Україна та ЄС провели щорічний Діалог з прав людини: підсумки

Вчора, 25 квітня, у Києві, Європейський Союз та Україна провели дев’яте засідання Діалогу з прав людини.
Обидві сторони залишаються відданими продовженню щорічного діалогу та докладатимуть значних зусиль для запобігання будь-яким порушенням прав людини, зокрема на тимчасово окупованих та звільнених територіях України, навіть в умовах повномасштабної збройної агресії росії проти України, що триває. Сторони відзначили історичні рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата у червні 2022 року та відкриття переговорів про вступ у грудні 2023 року, а також визнали, що забезпечення прав людини є невід’ємним елементом Копенгагенських критеріїв. Сторони обговорили порушення російською федерацією міжнародного права з прав людини та гуманітарного права у зв’язку з повномасштабним вторгненням та загарбницькою війною росії.
Серед них: нелюдське поводження з військовополоненими, свавільні вбивства та затримання, насильницькі зникнення, тортури та жорстоке поводження, депортації цивільних осіб (у тому числі дітей) до росії та білорусі з окупованих росією територій, сексуальне насильство, пов’язане з війною, а також дискримінацію та переслідування корінних народів. Особливу увагу сторони звернули на вплив російської загарбницької війни на дотримання прав людини у сферах здоров’я, праці, освіти, доступу до водних ресурсів та санітарних умов, а також гідних умов проживання.
Під час обговорення сторони зосередилися на наслідках масових руйнувань, втратах і пошкодженнях інфраструктури, що безпосередньо впливають на надання основних послуг, пов"язаних з реалізацією прав людини.
Сторони наголосили на важливості міжнародної підтримки інклюзивної реконструкції та відновлення України. Обидві сторони висловили занепокоєння щодо погіршення ситуації на тимчасово окупованих росією територіях.
Серед іншого, предметом обговорення сторін стали насильницькі зникнення та тортури, обмеження громадянських і політичних прав, зокрема примус громадян України до зміни громадянства та/або отримання російського паспорта, обмеження свободи вираження поглядів, свободи ЗМІ, свободи зібрань, свободи релігії чи переконань, примусова мобілізація, а також обмеження доступу міжнародних та неурядових організацій. Під час засідання ЄС та Україна висловили свою відданість забезпеченню повної відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в контексті російської агресії проти України, зокрема шляхом створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
Також відбувся обмін думками з окремих питань, а саме: підтримка розслідувань Міжнародного кримінального суду, міжнародна співпраця в рамках розслідувань та судових переслідувань, підходи, орієнтовані на постраждалих та чутливих до травм громадян, створення реєстру збитків та механізму компенсації.
У цьому контексті ЄС підтвердив важливість ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Також сторони обговорили зміни, які відбулись у сфері захисту прав людини, з акцентом на рекомендаціях звіту про розширення 2023 року.
ЄС привітав зусилля України у виконанні критеріїв вступу навіть попри війну, зокрема щодо забезпечення стабільності інститутів, що гарантують демократію, верховенство права та дотримання прав людини.
Конкретні напрямки обговорення стосувались таких питань, як реформа правоохоронних органів, запобігання катуванням і жорстокому поводженню, трудові права, свобода вираження поглядів, об’єднань та зборів, вибори та виборча система, права людей з інвалідністю та осіб, які належать до етнічних, мовних, релігійних і національних меншин, гендерна рівність та права дитини.
ЄС рекомендував Україні ухвалити законодавство, спрямоване на боротьбу зі злочинами на ґрунті ненависті та забезпечення рівності прав ЛГБТІ-спільноти та здійснити подальші кроки для приведення законодавства та політики у відповідність до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
Україну закликали продовжити реформування системи захисту дітей з метою приведення її у відповідність до законодавства ЄС.
Крім того, сторони погодилися з необхідністю забезпечення особистої безпеки журналістів та їхньої здатності реалізовувати своє право на свободу вираження поглядів, у тому числі в умовах воєнного стану. Цьогорічний діалог відзначився атмосферою співпраці та спільного прагнення до прогресивних і рішучих кроків у сфері прав людини. Очікується, що наступне засідання в рамках Діалогу з прав людини між Україною та ЄС відбудеться у 2025 році.