Брак грошей, людей і розуміння, що "відбудова – це не розкіш". Про що говорили на заході "Відбудова України"

22 квітня "Економічна правда" спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури провела конференцію "Відбудова України.
Чому не слід відкладати до перемоги".
Головна редакторка Української правди Севгіль Мусаєва поговорила з віце-премʼєром з відновлення Олександром Кубраковим про фокус відбудови.
Кубраков висловив сподівання, що до початку нового опалювального сезону Україна встигне частково відремонтувати пошкоджену росіянами енергетичну інфраструктуру.
"У 2022 році росіяни також нищили теплову генерацію.
Вона була частково відремонтована перед сезоном 2023-2024 і в тому числі завдяки цьому нам вдалося пройти цю зиму", - заявив міністр.
Він також наголосив: щоб робота енергетиків не була марною, об"єкти мають бути захищені системами протиповітряної оборони, і в цьому уряд сподівається на допомогу країн-партнерів.
Будівництво захисних саркофагів навколо таких великих об"єктів, як теплові електростанції, є невиправдано дорогим і тривалим заходом.
На час великої війни держава скоротила до мінімуму витрати на нове будівництво, зокрема доріг та мостів.
Проте, коштів не вистачає навіть на базову експлуатацію доріг.
Кубраков повідомив, що його міністерство звертатиметься за додатковим фінансуванням, щоб забезпечити безпеку руху на основних шляхах, в тому числі евакуаційних.
Севгіль Мусаєва навела приклад допомоги у відбудові і шефства Данії над Миколаївською областю, як найуспішніший.
За словами Кубракова, Франція і країни Балтії також реалізують аналогічні проєкти в інших областях.
Відбудова житла.
На першій панелі, присвяченій відбудові житла, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк нагадала, як держава з перших днів великої війни почала вирішувати проблему забезпечення житлом українців і наголосила, що перші рішення були швидкими.
У 2023 році почались виплати за програмами "єВідновлення", у 2024 - видача житлових сертифікатів.
За її словами, потреба в житлі набагато перевищує спроможності держави - московія знищила понад 50 млн кв м квартир і будинків.
Наприклад, тільки від мешканців Маріуполя влада отримала 50 тисяч заявок на компенсацію.
Стратегічне рішення - розробка нового підходу до формування житлової політики і пілотні проєкти з будівництва соціального житла.
Посилаючись на дослідження, вона також додала, що 90% будівельних матеріалів, які будуть необхідні Україні для відбудови, можна виробляти в Україні.
Нові виробничі потужності принесуть Україні 100 тисяч робочих місць, 16 млрд доларів доданої вартості і до 5 млрд доларів податків.
Керівниця програм Світового банку в сфері інфраструктури та сталого розвитку для країн Східної Європи Севара Мелібаєва анонсувала виділення Україні додаткових 60 млн євро в рамках програми Housing Repair for People"s Empowerment на ремонт будинків та квартир.
Очікується, що програмою скористаються 100 тисяч українців.
Джерела для відбудови.
Друга панель була присвячена тому, де українському уряду та приватному сектору шукати гроші на відновлення внаслідок російських атак.
Фокус дискусії зосередився на енергетичній інфраструктурі, відновлення якої є пріоритетом до наступного опалювального сезону.
Віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне розповів, як банк працює з українськими компаніями над розбудовою децентралізованих генеруючих потужностей, зокрема невеликих газових турбін.
Крім того, робота триває над захистом розподільчої мережі: "Ми продовжуємо нашу співпрацю з Укренерго, ЄІБ та Світовим банком, та частково перенаправляємо вже виділені кошти на пришвидшення будівництва другорівневого захисту для трансформаторів та підстанцій", - розповів він.
Патроне зазначив важливість активного залучення приватного сектору, який отримав половину всього фінансування з боку ЄБРР в Україну за час повномасштабної війни, і без активності якого банк не зміг би реалізувати 73 проєкти за цей час.

Жан Ерік де Загон, голова представництва Європейського інвестиційного банку в Україні, наголосив, що ресурси - надзвичайно обмежені, і тому у процесі відбудови необхідно визначитися з пріоритетами.
Спільно з урядом такими пріоритетами визначили муніципальну інфраструктуру, транспортну інфраструктуру, особливо таку, що сприяє експорту, та енергетичну.
Передусім, вважає він, потрібно відбудовувати інфраструктуру, без якої "не буде відновлення, адже приватний сектор не зможе працювати, а без шпиталів, шкіл, будинків люди просто не будуть залишатися".

Де Загон заявив також, що банк готовий до проєктів у прифронтових містах, Херсоні та Харкові, і спілкується з місцевою владою цих міст, проте організувати там роботу дуже складно, адже через обстріли запустити будівництво є значним викликом.
Натомість, потреби в енергетиці дійсно великі: виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що для відновлення потужностей, втрачених через обстріли росіян по ТЕС, необхідно 350 млн дол - 250 млн дол становлять лише завдані збитки, і ще 100 млн дол потрібно на роботу з відновлення.
Її планують почати незабаром, аби встигнути відновити певний обсяг потужностей до наступної зими.

Якщо торішні збитки компанія покрила власним коштом, зараз ДТЕК розглядає різні способи залучення коштів.
Наприклад, отримання деталей та складових з європейських енергетичних об"єктів, а також фінанси Фонду енергетичної підтримки України та інших донорів: USAID, JICA та інші.
Серед проблем він виокремив регулювання з боку Національного банку, які не дозволяють компанії залучати приватні кошти за кордоном.
Бізнес залишався у центрі дискусії і з боку Єнса Альсбірка, заступника голови місії Посольства Королівства Данії в Україні, чия країна взяла шефство над відновленням українського Миколаєва.
Наразі данський уряд та компанії працюють над гуманітарною підтримкою міста, постачанням обладнання, залученням інвестицій та гуманітарним розмінуванням.
Крім того, втілюються довгострокові проєкти щодо водопостачання та енергетики у місті.
За його словами, складність полягає у тому, аби залучати данські компанії до співпраці з миколаївськими, адже перші не мають досвіду роботи в регіоні, і переконувати їх працювати в Миколаєві часом буває непросто.
Відбудова інфраструктури.
Учасники наступної панелі зосередилися на тому, які об"єкти потрібно відбудовувати вже зараз.
Чимало розмов стосувалися інфраструктури: заступник міністра розвитку регіонів, територій та інфраструктури Юрій Васьков повідомив, що на сьогодні понад було 210 об"єктів портової інфраструктур повністю або частково зруйнована в результаті російських атак.
Більшість з них, зазначив він, вже встигли відновити.

Запуск роботи цивільного судноплавства в Чорному морі був одним з ключових досягнень минулого року, проте, як розповів директор із взаємодії з органами влади компанії "Нібулон" Михайло Різак, велика кількість флоту залишається заблокованою у порту Миколаєва, і наразі компанії частково вдається його евакуювати.

Голова Агентства відновлення Мустафа Найєм розповів про те, як відбувався захист енергетичних об"єктів протягом останніх півтора року.
Так, спершу захистом займався Генштаб, який розробляв методологію захисту критичної інфраструктури від ворожих обстрілів.
Згодом будівництво фортифікацій децентралізували, і частину об"єктів доручили Агентству відновлення, а частина залишилася на приватних операторах, яким допомагали з розробкою таких рішень.

"На жаль, мені здається, що з самого початку не всі на це звернули увагу, що це можна робити.
Не всі вірили.
Хоча перший рівень захисту дозволив нам після блекауту 2022 року буквально за 3-4 місяці зменшити кількість уражень на 60%", - розповів він.

У контексті відбудови в цілому Найєм наголосив, що важливо залучати бізнес до відбудови, та аби приватний сектор брав участь у державних тендерах на відновлення, адже наразі левова частина будівельних компаній цього не робить.
"В часи відбудови, коли немає грошей, коли немає ресурсів, приватний сектор не йде на державні тендери", - додав очільник Агентства відновлення.
Він також наголосив, що "відбудова - це не розкіш", говорячи про відновлення інфраструктури.
На його думку, в суспільстві зараз переважають настрої про те, що будь-які роботи з відбудови не на часі, і через це галузь втрачає фінансування і відчуває брак спеціалістів, хоча дороги і логістичні шляхи є критично важливими для функціонування країни.
Генеральним партнером заходу стала Група Метінвест, а також компанії ДТЕК, Київстар, Інтергал-Буд, FAVBET Foundation, Coca-Cola HBC Ukraine та NEPOBORNA.