКУ розраховуються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності першого кварталу, півріччя, трьох кварталів, року.
Фізичні особи – власники елітних авто спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 4,2 млн грн транспортного податку
З початку 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області від платників транспортного податку – фізичних осіб отримали понад 4,2 млн гривень. Порівняно з січнем – квітнем 2023 року надходження збільшились майже на 3,2 млн грн, темп росту склав 397,1 відсотків.
Нагадуємо, що базою оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 232,5 млн гривень
Протягом січня – квітня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 232,5 млн грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з минулорічним показником аналогічного періода надходження збільшились на понад 76,5 млн грн, або на 49,1 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби області, сумлінно сплачені податки і збори наразі мають особливо важливе значення для підтримки економіки країни. Адже за рахунок своєчасної сплати податкових зобов’язань сьогодні відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність. Більшість платників відповідально ставиться до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами.
Дякуємо платникам за підтримку економічного фронту!
Комунікаційна податкова платформа: порядок зміни основного КВЕД
Комунікаційна_податкова_платформа
За зверненням керівника підприємства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківцями проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Леонова Валерія.
Розглянули порядок зміни основного КВЕД в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Додатково нагадали про умови звільнення від нарахування та сплати штрафних санкцій, під час дії воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення помилок або уточненні показників податкової звітності.
Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!
Оподаткування доходів нерезидентів: лізингова/орендна плата чи роялті?
Державна податкова служба України повідомляє, що згідно з підпунктом «ґ» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) лізингова/орендна плата – є дохід, отриманий нерезидентом із джерелом його походження з України, який оподатковується в порядку і за ставками, визначеними Кодексом.
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Протягом 2017 – 2023 років на користь нерезидентів, які зареєстровані в юрисдикціях, в яких термін «роялті» включає в собі плату за користування обладнанням, здійснено виплати доходів у вигляді лізингу на загальну суму 13 100 млн грн, що звільнені від оподаткування.
Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Республіці Кіпр (64 %), Туреччині (11 %), Португалії (11 %), Естонії (3 %), Польщі (3 %) та інші.
Зокрема, у 27 конвенціях про уникнення подвійного оподаткування (Естонія, Польща, Литва, Латвія, Болгарія, Бразилія, Чехія, Кіпр, Азербайджан, Алжир, В’єтнам, Єгипет, Йорданія, Ісландія, Казахстан, Саудівська Аравія, Лівія, Марокко, Мексика, Монголія, Пакистан, Сінгапур, Словенія, Таїланд, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан) (далі – Конвенцій) відповідно до статті 12 термін «роялті» означає платіж, зокрема, за користування або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Конвенцій, при їх застосуванні Договірною Державою будь-який термін, не визначений в конвенціях, має те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які вони поширюються, якщо з контексту не випливає інше.
Відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 (далі – Віденська конвенція), договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їх контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору. Стаття 32 Віденської конвенції дозволяє звертатися до додаткових засобів тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин укладення договору, якими для цілей конвенцій про уникнення подвійного оподаткування є Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та Коментарі до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвинутими країнами та країнами, які розвиваються (далі – Типова конвенція ООН).
Враховуючи те, що визначення «роялті», викладене у статті 12 Конвенції, відповідає пункту 3 статті 12 Типової конвенції ООН, необхідно звертатися до Коментарів до неї.
Відповідно до пункту 13.2 Коментарів до статті 12 Типової конвенції ООН, промислове, комерційне чи наукове обладнання може також включати (перелік не є вичерпним) кораблі, літаки, автомобілі та інші транспортні засоби, крани, контейнери, супутники, трубопроводи та кабелі тощо.
Враховуючи вказане вище, при застосуванні Конвенції в Україні для цілей класифікації платежу (винагороди, компенсації) як платежу за «користування або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням» термін «промислове, комерційне або наукове обладнання» необхідно тлумачити в широкому сенсі, таким чином, щоб він охоплював будь-яку комбінацію механізмів, приладів та інструментів.
Відтак, реалізація Україною свого права на оподаткування відповідно до Конвенцій вимагатиме сплати податку в Україні у джерела виплати на платежі, які компанії – резиденти України здійснюють на користь резидентів інших країн за користування (оренду) промисловим, комерційним або науковим обладнанням, у тому числі кораблями, літаками, автомобілями та іншими транспортними засобами, кранами, контейнерами, супутниками, трубопроводами та кабелями (перелік не є вичерпним), оскільки ці платежі розглядаються як роялті відповідно до пункту статті 12 конвенцій.
Разом з тим, зауважуємо, що відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Отже, ДПС звертає увагу платників, що добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів дозволить бізнесу зменшити тягар сплати штрафних санкцій та пені, які нараховуються при проведенні контрольно-перевірочної роботи.
Проміжні результати пілотного проєкту ДПС з інформування платників щодо наявності заборгованості
Сплата податків є конституційним обов’язком кожного громадянина, від виконання якого залежить як стан місцевих бюджетів, так і соціально-економічний розвиток держави, а також рівень добробуту її громадян.
Окрім того, надходження податків до бюджетів усіх рівнів є вагомою складовою доходів та залишається важливим засобом стабілізації економіки держави під час воєнного стану.
Державною податковою службою України через Контакт-центр продовжується кампанія з інформування платників податків про наявність у них податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, та необхідність добровільного погашення таких боргів шляхом перерахування коштів до бюджетів усіх рівнів.
Нагадуємо, що такий пілотний проєкт розпочато з 25 березня поточного року і триватиме він протягом трьох місяців.
За результатами такого інформування майже кожним третім платником податків, які відреагували на дзвінки Контакт-центру, з’ясовано причини наявності у них заборгованості та самостійно здійснено переказ коштів до відповідних бюджетів без застосування до боржників заходів з погашення податкового боргу, передбачених чинним законодавством.
Завдяки таким заходам додатково до бюджету залучено майже 15 млн гривень.
Одночасно наголошуємо на необхідності дотримання платниками податків вимог чинного законодавства стосовно забезпечення повноти та своєчасності сплати податків, зборів і платежів, єдиного соціального внеску, а також вжиття заходів з погашення наявної у суб’єктів господарювання заборгованості.
Додатково інформуємо, що переглянути інформацію про стан розрахунків з бюджетом, у т. ч. податковий борг та реквізити для його сплати, можна скориставшись меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету та у мобільному застосунку «Моя податкова», вкладка «Переглянути про стан розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».
Також платники в Електронному кабінеті, чатботі InfoTAX, мобільному застосунку «Моя податкова» отримують повідомлення про податковий борг та необхідність його сплати.
Яким чином контролюючими органами надсилаються запити платникам про надання інформації та яка дата є датою вручення такого запиту?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надсилання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Підпунктом 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ встановлено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39 прим. 3. 6 ст. 39 прим. 3 ПКУ;
8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
9) в інших випадках, визначених ПКУ.
Якщо на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією, компетентний орган іноземної держави звертається до контролюючого органу із запитом, що містить прохання про неповідомлення платника податків про факт звернення іноземного компетентного органу, контролюючий орган у запиті, який надсилається платнику податків чи іншій особі, зазначає, що запит надсилається на підставі п.п. 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, без розкриття змісту іноземного запиту (п.п. 73.3.6 п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі – Порядок № 1245) запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п.п. 73.3.2 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, п. 13 Порядку № 1245).
При цьому обмежень щодо направлення листів та/або запитів контролюючим органом платникам податків, які зареєстровані в інших регіонах України, ПКУ не передбачено.
Враховуючи зазначене, контролюючий орган має право звернутися до платників податків, у тому числі і тих, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах, із письмовим запитом про надання інформації (на бланку органу державної податкової служби), який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та має містити:
1) підстави для надсилання запиту (встановлені підпунктами 1-9 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ) із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
При цьому запит контролюючого органу, адресований платнику податків на підставі п.п. 8 п.п 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, надсилається без розкриття змісту іноземного запиту.
В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (його заступника або уповноваженої посадової особи) органу державної податкової служби (п. 9 Порядку № 1245).
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Зміна керівника, право підпису залишено за працівниками, по яким інформація подавалась до контролюючого органу: чи надсилається повідомлення про надання інформації щодо КЕП на відповідальних осіб?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», із змінами (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», із змінами (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через Електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 ПКУ, зокрема отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків (абзац четвертий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок) (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки.
Відповідно до вимог Порядку у разі зміни керівника дія Повідомлення, яке підписувалось попереднім керівником, припиняється. Тому, незалежно від того, що право підпису залишено за працівниками, по яких інформація подавалась до контролюючого органу, за підписом нового керівника направляється Повідомлення (за кодом форми J1391104) із зазначенням відповідальних осіб.
Електронний кабінет: заповнення поля «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – ФОПа
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, із змінами (далі – Декларація).
У полі 10 «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» розділу І «Загальні показники підприємницької діяльності» Декларації вказуються код та назва виду економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) лише тих видів підприємницької діяльності, які фактично здійснювалися у звітному періоді платником єдиного податку.
При цьому при створенні в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету Декларації в електронному вигляді у таблиці поля 10 такої Декларації автоматично відображаються коди та назви видів діяльності, які зазначені в реєстрі платників єдиного податку. За потреби кількість рядків може бути зменшено/збільшено шляхом видалення/додавання рядка, яке здійснюється натисканням правої кнопки миші при наведенні курсору на будь-який рядок поля 10 Декларації, в результаті чого з’явиться панель інструментів редагування рядків, яка дозволяє рядки в таблиці видаляти або додавати.
Чи включається до складу доходу ФОПа – платника єдиного податку (першої – третьої груп) грошова компенсація (відшкодування) судових витрат?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Суми коштів, що повертаються платнику єдиного податку, за рішенням суду як відшкодування судових витрат (судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи), не є доходом отриманим від господарської діяльності, тому такі кошти не включаються до складу доходу платників єдиного податку. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах визначених ПКУ.
До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
Дніпропетровщина забезпечила надходження «військового» ПДФО до спеціального фонду держбюджету на понад 3,1 млрд гривень
Для зміцнення обороноздатності держави упродовж чотирьох місяців 2024 року Дніпропетровська область спрямувала до спеціального фонду державного бюджету понад 3,1 млрд грн «військового» ПДФО.
Нагадуємо, що з 01.10.2023 частина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України (далі – Кодекс) на відповідній території України та згідно із зазначеними нормами цього Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України.
Норми встановлені Законом України від 08 листопада 2023 року № 3428-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України».
Яка інформація зазначається у рядку 14 «вид операції» фіскального касового чека?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Згідно з п. 1 розд. II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.
Фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як «вид операції» (рядок 14 фіскального касового чека).
При цьому, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).
Згідно з п. 56 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591-IX) платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Крім того, загальні вимоги до порядку емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням визначені постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі – Положення № 164).
Підпунктом 24 п. 3 розд. І Положення № 164 визначено, що платіжна операція – це дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
Враховуючи викладене, у рядку 14 «вид операції» фіскального касового чека зазначається: операція з приймання коштів з рахунку покупця, наприклад, «Оплата», «Продаж» тощо або операція з видачі коштів на рахунок покупця, наприклад, «Повернення», «Видача» тощо.
Більше ніж у два рази збільшились надходження податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб
Протягом січня – квітня 2024 року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 86,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження збільшились на понад 44,5 млн грн, темп росту – 205,3 відсотки.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінність та нагадала, що стосовно новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок на нерухоме майно сплачується фізичною особою – платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 3 та 4 п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Комунікаційна податкова платформа: податківці спілкувались з аграріями
Комунікаційна_податкова_платформа
За зверненням платника на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фахівці податкової служби регіону під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія провели онлайн-зустріч з представниками фермерського господарства.
Тематика заходу – мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ). Детально обговорили основні аспекти обчислення та сплати МПЗ.
Аграрії висловили зацікавленість у продовженні подальшого співробітництва.
Конструктивний діалог – запорука ефективної взаємодії бізнесу та податкової служби.
У ДПС обговорили перспективи проєкту USAID PFM
Перспективи проєкту USAIDPFM та участь ДПС у цьому проєкті обговорили під час зустрічі представники ДПС та представники Місії Агентства США з міжнародного розвитку в Україні (USAID).
«Ми вдячні за ініціативу у налагодженні співпраці в частині надання допомоги з імплементації заходів, передбачених Національною стратегією доходів України до 2030 року. Цифровізація, удосконалення податкового адміністрування, запровадження системи управління ризиками, підвищення прозорості в діяльності податкової служби та довіри платників податків до ДПС – це все є стратегічними напрямами Служби», – наголосила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.
У ході зустрічі Тетяна Кірієнко акцентувала увагу на стратегічних цілях ДПС і необхідних заходах для реалізації Національної стратегії доходів.
Окремо вона зазначила, що для успішного досягнення індикаторів НСД ДПС потребує міжнародної допомоги з реалізації окремих заходів розділу податкового адміністрування. Зокрема, йдеться про посилення доброчесності, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, удосконалення процесів адміністрування податкового боргу, організаційного та кадрового забезпечення ДПС, реалізацію ІТ-проєктів на підтримку реформ.
За результатами зустрічі досягнуто домовленостей щодо детального розгляду можливих форм розвитку співпраці ДПС та USAID.
Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – квітні отримали майже 225,4 тис. користувачів
Протягом січня – квітня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались майже 225,4 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 568 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Майже 135,4 тис. фізичних осіб протягом січня – квітня 2024 року отримали 277,5 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Протягом вказаного періоду 90 тис. юридичних осіб отримали майже 290,5 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. платників, з яких 21,2 тис. – юридичних та майже 29,3 тис. – фізичних осіб.
Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.
За електронними запитами сформовано майже 141,8 тис. сертифікатів, у тому числі майже 14,3 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 13,9 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Суб’єкти ЗЕД зобов’язані дотримуватись граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Територіальні органи Державної податкової служби України на підставі отриманої від Національного банку України (далі – НБУ) податкової інформації проводять документальні позапланові перевірки з питань дотримання резидентами вимог валютного законодавства, зокрема і в частині дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (позапланові, виїзні або невиїзні) перевірки.
Главою 8 розділу II Кодексу визначено види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається порушення платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу).
Відповідно до абзацу другого підпункту 78.4 статті 78 Кодексу право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Кодексу (пункт 78.5 стаття 78 Кодексу).
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Слід зазначити, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзац шостий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
При цьому статтею 79 Кодексу визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.
При цьому пунктом 79.2 статті 79 Кодексу встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Слід зазначити, що абзацом третім пункту 79.2 статті 79 Кодексу визначено, що виконання умов статті 79 надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абзац сьомий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
У разі встановлення під час перевірки порушень, зокрема підтвердження факту порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, складається акт.
Якщо порушення відсутні, складається довідка.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Кодексу).
Згідно з підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 86.7.4. пункту 86.7 статті 86 Кодексу, під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень приймає висновок, що є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною; заперечення до акта (довідки) перевірки; пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 Кодексу.
Поряд з цим слід зазначити, що акт перевірки є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника. При цьому висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб’єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Кодексу на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Водночас згідно з підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Поряд з цим пунктом 56.1 статті 56 Кодексу визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.01.2024 № 6 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2024 за № 93/41438 (далі – наказ № 6).
Наказом № 6 визначено пов’язані з реалізацією положень Закону України від 10 серпня 2023 року № 3325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (далі – Закон № 3325) зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).
Законом № 3325 внесено зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачаються редакційні уточнення окремих положень, а саме:
слова «операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино)» замінено словами «діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».
Такі зміни стосуються уточнення об’єктів оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, визначених підпунктами 134.1.5, 134.1.6 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, а саме:
- доходу організаторів азартних ігор, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу;
- доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу.
Відповідно до підпункту 141.5.1 пункту 141.5 статті 141 Кодексу суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Згідно з підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу (з урахуванням внесених змін) під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, для платників податку на прибуток встановлено ставку податку у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 пункту 136.4 статті 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу).
У зв’язку із зазначеним до основної форми Декларації наказом № 6 внесено такі зміни:
у рядку 10 уточнено редакцію особливих відміток для суб’єктів, що здійснюють організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, та суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, крім організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
показники рядків 11 – 13 і 15 щодо сум доходів, отриманих від діяльності з організації і проведення азартних ігор, та податку на дохід викладено в новій редакції.
Також аналогічні показники рядків 11 – 13, 15 Додатка ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 29 - 32, 34 - 36, 38 - 40, 42) приведено у відповідність до форми Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
Крім того, нагадуємо, що 05 квітня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за № 429/41774 (далі – наказ № 111).
Наказом № 111 внесені зміни до форми Декларації, які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474).
Для цілей оподаткування прибутку банків Законом № 3474 внесено зміни, зокрема, до розділів ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо встановлення:
а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:
оподаткування прибутку банку;
оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;
застосування положень щодо виплати дивідендів банками;
б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положень Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додаток ЗП Декларації реченням такого змісту:
«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.11 статті 136 розділу ІІІ Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.».
Платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, з урахуванням змін, внесених наказом № 111, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
До запровадження оновленої форми Декларації рекомендується банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності наказу № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.11 статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).
Чи враховуються у зменшення МПЗ суми ПДФО та військового збору, сплачені з доходів від трудової участі та дивідендів членів фермерського господарства?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення (п.п. 141.9.2 п. 141.9 ст. 141 ПКУ та пункти 297¹.2 – 297¹.5 статті 297¹ ПКУ).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про фермерське господарство» трудові відносини у фермерському господарстві (далі – ФГ) базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби ФГ має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів ФГ регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю.
Членами ФГ не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Сума ПДФО та військового збору, сплаченого з доходу, який виплачується члену ФГ пропорційно його трудової участі в діяльності ФГ, враховується при визначенні МПЗ.
При отриманні інших доходів (у тому числі з дивідендів) фізичною особою, яка не перебуває з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах, сума ПДФО та ВЗ сплаченого з такого доходу не враховується при визначені МПЗ.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на додану вартість (далі – податок), які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (далі – додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (далі – додаток 4), форми та порядок заповнення яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (далі – Порядок № 21).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу та пункту 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 50.2 статті 50 Кодексу визначено, що платник податків не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення).
Крім цього, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок заповнення уточнюючого розрахунку врегульовано розділом VI Порядку № 21.
Так, пунктами 2 – 4 розділу VI Порядку № 21 передбачено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (пункт 5 розділу VI Порядку № 21).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6 розділу VI Порядку № 21).
Згідно з п. 8 розд. VІ Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Уточнення показників у додатках може здійснюватися у такому порядку: у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «–»; в наступному рядку – зазначаються правильні показники.
Враховуючи викладене, виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого у разі заповнення даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий». Зазначені додатки містять вартісні показники, які відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку. У разі якщо колонка 6 уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких повинні додаватися додатки, не заповнена, то відповідно додатки до таких рядків уточнюючого розрахунку платником податку не додаються.
Отже, у випадку виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше декларації, в результаті чого збільшується/зменшується сума бюджетного відшкодування, у додатку 3 та додатку 4, які подаються у складі уточнюючого розрахунку, відображаються вартісні показники (сума збільшення/зменшення), які відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку (рядок 20.2).
Виправлення помилки, допущеної у додатку 3 та/або додатку 4 до декларації, яка не вплинула на суму бюджетного відшкодування (наприклад, неправильно вказані індивідуальний податковий номер, звітний податковий період) здійснюється наступним чином: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (показуються зі знаком «–»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.
У випадку виявлення помилки у додатку 4 до декларації в реквізитах банківського рахунку, платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок, графи 4 та 5 якого повинні мати однакові показники, графа 6 – відповідно нульове значення показника, до якого додати додаток 4, в якому заповнюються виправлені реквізити банківського рахунку, період та задекларована сума бюджетного відшкодування.
Щодо зазначення коду КАТОТТГ у рядках 3 і 5.1 додатка 2 прим. 1 податкової декларації з рентної плати
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини здійснюється у додатку 2 прим. 1 до Декларації.
У додатку 2 прим. 1 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
Згідно з примітками 7 і 10 до додатка 2 прим. 1:
- у рядку 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» зазначається код територіальної громади, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами) (далі – Кодифікатор), на території якої знаходиться ділянка надр, з якої видобуваються корисні копалини;
- у рядку 5.1 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням ділянки надр» зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором:
• за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуваються корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
• за місцезнаходженням платника податків (за основним місцем обліку) у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуваються корисні копалини, у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
При цьому відповідно до ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами):
- територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;
- адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
Платники перерахували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 14 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів
У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 14 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, це на понад 1,4 млн грн, або на 11,5 відс., більше ніж у аналогічному періоді минулого року.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Чи є об’єктом оподаткування ПДВоперації з виплати страхових платежів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 196.1.3 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до п.п. 50 п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (із змінами) (далі – Закон № 1909) страхова виплата (страхове відшкодування) – це грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку (п.п. 54 п. 1 ст. 1 Закону № 1909).
Підпунктом 66 п. 1 ст. 1 Закону № 1909 визначено, що страховик – фінансова установа або філія страховика – нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України.
Оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).
Дніпропетровщина: надходження єдиного внеску до державних цільових фондів перевищили 10,8 млрд гривень
Протягом чотирьох місяців платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на понад 10,8 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2023 року майже на 1,3 млрд, або на 13,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби області нагадала, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема: пенсій, допомоги по тимчасовій втраті працездатності, допомоги по вагітності і пологах, одноразових та щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві, членам їх сімей, інших видів страхових виплат, встановлених законом.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Обізнана та активна молодь – запорука успіху нашої країни
Подія_дня
Заходи_з_молоддю
Співпраця з вищими навчальними закладами Дніпропетровщини – завжди у фокусі уваги податківців регіону.
У рамках підписаного у 2023 році Договору про співпрацю пройшла робоча зустріч очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш та ректора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Університет) Олександра Азюковського.
Захід пройшов у позитивній атмосфері.
Обговорювали плани щодо проведення спільних заходів зі студентами і напрямки подальшої взаємодії податкової служби та Університету.
Працюємо далі разом!
До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб!
З набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Так, пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022), який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).
Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Цей наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Отже, юридичні особи, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.10 « Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС.
Водночас зазначаємо, що платники єдиного податку – юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку – юридичної особи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
При цьому наголошуємо, що анулювання платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи з Реєстру платників єдиного податку відбувається виключно у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.
На Дніпропетровщині мобільний ЦОП продовжує роботу
За участі заступника начальника Криничанської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Альони Кошелєвої, працівників ЦОПу Криничанської ДПІ ГУ ДПС та за сприянням старости Преображенського старостинського округу Затишнянської сільської територіальної громади в Кам’янському районі Андрія Ковцуна, до мешканців Преображенського старостинського округу Затишнянської сільської територіальної громади Кам’янського району Дніпропетровської області (далі – мешканці ТГ) організовано виїзд мобільного ЦОПу.
Під час зустрічі з платниками Альона Кошелєва зазначила, що взаємодія органів податкової служби та місцевого самоврядування ефективно впливає на забезпечення стабільних надходжень до місцевих бюджетів. Така співпраця ґрунтується на щоденній спільній роботі, ініціативі обох сторін та активному інформаційному забезпеченні задля посилення податкової спроможності громад.
В ході роботи мобільного ЦОПу мешканцям ТГ нагадали про інформаційні майданчики, на яких розміщується корисна інформація з податкової тематики – вебпортал ДПС та субсайт ГУ ДПС, сторінки ДПС та ГУ ДПС у соціальній мережі Facebook, а також про переваги застосування податкових електронних сервісів, тощо.
Особливу увагу акцентовано на питаннях трудових відносин та на роз’ясненнях щодо визначення МПЗ.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, від мешканців ТГ прийнято 12 заяв на звірку даних щодо нарахування та сплати земельного податку фізичними особами та надано 15 усних консультацій.
Робота мобільного ЦОПу відбулась у форматі конструктивної комунікації.
Про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів
З 01.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2024 року № 466 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів» (Урядовий кур'єр, 2024, 05, 01.05.2024 № 89) (далі – постанова).
Прийнятою постановою запроваджується Єдиний державний реєстр обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – Єдиний реєстр обладнання), який починає функціонувати через 30 днів з дня набрання чинності постановою, тобто з 31.05.2024.
Форму заяви про реєстрацію обладнання в Єдиному реєстрі обладнання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.02.2024 № 99 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 березня 2024 року за № 382/41727.
Заява про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів подається протягом 10 робочих днів з дня набуття права власності/користування на обладнання, що знаходиться на території України, а в разі його ввезення на митну територію України – протягом 10 робочих днів із дня завершення його митного оформлення.
Для реєстрації обладнання в Єдиному реєстрі обладнання власники обладнання або імпортери обладнання, чи уповноважені ними особи або користувачі обладнання, що на 31.05.2024 перебуває у їх власності/користуванні, в тому числі, те, яке було внесено до Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, так і те, яке не було внесено до нього у зв’язку з тим, що до уточнення переліку, зазначеного у статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), не підлягало внесенню до реєстру, подають заяву про реєстрацію такого обладнання в Єдиному реєстрі обладнання та копії документів, що підтверджують ввезення обладнання на митну територію України або право власності на обладнання/ користування обладнанням протягом 10 календарних днів з дня початку його функціонування (з 31.05.2024).
У разі відсутності у суб’єкта господарювання на дату початку функціонування Єдиного державного реєстру обладнання документів, які підтверджують ввезення обладнання на митну територію України або право власності / користування обладнання, у зв’язку зі спливом терміну їх зберігання або втратою таких документів внаслідок виникнення форс-мажорних обставин такий суб’єкт господарювання подає інші документи, що підтверджують наявність у нього на обліку такого обладнання.
Відповідно до статті 17 Закону № 481 за порушення норм статті 21 цього Закону до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
На порядку денному – питання оподаткування та робота антикорупційного сервісу ДПС
Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та представників податкової Дніпропетровщини.
Обговорювались питання щодо: оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду; права фізичних осіб на податкову знижку та роботи сервісу «Пульс» Державної податкової служби України (ДПС).
До уваги громадських організацій!
Стосовно реєстрації громадських організацій (ГО) платником ПДВ та звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги (у вигляді продовольчих товарів) постраждалим територіальним громадам для безкоштовної передачі її набувачам благодійної допомоги (громадянам).
Згідно із Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) бенефіціар – набувач благодійної допомоги (зокрема, територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом № 5073, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (частина перша ст. 3 Закону № 5073).
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).
У ст. 6 Закону № 5073 передбачено можливість безоплатної передачі благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.
Від імені та у інтересах територіальної громади правочини вчиняють уповноважені ними органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) (частина перша ст. 169, 172, 173, 327 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, якщо діяльність ОМС здійснюється у сферах, зазначених у ст. 3 Закону № 5073, з дотриманням всіх обов’язкових умов, передбачених спеціальним законодавством, то ОМС можуть отримувати благодійну (у тому числі – гуманітарну) допомогу для передачі набувачам благодійної допомоги.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. (п. 181.1 ст. 181 Кодексу).
Для цілей реєстрації платником ПДВ до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг включаються операції, що оподатковуються за будь-якою ставкою ПДВ (20 %, 0 %, 7 %, 14 %) та звільнені від оподаткування ПДВ.
При цьому операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 Кодексу (п.п. 69.12 п.69 підр. 10 розд. XX Кодексу).
З огляду на викладене, утворена і зареєстрована відповідно до законодавства ГО не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу перевищують 1 млн гривень.
Згідно із п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький,Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування: Новокодацький,
Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
