Відмовитися від бруківки і зменшити пенсії? Чи існують в Україні внутрішні економічні резерви

20.05 18:31 | Економічна правда. Колонки

Всім відомо, що війна це похідна від економіки.
Чим більше держава здатна виділити на війну - тим більше вона буде мати зброї, припасів, і забезпечених солдатів.
І виникає логічне питання: а чи всі можливі ресурси ми кинули на війну.

У цьому випадку ми візьмемо широке визначення доступних ресурсів, і поділимо їх на 5 груп.
1) Державний бюджет, який ми формуємо з наших податків, акцизів, мит.
Це насправді ключовий і найбільший кошик і всі гроші з нього ми використовуємо на війну і тільки на неї.

Це більше 1700 мільярдів гривень.
Тобто ми не будуємо за ці гроші дороги, не платимо зарплати бюджетникам.
Все іде на війну.

Теоретично можна зменшувати корупцію, бороти тіньовий ринок, контрабанду, піднімати податки, але це теорія і реалізувати її швидко дуже важко, більше того часто ці пункти ідуть всупереч.

Наприклад, високі акцизи на цигарки (збільшують надходження) сприяють чорному ринку і корупції (зменшують надходження).
Можна сказати: так треба просто ефективно боротися.
Але все не так просто.

Ми не зможемо збільшити спроможність держави в моменті, да ще і під час війни.
НАБУ будували роками, і тільки зараз ми пожинаємо відчутні плоди цієї діяльності, і то маємо багато питань до ефективності і незалежності.

Платити за рахунками: як не перетворити український (після)воєнний бюджет на боргову яму А за НАБУ слідкують всі партнери.
Потужність держави вибудовується десятками років.
Тобто тут ми використовуємо практично всі наявні резерви, але маємо теоретичні.
2) Держбюджет з коштів іноземних партнерів.
Ці кошти ми не маємо право використовувати на війну, вони забороняють.
Тому вони йдуть на соціалку, зарплати бюджетникам, інфраструктуру.
Тобто тут ми використовуємо нуль з нуля, максимум.
3) Місцеві бюджети і комунальні підприємства.
Доходи цих бюджетів формуються нашими податками, і теоретично ми можемо забрати частину в держбюджет.
Але ми вже забрали військове ПДФО, а загальна сума всіх біля 300 млрд, що менше 10% держбюджету.

Більше того, держава дає 35 млрд громадам з державного.
Чи можемо ми тут щось взяти.
Теоретично можна скоротити капітальні витрати, але це значно вдарить по більшості громад, дороги перестануть ремонтуватися, життя в містах стане ще гіршим.

Таким чином це може зекономити умовних 25 млрд грн, але ми можемо втратити більше від того що люди емігрують і відповідно чистий ефект взагалі буде мінусовим.
Плюс витрати на критичний ремонт доріг все одно на 50% повертається в держбюджет податками.
Більше того, це удар взагалі по реформі децентралізації, по суті зведення її нанівець, це рух до централізації, це погіршення відношення з самоврядуванням і таким чином розділення суспільства.

Тобто ті декілька мільярдів потенційного ефекту абсолютно не коштують тих ризиків.
Комунальні підприємства в більшості збиткові хронічно, тим паче ціни на компослуги значно нижче ринкових цін.
4) Пенсійний фонд.
65% пенсійного фонду формується нашими податками, це близько 600 млрд грн.
Це багато.
Інші 35% по суті платять наші партнери.
Чи можемо ми тут щось зробити.

Якщо ми просто зменшимо пенсії (це майже нереально, але уявімо), партнери просто будуть платити менше на пенсії, а ми так само.
Таким чином це зробить бюджету тільки гірше.

Але в теорії ми можемо зменшити податок пенсійний (ЄСВ), і відповідно збільшити податок на доходи (ПДФО).
Тобто дірка вже буде умовно 60% в пенсійному, але держбюджет стане більшим на умовно 150 млрд.
Бізнес і населення цього не відчує, це питання до наших партнерів чи вони на таке погодяться.
Теоретично на покриття цієї дірки можна використати відсотки від російських активів.
В результаті чи маємо ми тут резерви? Ні, ми не маємо, але за допомогою партнерів ми зможемо мати.
Тобто від нас прямо нічого не залежить.
5) Держкомпанії.
Теоретично можна зменшити корупцію, зменшити неефективність, частину компаній можна продати.
Але навіть при максимальному результаті мова про 10-20 мільярдів максимум.

Тобто тут є деякий потенціал, зокрема в компаніях монополістах "Укрзалізниця", "Нафтогаз", "Укрнафта", "Енергоатом" та інші.
Проте потрібно реалістично оцінювати потенціал, він не великий, враховуючи те що найбільші держкомпанії постійно піддаються російським атакам.
В результаті висновок такий, що короткостроково внутрішніх резервів у нас майже немає.
Так чи інакше ми залежимо від партнерів.
Перестати будувати дороги, мости, доглядати за парками - не допоможе, а ймовірно зробить тільки гірше.

Парадокс в тому що ми навпаки зацікавленні у збільшенні не військових податків (щоб просити більше у партнерів), що в результаті через податки опиниться вже у військовому бюджеті.

Звичайно ми хочемо думати, що нам треба лише побороти корупцію, лише перевести економіку на військові рейки.
Але на жаль немає простих, швидких методів збільшити наш оборонний бюджет.

Корупція - зло, але немає низько висячих фруктів, які дали б нам відчутний позитивний ефект.
В кращому випадку мова про збільшення бюджету оборони на пару відсотків.

Щодо ефективності видатків бюджету на війну, то нагадаю що близько 70% - це зарплати та виплати військовим.
Чи можна щось оптимізувати в цій частині витрат питання до Міноборони.
Тому ми маємо перестати біситися від ремонту доріг, від зарплат бюджетникам, від догляду за парком Наталка.
Це все ніяк не впливає на нашу оборону, а скоріше впливає позитивно.

Додати коментар

Користувач:
email:





EU in turmoil
Populist waves across the bloc
What lies ahead?

- Fin.Org.UA

Новини

17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 21.06.2024
16:59 - 40 автомобілів для надання допомоги дітям від народження до трьох років передали у медзаклади «первинки»
16:55 - Неприятный сюрприз PMI, приблизил евро к критической зоне
16:51 - Мінекономіки запустило інформаційний портал про протимінну діяльність
16:37 - Уряд рекомендує збільшити на три місяці строки розрахунків при експорті чи імпорті деяких товарів
16:02 - Ігор Клименко: На сьогодні вже відібрано і направлено на навчання 900 майбутніх офіцерів Служби освітньої безпеки
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 24.06.2024
15:11 - Уряд виділив 1 млрд грн субвенції на закупівлю шкільних автобусів, — Прем’єр-міністр
14:49 - Уряд затвердив розподіл субвенції на шкільні автобуси
14:44 - Денис Шмигаль: 25 червня проведемо Міжурядову конференцію Україна-ЄС, яка знаменує формальний початок переговорів про наш вступ
14:39 - Зневоднення: які симптоми у дорослих і дітей та як запобігти браку води в організмі влітку?
14:17 - Більше половини зовнішнього фінансування у 2024 році - бюджетна підтримка країн ЄС: Сергій Марченко під час засідання Ради ЄС
14:00 - Денис Шмигаль: Держава передбачила 759 млн грн на додаткову програму енергоефективності та посилення стійкості енергосистеми України
13:45 - Промова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Уряду
12:35 - Нацбанк забороняє використовувати кредитні кошти для участі в азартних іграх
12:30 - Китайська фірма побудує завод акумуляторів у Словаччині: друга найбільша інвестиція в історії країни
12:19 - Мінфін: “Всеосяжне” партнерство росії з Північною Кореєю вимагає внесення до “чорного” списку FATF
12:15 - Мільйони на відбудову Херсонщини освоює фірма, пов'язана з заступником голови ОВА - ЗМІ
12:14 - МКІП: «Скіфське золото» експонуватиметься у Києві до деокупації Криму
12:10 - ФДМ спробує продати націоналізовану агрокомпанію мільярдера Шелкова за 50 мільйонів
12:07 - 9 500 українських агровиробників отримають мінеральні добрива на осінню посівну через програму USAID АГРО
12:07 - НБУ впроваджує заборону на використання кредитних коштів для участі в азартних іграх
11:42 - Директор фірми привласнив 7 мільйонів на закупівлі ноутбуків для ЗСУ 
11:40 - Через обстріли росіян на Донеччині загинув працівник електростанції - Міненерго
11:33 - Якою датою реєструється ПН/РК в ЄРПН після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН?
11:32 - Щодо поновлення реєстрації платника єдиного податку – юридичної особи
11:30 - У травні до загального фонду державного бюджету надійшло 11,4 млрд грн акцизного податку
11:29 - Порядок отримання технологічних сертифікатів в КНЕДП ДПС
11:28 - Платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою на понад 2 млрд гривень
11:26 - Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.9585
Канадський долар29.5412
Юань Женьміньбі5.5706
Чеська крона1.7323
Данська крона5.7971
Гонконгівський долар5.1836
Форинт0.108871
Індійська рупія0.48419
Рупія0.0024576
Новий ізраїльський шекель10.7921
Єна0.25451
Теньге0.086872
Вона0.029134
Мексиканське песо2.2124
Молдовський лей2.2781
Новозеландський долар24.7985
Норвезька крона3.8383
московський рубль0.45791
Сінгапурський долар29.8728
Ренд2.2596
Шведська крона3.8465
Швейцарський франк45.3298
Єгипетський фунт0.8479
Фунт стерлінгів51.1462
Долар США40.4478
Білоруський рубль14.7019
Азербайджанський манат23.8082
Румунський лей8.6865
Турецька ліра1.2317
СПЗ (спеціальні права запозичення)53.2284
Болгарський лев22.105
Євро43.2347
Злотий10.0037
Алжирський динар0.30117
Така0.345
Вірменський драм0.104645
Домініканське песо0.68732
Іранський ріал0.00096517
Іракський динар0.030945
Сом0.46223
Ліванський фунт0.000453
Лівійський динар8.3536
Малайзійський ринггіт8.6136
Марокканський дирхам4.0743
Пакистанська рупія0.14566
Саудівський ріял10.8076
Донг0.0015928
Бат1.10189
Дирхам ОАЕ11.0366
Туніський динар12.9986
Узбецький сум0.0032122
Новий тайванський долар1.24842
Туркменський новий манат11.5821
Сербський динар0.3756
Сомоні3.7669
Ларі14.5196
Бразильський реал7.7877
Золото95720.12
Срібло1235.83
Платина40406.54
Паладій38933.43

Курси валют, встановлені НБУ на 24.06.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
AAPL942194219421942118842.00
XOM461046104610461018440.00

Дані за 21.06.2024