Як уникнути змов на аукціонах з продажу спецдозволів

Дедалі частіше за останній період ми бачимо сліди змов між учасниками аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами (СД).

Ми уже звернулися та готуємо чергові звернення до Антимонопольного Комітету України (АМКУ) щодо кількох аукціонів, які викликали у нас підозри.
У частині наших звернень уже проводяться розслідування.

Зокрема, отримали відповідь на запит від Антимонопольного Комітету України щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях двох підприємств (ТОВ "Токівський гранкар"єр" та ПП "Техінвест МТ") під час продажу Спеціального дозволу на користування надрами - Південна частина ділянки "Водопад" Токівського родовища.
АМКУ наразі збирає докази у справі.
АКМУ виявив обставини, що свідчать про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі в аукціоні на придбання спеціального дозволу на користування надрами Новоселицького родовища, за яке "змагалися" ТОВ "Агрокарпати" та ТОВ "Закарпатвапняк".

В той же час розпочато розгляд справи щодо лоту "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Південна ділянка Адаміського-1 родовища" за ознаками вчинення антиконкурентних узгоджених дій ПП "ТИОГРАН" та ПП "ТВТ".
Чи будуть покарані порушники закону? З усіх (а їх кілька десятків), лише щодо одного кейсу Антимонопольний Комітет України прийняв рішення про відшкодування збитків через порушення закону.
Й сьогодні ця справа знаходиться в суді за позовом прокуратури.

Мабуть, більшість із Вас пам"ятає історію зі змовою під час проведення п"яти аукціонів з продажу спецдозволів на користування родовищами глини у Закарпатській області між його учасниками, яке виявили юристи ГО "Геологія України" та яке набуло широкого розголосу в ЗМІ.

Що необхідно гірничодобувній галузі для підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку Йдеться про спецдозволи, куплені за результатами торгів у вересні 2022 року, учасники яких були оштрафовані Антимонопольним комітетом у вересні 2023 року.

Проте, на наше переконання, змови на аукціонах, окрім штрафу, мають мати наслідком проведення нового аукціону, адже, в іншому випадку - сплата штрафу без анулювання результатів аукціону буде лише легалізацією порушення.

Чим небезпечні такі аукціонні ігри? Ризик залишитися без інвесторів
Оцінюючи ситуацію, яка складається в Україні, важко прогнозувати оптимістично.
Погодьтеся, не так багато охочих вкладати кошти в українські проєкти через величезні ризики, які несе війна.

Особливо це стосується таких масштабних та дорогих проєктів як видобувний бізнес.
Якщо в Україні й надалі продовжуватиметься така тенденція, яка є зараз із порушенням законодавства під час аукціонів, то репутації хорошої нам не мати.
А інвесторів - тим паче.

Недоотримані кошти в бюджеті
Через можливу змову учасників аукціонів державний бюджет недоотримує мільйони гривень.
За нашими оцінками, реальна вартість родовищ глини у Закарпатській області, навколо яких відбулися вже встановлені аукціонні змови, від 80 до 100 млн грн (загальні запаси: глин - 16,4 млн т, каоліну - 1,2 млн т), тоді як за них заплатили всього 18,5 млн грн.
Нівелювання Закону України
Закон - це найважливіше правило, за яким мала б будуватися правова держава.
Порушуючи норми законодавства, учасники процесу нехтують повагою до власної держави - ми самі собі вкотре доводимо незрілість нашого суспільства, неготовність до гри за правилами.
Так само логічно, що закон має застосовуватись до усіх, а не вибірково і декларативно, а практично.

На жаль, як бачимо, ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та КП "Полонський завод "Маяк", які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, а саме: використовували одну ІР-адресу, надавали один одному фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності, у тому числі, з метою оплати участі в аукціоні.

Змови їх викрито, проте на сьогодні вони продовжують безкарно користуватись ліцензіями.
Подальше ігнорування таких фактів лише переконуватиме порушників в безкарності й провокуватиме нові й нові змови.

Як уникнути таких змов у майбутньому? Відповідно до чинного законодавства, зокрема положень статті 16 Кодексу України про надра, спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів на платформі ProZorro.Продажі).

Проте, є значуща умова, яка і, швидше за все, провокує змови - це наявність мінімум двох учасників електронних торгів.
Інакше, аукціон з продажу спецдозволу, в якому бере участь один учасник, буде визнано недійсним.
А що, якщо охочих більше немає?
У такому випадку ділянка надр має ризик взагалі не розроблятися або ж зацікавлені особи вигадають способи, як це обійти та все ж отримати ділянку надр для користування, так як це відбувається зараз.

На жаль, це системна проблема, яку можна вирішити лише змінами до законодавства.
До прикладу, щоб цього всього уникнути, Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) пропонує дозволити аукціони з продажу спецдозволів з одним учасником.
На думку експертів Асоціації, наразі створені цілком чіткі та прозорі умови участі в аукціоні, які однаково поширюють свою дію та застосовуються до всіх учасників без будь-якої дискримінації.

Разом із тим, часто неможливо забезпечити конкуренцію на аукціонах з продажу спеціальних дозволів на користування надрами при наявності одного охочого придбати відповідний спеціальний дозвіл.

Позиція цілком реальна, але важелі контролю та умов для забезпечення прозорості електронних торгів в такий спосіб потребують доопрацювання.

Експерти ринку закликають регулятора легалізувати аукціон з одним учасником та ввести запобіжники проти недобросовісного бізнесу.

До прикладу, якщо АМКУ визнає змову між учасниками торгів, то таким компаніям варто заборонити брати участь в аукціонах певний час, а також ретельніше перевіряти учасників на можливі зв"язки.
Ми маємо прагнути зберегти здорову конкуренцію та налагоджувати прозорі правила на ринку надрокористування, де кожен учасник знатиме, що за порушення закону обовʼязково прийде відповідальність.
Які б причини не штовхали бізнес на порушення законодавства та змови на торгах - це недопустимо, адже це породжує корупцію й погіршує інвестиційну привабливість добувної галузі й нашої країни в цілому.