Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

Сьогодні на розгляді у Верховній Раді України лежить 2 ключових законопроєкти про реформу Бюро економічної безпеки України.
Урядовий проєкт направлений в основному на оновлення керівництва органу, натомість "пробізнесова" версія, яку підтримують бізнес-спільноти та міжнародні партнери, пропонує на додачу зміни керівництва провести повну переатестацію кадрів БЕБ.
Однак ключове завдання реформи - надати БЕБ ефективну аналітичну систему для виявлення економічних злочинів.

У задумі Бюро економічної безпеки України мало стати органом, що акумулює протидію правопорушенням, які посягають на функціонування нормального стану економіки держави.

Як бажаний результат роботи БЕБ, держава мала б не втрачати того, що їй належить, а бізнес не мав би зазнавати утисків від багатьох правоохоронних органів одночасно.
Тобто на рівні держави БЕБ повинен відстоювати стратегічний інтерес держави - економічну безпеку.
Економічна безпека - це далеко не лише контроль над сплатою податків.
Економічна безпека держави - це захист власності, активів, інвестицій і бізнесу, який сьогодні генерує потенціал обороноздатності країни, а отже, і можливість її існування.
Сьогодні ж не зупиняються дискусії: як перезавантажити БЕБ так, щоб він став органом захисту бізнесу, а не постійного тиску на нього.
Така реформа має складатися щонайменше з двох частин:
Інституційне перезавантаження - переатестація працівників БЕБ, зміна процесу відбору керівника Бюро, посилення аналітичної функції та надання реальних інструментів для оцінки ризиків вчинення економічних злочинів, Зміна до Кримінального процесуального кодексу, який внесе трохи "правил" у вісь взаємодії "переслідування-захист" між БЕБ і бізнесом. Після прийняття змін до КПК України у 2021 році, до Бюро економічної безпеки передали розслідування так званих "злочинів по економіці".
Однак зараз 80% кримінальних проваджень, які підслідні БЕБ, продовжують розслідувати інші органи.

Перезавантаження не вдалося.
Рада не підтримала реформу БЕБ у баченні уряду.
Що далі? Це створює тиск на бізнес і незрозумілість, який саме орган може застосувати санкції до підприємців у цих справах.
Для вирішення цієї проблеми експерти з захисту бізнесу пропонують чітко визначити у статті 216 КПК України, які злочини підслідні лише БЕБ.
Є пропозиції, щоб уникнути у законі формулювання "можуть розслідуватися БЕБ" і зафіксувати, наприклад, хто саме між ДБР та БЕБ має розслідувати правопорушення, передбачені статтями 191, 192, 206-2, 210, 211, 358, 366, 369 КК України.

На моє переконання, "чіткість" підслідності у КПК України може забезпечити виключно настання негативних наслідків для органу досудового розслідування, якщо його працівники порушують ці вимоги.

До прикладу, можна визнати недопустимими зібрані докази у провадженнях, що не підслідні певному правоохоронному органу.
Зараз у парламенті є декілька редакцій законопроєктів, що стосуються змін до КПК.
Наприклад, уряд пропонує:
віднести "всю контрабанду" до підслідності БЕБ; забрати від органів служби безпеки розслідування контрабанди культурних цінностей та зброї (стаття 201 КК України) і контрабанду наркотиків та лікарських препаратів (стаття 305 КК України); визначити строк для прокурора для передачі кримінального провадження належному органу. До того ж уряд вважає за доцільне залучати представників Ради бізнес-омбудсмана до присутності під час виконання ухвал про доступ до речей та документів або обшуку на підприємстві - але водночас без будь-яких особливих повноважень.
Натомість парламентський корпус:
виступає за заборону залучення до проведення тих же обшуків у бізнесу із залученням силового блоку, що найчастіше відбувається за участі БЕБ та СБУ; виключає Нацполіцію та СБУ з переліку органів державного фінансового контролю; зобов"язує фіксувати на відео процес знищення речових доказів. Крім цього, низка змін стосується врегулювання процедури та чіткого строку повернення арештованого майна після розгляду питання в суді.

Ключове питання, яке турбує - чи стануть ці зміни справді належними запобіжниками та протидією тиску на бізнес
Такі пропозиції до КПК хоч і мають у собі зерно істини, але не вирішать таких гострих питань:
Неможливість оскарження факту внесення відомостей про злочин - бізнес не зможе пройти комплаєнс на тендері, у банківських установах, для отримання державного фінансування; Незахищеність постраждалого бізнесу в питаннях набуття статусу потерпілої особи, наприклад, від рейдерських захоплень - без цього статусу підприємці фактично позбавлені будь-якої можливості активної участі у розслідуванні та захисту; Тривале й часто безпідставне утримання вилучених документів і готівки, не зняття арешту з рахунків, корпоративних прав та активів компанії - розслідування можуть тривати роками, водночас органи правопорядку зможуть цілком "законно" утримувати все арештоване майно по факту стільки, скільки їм цього хотітиметься. Відповідно, бізнес має зрозуміти, що ризик переслідування в кримінальних провадженнях в економічних злочинах створює цілу низку наслідків: від блокування роботи підприємства, до повного зупинення діяльності, замороження активів та втрати репутації.

На жаль, сьогоднішні законодавчі ініціативи не орієнтовані на роботу з цими ризиками для бізнесу, а відповідно, підготовка бізнесу до протидії тиску зі сторони БЕБ перекладається на плечі керівників компанії.
І єдиний спосіб зменшити ці ризики - впроваджувати власні правила економічної безпеки та кримінального комплаєнсу.