Україна застосовує сучасні європейські схеми лікування від туберкульозу, які скорочують тривалість лікування до 6-9 місяців

Для України туберкульоз залишається актуальним захворюванням.
Попри прогрес у лікуванні від туберкульозу, якого вдалося досягти до пандемії COVID-19 та початку повномасштабного вторгнення, зараз Україна належить до країн з високим рівнем захворюваності у європейському регіоні, зокрема і за мультирезистентним туберкульозом — це форма захворювання, яка не піддається стандартним схемам терапії.
Від нього треба лікувати довше, застосовувати ширший асортимент лікарських засобів.
Однак зараз на рівні країни є всі можливості для швидкої діагностики та ефективного лікування від цього захворювання.
Про методи сучасної діагностики та лікування захворювання розказали під час пресконференції представники Міністерства охорони здоров’я та Центру громадського здоров’я. «Профілактика, вакцинація та система раннього виявлення туберкульозу на рівні країни дозволять знизити рівень захворюваності серед населення.
Наразі в Україні достатньо інноваційних підходів до лікування від туберкульозу, також в рамках міжнародного партнерства Міністерства охорони здоров’я в країні використовують інноваційні ліки, застосування яких дозволяє виліковувати пацієнтів від туберкульозу за 6-9 місяців, тоді як раніше цей термін складав рік чи два, оновлені протоколи лікування, що використовуються у світі.
Також для діагностики та лікування дітей від латентної форми туберкульозу в Україні застосовуються сучасні діагностичні методи, як квантиферонові тести», — зазначив заступник Міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.  Крім того, змінилися підходи в госпіталізації та діагностуванні.
Зокрема, послуги стали доступнішими на рівні первинної ланки медичної допомоги, тобто сімейний лікар може забезпечувати амбулаторне ведення пацієнта. «Головне — швидко звернутися за меддопомогою і дотримуватися рекомендацій лікаря, не переривати лікування.
Наразі ефективність лікування, яке застосовують в Україні, складає 89%, середній термін призначення лікування після виявлення хвороби — 6 днів.
Поширені симптоми легеневого туберкульозу в дорослих наступні: постійна субфебрильна температура (37-37.5 °C), підвищена пітливість вночі, спонтанна втрата маси тіла, втомлюваність, біль у грудній клітині і кашель понад 2 тижні.
Тому в разі таких симптомів необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря», — пояснила завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я Яна Терлеєва. У 2023 році в нашій країні зареєстрували 19 851 випадок активного туберкульозу, з яких 639 — серед дітей до 14 років, 196 — серед підлітків віком 15-17 років.
За даними Центру громадського здоров’я, найбільше випадків захворюваності на туберкульоз зареєстровано в Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Закарпатській та Волинській областях.
У лютому 2024 року в Україні зареєстровано 1 747 випадків туберкульозу. Лікування від туберкульозу в Україні безоплатне.
Для цього у Програмі медичних гарантій діють два пакети.
Медичні послуги за пакетом «Діагностика та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, у стаціонарних та амбулаторних умовах» надаються в 21 медзакладі (по одному на область), які законтрактовані з НСЗУ.
У 2023 році безоплатну допомогу отримали 26 678 пацієнтів. Крім того, договір з НСЗУ на надання медпослуг за пакетом «Супровід та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги» уклали 644 медзаклади, в тому числі 11 — приватних.
5 301 пацієнт отримав лікування минулого року. Якщо ви лікувалися від туберкульозу, але виїхали зі свого регіону в інший, ви можете: ? звернутися до найближчого фтизіопульмонологічного центру — там вам нададуть потрібні догляд і лікування; ? підписати декларацію із новим сімейним лікарем — він допоможе відновити терапію та буде супроводжувати ваше лікування. Адресу та контакти найближчих медзакладів можна дізнатись, зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Нагадаємо, для діагностики сімейний лікар проводить скринінг та опитування, оцінює ризик захворювання.
За результатами (у разі необхідності) — скеровує пацієнта на радіологічне обстеження та обстеження мокротиння чи іншого біологічного матеріалу на молекулярно-генетичній системі.
Також сімейний лікар може призначити дообстеження у фтизіатра, адже саме фтизіатр встановлює діагноз «туберкульоз». Необхідність проведення флюорографії визначає сімейний лікар.
Пацієнтам, у яких немає підозри на туберкульоз, які не належать до груп ризику, не потрібне щорічне флюорографічне обстеження! Необхідність додаткового обстеження — бронхоскопії, комп’ютерної томографії тощо — визначає фтизіатр.
За направленням лікаря такі обстеження є безоплатні.