Друга річниця енергетичної свободи

Два роки тому Україна остаточно та безповоротно приєдналася до Єдиної енергетичної системи Європи.
Це сталося 16 березня 2022 року.
З того часу й до сьогодні - наші електромережі є одним цілим з мережами Німеччини, Франції, Польщі, Італії та загалом 39 європейських країн.

Ми покінчили з радянським минулим і стали частиною Європи.
Цілком ймовірно, що саме в цю дату 16 березня в майбутньому ми будемо відзначати український день енергетика.

Ми досягнули своєї загальнонаціональної мети - покинути пострадянську енергосистему та стати повноправною частиною великої енергомережі ЄС.

Що нам - українцям, енергетикам, загалом державі - дає інтеграція до енергомережі ЄС крім реалізації нашої національної ідеї бути частиною Європи? По-перше, це безпека.
Під час ракетного терору й масштабного руйнування енергосистеми нам вдавалося балансувати в тому числі завдяки імпорту й екстреній аварійній допомозі.

По-друге, ми отримали доступ до гігантського ринку.
ENTSO-E - об"єднання європейських операторів.
Це 532 мільйони споживачів, понад 1 000 ГВт потужності.
Для порівняння, сьогоднішнє споживання електроенергії в Україні не перевищує 18 ГВт в пікові сезони.

Це розвинений ринок з колосальним рівнем конкуренції, прозорості й ефективності.
Приклад і орієнтир для наших реформ, для повної імплементації всіх європейських законів, правил і норм.

Україна може заробляти значні кошти, поставляючи на європейський ринок свою електроенергію.
Мова в перспективі йде про сотні мільйонів, а то й мільярди доларів доходу країни, а відповідно державного бюджету.

Найскладніша зима - попереду.
Енергетика вимагає рішень Нам як країні багато що потрібно зробити, аби наш енергетичний ринок досяг такого ж рівня розвитку, як, наприклад в Німеччині.
Тобто скоріше втілити європейське законодавство, скасувати адміністративні перепони, лібералізувати ціни й остаточно об"єднати наш енергетичний ринок з великим енергетичним ринком ЄС.

Ми маємо чітку дорожню карту, як це робити, які норми та правила імплементувати.
Нам не потрібно "вигадувати власний велосипед", а просто треба зробити так, як у наших партнерів на Заході.

До 2030 року ми здатні збільшити наші "зелені" потужності з 9 до 30 ГВт і стати ключовим постачальником струму для країн Європи.
До війни "зелена" енергетика була лідером по залученню інвестицій в країні.
Як внутрішніх, так й іноземних.

Навіть під час війни ми продовжуємо будувати нові "зелені" електростанції.
Для споживачів інтеграція з ЄС означає вищу якість послуг.
Більш стрімке оновлення міських і регіональних електромереж.

Підвищення надійності електропостачання, а в стратегічній перспективі - навіть зниження вартості послуг за рахунок конкуренції.
Два роки тому почалася нова ера української енергетики.

Ми назавжди порвали з пострадянською ворожою енергосистемою.
Ми стали невід"ємною частиною енергомережі ЄС.
Настала ера свободи, незалежності й прогресу.
Наскільки вона буде успішною та проривною - залежить, в першу чергу, від нас самих.

Від нашої рішучості й здатності провадити європейські реформи.
Але уже сьогодні всім очевидно, що здійснилася багаторічна мета України - назавжди покінчити з прив"язаністю до російської пострадянської енергосистеми, отримати справжню енергетичну незалежність й рухатися в майбутнє разом з європейськими союзниками і партнерами.