Рада ухвалила законопроєкт про колабораціонізм, але Зеленський його ветував: що з документом не так

19.05.2024 10:30 | Економічна правда. Публікації

25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який змінює Кодекс законів про працю.
Двосторінковий документ нічим не примітний, якби не один абзац.
Група народних депутатів від партії "Слуга народу" вирішила, що наймані працівники мають повідомляти роботодавцям про їхні "зв"язки з фізичними особами" з московія та окупованих територій.
На підприємствах стратегічного чи критичного значення це має бути обов"язок, а для решти бізнесу - право.
Певною мірою логічна норма в умовах війни викликала занепокоєння в правозахисників, які попросили президента Володимира Зеленського ветувати закон.
15 травня гарант Конституції повернув документ до парламенту без свого підпису, але з пропозицією вилучити контроверсійний пункт.
Як мала би працювати норма щодо інформування про зв"язки працівників з росіянами? Для чого її хотіли ввести та в чому бачили проблему правозахисники?
Що передбачав законопроєкт Зареєстрований у вересні 2022 року проєкт пропонував внести до Кодексу законів про працю (КЗпП) правку, яка дозволяла керівникам державних стратегічних підприємств та об"єктів критичної інфраструктури звільняти особу, якщо та вчинила проступок, пов"язаний з підтримкою держави-агресора.
У чому мала полягати підтримка московія, не вказано, однак, судячи з пояснювальної записки, мова йшла про "підтримку ідеології" росіян.
На думку авторів документа, з проявами цього особливо важливо боротися на об"єктах атомної енергетики.
Оскільки невдовзі після реєстрації законопроєкту росіяни почали атакувати українську енергетичну інфраструктуру, сумнівів в актуальності пропозиції не виникало.
У лютому 2023 року документ ухвалили в першому читанні.
Аварійні відключення по всій Україні: чому вимикають світло та як допомогти енергосистемі? Під час підготовки акта до другого читання автори вирішили закріпити в КЗпП норму, за якою роботодавець може розірвати трудовий договір у випадку невиконання робітником положення про надання працівниками інформації щодо їх зв"язків з фізособами, які живуть в московія чи на окупованих територіях.
Для керівників державних стратегічних підприємств та об"єктів критичної інфраструктури це мало бути обов"язком, для інших роботодавців - правом.
Також роботодавцю надавалося право звільнити працівника, який розголосив інформацію з обмеженим доступом, зокрема державну чи комерційну таємницю, або особу, яку засудили за злочин проти національної безпеки.
Один з авторів законопроєкту Сергій Козир, член парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ, наголошував, що в основному ці зміни спрямовані на людей, задіяних на обʼєктах критичної інфраструктури та інших важливих для держави підприємствах.
"Роботодавець, відповідаючи за своє підприємство, повинен обов"язково ввести ці правила поведінки і одним з пунктів повинно бути повідомлення про наявність фізичних зв"язків з людьми, які перебувають на непідконтрольній території або на території країни-агресора", - зазначив народний депутат.
У такій редакції 25 квітня Верховна Рада ухвалила документ.
Однак до нього виникло чимало запитань у представників громадськості та органів влади.
Що не так із законопроєктом Перше питання - узагальненість формулювань.
Документ не пояснює, що таке "зв"язки" та про яких саме "фізичних осіб" треба інформувати роботодавця.
Партнер юридичної фірми EXPATPRO Тетяна Ященко припускає, що ці визначення могли б бути в підзаконних нормативних актах чи навіть на рівні внутрішніх документів підприємств.
Щоправда, останній підхід міг би призвести до того, що в різних роботодавців були б різні трактування цих визначень.
Рада легалізує домашніх працівників.
Що це означає та кого стосується? Депутат Козир навів такий приклад: "Людині, яка виїхала з Донецька і влаштувалася на оборонне підприємство, обов"язково потрібно поставити роботодавця до відома, що він з Донецька, що в нього там є коло людей.
Родичі, не родичі, спілкується чи ні - роботодавець уже повідомлений про це".
На думку парламентаря, таке нововведення може стримувати працівника від зайвих розповідей родичам.
Ще одне питання - слід повідомляти лише про існування зв"язків з фізичними особами в московії або на тимчасово окупованій території чи для цього потрібні і їх персональні дані.
Однак передавання й обробка персональних даних передбачає особливі правила їх збирання та зберігання.
Швидше за все, обсяг інформації визначав би роботодавець, хоча перевірити її достовірність було б складно.
Тінізація замість мобілізації: чи приховують трудові відносини працевлаштовані чоловіки Не менш проблемне питання - що має робити роботодавець з отриманою інформацією. Документ не дає жодних вказівок з цього приводу.
Тобто коли людина повідомила про наявність контактів з росіянами чи особами, які перебувають на окупованих територіях, то вона продовжує працювати.
Якщо працівник про це не повідомив і на підприємстві щось сталося, то виникає питання, чому така особа приховала інформацію від роботодавця.
На думку Ященко, формальну підставу "неповідомлення про наявність зв"язків" можуть використати для звільнення працівника з іншої причини (наприклад, якщо звільнення за інших обставин важче та довше "технічно" оформити).
У такому випадку особі довелось би звертатися до суду, апелюючи до неоднозначних формулювань на рівні внутрішніх положень.
Хто та за що критикує законопроєкт У Центрі прав людини Zmina звернули увагу на те, що прописані в законопроєкті норми створюють підстави для утисків та стигмації (створення негативного стереотипу) тих, хто має родичів на окупованих територіях, і для людей, які досі зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, але виїхали за кордон.
"Вимога щодо повідомлення про "зв"язки" з мешканцями окупованих територій чи людьми, зареєстрованими на цих територіях, суперечить державній політиці реінтеграції цих територій, а також переносить мільйони внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, до категорії людей, "зв"язки" з якими слід сприймати як загрозу національній безпеці та функціонуванню об"єктів критичної інфраструктури", - кажуть правозахисники.
Вони наголошують, що держава має всебічно сприяти підтримці зв"язків з жителями окупованих територій, а не ставити ці зв"язки "поза законом", адже "підтримка зв"язків з нашими громадянами в окупації - не злочин".
Знай свої права.
Як розрахувати лікарняний, відпускні та компенсацію за відпустку У центрі закликали президента ветувати акт і повернути його в парламент.
Так і сталося.
15 травня Зеленський наклав на проєкт вето і прикріпив до документа свої пропозиції, тож депутати розглядатимуть його повторно - утретє.
"Втілений у законі підхід у частині зазначених змін не враховує принцип правової визначеності, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правової норми та є складовою принципу верховенства права (ст.
8 Конституції), і, як наслідок, не досягає мети для його практичної реалізації", - зазначив глава держави.
Зеленський наголосив, що формулювання "зв"язки з фізичними особами" не має правового визначення і тому не дозволить працівнику та роботодавцю чітко встановити, про які зв"язки йдеться та яку інформацію потрібно надати.
Ба більше, у законі не прописаний порядок використання та зберігання інформації.
"Не враховано в законі й те, що працівник може не володіти інформацією про місце постійного проживання (перебування, реєстрації) фізичних осіб, з якими він має зв"язки", - додав Зеленський.
Президент пропонує прибрати норму щодо надання інформації про зв"язки з людьми на окупованих територіях або на території держави-агресора.

Додати коментар

Користувач:
email:





Гроші течуть рікою,
На фінансовому ринку,
Інвестуй розумно.

- Fin.Org.UA

Новини

21:09 - Україна стала "легкою мішенню" для російських хакерів після зупинки допомоги США – Bloomberg
21:00 - Новини 25 квітня: зміна власника Monobank, інфляційний звіт НБУ та поділ майна Порошенків
20:25 - Мита Трампа збільшать ціну ліків у США на 12,9%
20:15 - Герман Галущенко обговорив з Держсекретарем Великої Британії з енергобезпеки допомогу українському енергосектору
19:50 - За квітень Україна експортувала вже 1,9 млн тонн зерна
19:16 - Акції Intel падають через слабкі прогнози доходів
19:00 - Україна зможе імпортувати великі обсяги газу за допомогою ЄБРР
18:43 - Удар ворожого дрону по Павлограду: загинули працівник ДТЕК та його донька
18:26 - У 2025 році різко збільшиться імпорт газу – НБУ
18:12 - США планують "привілейовані" переговори про мита із 15 країнами – президентка Швейцарії
17:27 - Мита Трампа можуть допомогти українському експорту – НБУ
17:23 - Тактика захисту родини: партія "ЄС" прокоментувала позов Марини Порошенко про поділ майна
16:57 - московія постачатиме до Ірану газ та профінансує АЕС
16:50 - В московії бурять нафтові свердловини найбільшими темпами за останні 5 років
16:28 - В Україні суттєво зросло відшкодування ПДВ
16:21 - Україна спільно з Республікою Корея розвиватиме проєкти в галузях зеленої металургії та енергетики 
15:58 - Україна презентувала проєкт концесії порту Чорноморськ
15:55 - У Чорному морі арештували судно, яке перевозило награбоване українське зерно
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 28.04.2025
15:28 - Як застрахувати інвестиції від воєнних ризиків
15:20 - Нацбанк поліпшив прогноз зростання цін на пальне в 2025 році
15:05 - Справа на 17 мільярдів: Марина Порошенко через суд хоче поділити майно з Петром Порошенком
14:55 - Китай не проводив торговельних переговорів зі США – МЗС КНР
14:38 - Герман Галущенко обговорив з єврокомісаром Деном Йоргенсеном питання енергетичної безпеки
14:26 - Інфляційний тиск залишається високим: Центробанк московія зберіг ключову ставку
14:18 - Ключові рішення НКЦПФР від 25.04.2025
14:15 - З Києва до Трускавця курсуватиме додатковий потяг: в які дати
13:50 - Апостиль подорожчає у 12 разів: скільки він коштуватиме з травня
13:45 - Міноборони у першому кварталі закупило для військових більше квартир, ніж за увесь 2024 рік
13:17 - Ціни на золото відреагували на деескалацію торговельної війни між США та Китаєм


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.31551
Австралійський долар26.6415
Така0.34222
Канадський долар30.0954
Юань Женьміньбі5.7291
Чеська крона1.9008
Данська крона6.3476
Гонконгівський долар5.3828
Форинт0.116533
Індійська рупія0.48868
Рупія0.0024809
Новий ізраїльський шекель11.5287
Єна0.29122
Теньге0.081126
Вона0.028992
Ліванський фунт0.000466
Малайзійський ринггіт9.546
Мексиканське песо2.1248
Молдовський лей2.4212
Новозеландський долар24.8754
Норвезька крона4.0039
Саудівський ріял11.1301
Сінгапурський долар31.7573
Донг0.001604
Ренд2.2189
Шведська крона4.3086
Швейцарський франк50.3301
Бат1.24445
Дирхам ОАЕ11.3668
Туніський динар13.9599
Єгипетський фунт0.8194
Фунт стерлінгів55.571
Долар США41.7513
Сербський динар0.40414
Азербайджанський манат24.5553
Румунський лей9.5194
Турецька ліра1.0868
СПЗ (спеціальні права запозичення)56.5595
Болгарський лев24.2289
Євро47.3856
Ларі15.1906
Злотий11.102
Золото137522.1
Срібло1389.27
Платина40392.3
Паладій39167.31

Курси валют, встановлені НБУ на 28.04.2025