Найскладніша зима — попереду. Енергетика вимагає рішень

Календарна зима пройдена.
Без примусових обмежень споживачів, без графіків віялових відключень - завдяки цілодобовій праці енергетиків та допомозі країн сусідів.

Але ця зима точно не остання - попереду буде наступна.
Складніша, ніж та, що минула.
Українська енергосистема зазнала значних пошкоджень внаслідок війни.
Фактично, стабільність постачання енергії та робота критично важливої інфраструктури - опалення, водопостачання, каналізації - у великих містах під постійною загрозою.

Як би напружено не працювали енергетики над відновленням високовольтних ліній та ремонтами пошкоджених московитськими ударами електростанцій, без побудови нових потужностей проблеми тільки зростатимуть від зими до зими.
Відновлення енергетики потребує великих інвестицій.
За розрахунками Центру досліджень енергетики, тільки в найближчі два-три роки необхідно вкласти в нові генераційні потужності суму в 1,8-2,3 мільярда доларів США.

Головна потреба - це перш за все високоефективна газотурбінна та газопоршнева генерація.
Вона здатна як швидко реагувати на потреби критичної інфраструктури, включаючи системи водопостачання, каналізації та опалення у містах, так і покривати запит енергосистеми на маневрові потужності.

Саме це обладнання дозволить як не боятись наслідків блекаутів в містах, так і зміцнити енергосистему в цілому.
Другим ключовим елементом стратегії зміцнення енергетичної безпеки України є створення індустріальних батарейних комплексів, здатних зберігати великі обсяги енергії.

Ці сховища відіграють вирішальну роль у підтримці розвитку відновлювальної енергетики, забезпечуючи стабільність енергосистеми за рахунок вирівнювання коливань виробництва енергії від сонячних та вітрових електростанцій.

Найгірше вже позаду? Як енергетика пережила другу зиму під атаками росіян Тобто, накопичувати електроенергію, коли багато сонця й вітру, і витрачати, коли недостатньо.
Поки таких батарейних комплексів в Україні немає, сонячну і вітрогенерацію просто вимикають, коли згенерована ними енергія зайва.

Або запрошують аварійну допомогу сусідніх країн.
Саме так було останніми днями через нетипове для лютого потепління - "Укренерго" повідомляло про те, що вимушене або обмежувати виробництво електроенергії вітровими та сонячними електростанціями або просити сусідні країни викупити зайву електроенергію з таких джерел в якості аварійної допомоги.

Якби ми мали достатню кількість індустріальних акумуляторних комплексів - вони б вирішили цю проблему.

Інвестиції, про які йде мова, мають покрити потребу у встановленні 1,4 ГВт газотурбінної та газопоршневої генерації та 800 МВт акумуляторних комплексів.
Найдивніше, що стосовно цієї потреби в українській енергетичній спільноті є - що, насправді, не часто буває - консенсус.
Ніхто не заперечує необхідність для української енергосистеми цих потужностей.

Навіть існує певна кількість донорів, готових як надати частину обладнання як грант, так і профінансувати на дуже пільгових кредитних умовах встановлення та запуск.

Більше того, існує певна кількість приватних інвесторів, які не тільки декларують готовність вкладати кошти, але і почали робити практичні кроки.
Але наразі існує абсолютно штучна регуляторна перепона, яка заважає всім, хто вже стоїть на низькому старті, розпочати реальну роботу.

Адже "Укренерго" - головний покупець послуг і для маневрової генерації і для батарей - не має можливості підписувати довготермінові контракти на закупку послуг від акумуляторних комплексів та газотурбінної та газопоршневої генерації.

Національна комісія з питань регулювання ринків електричної енергії та комунальних послуг (НКРЕКП), яка регулює це питання, обмежила термін дії договорів на придбання таких послуг терміном в один рік.

Між тим, всі міжнародні фінансові інституції, всі партнери, хочуть бачити контракти на 5, а ще краще 10 років, для того щоб надавати фінансові ресурси для таких проєктів.
Необхідна зміна (а проєкти документів давно розроблені та запропоновані) - в руках НКРЕКП.
Значну роль в цій історії відіграє особиста позиція голови Нацкомісії.

Саме він має вирішальний вплив на процес затвердження необхідних регуляторних документів.
Попередній Голова Костянтин Ущаповський блокував ці рішення з жовтня 2023 року.

Хочеться вірити, що новообраний Валерій Тарасюк швидко "добереться" до вирішення цього питання.
Особливо, зважаючи на наявність чітких пропозицій та вимог до змін, внесених оператором системи передачі.

Їх вже щонайменше двічі обговорили та підтримали на засіданнях Антикризового енергетичного штабу при Уряді, на якому головує прем"єр-міністр, тому всі підстави до пришвидшення процесу є.
Звісно, поява нових маневрових потужностей протирічить насамперед інтересам ДТЕК.
Старий флот вугільної генерації саме цієї компанії наразі відіграє роль милиць для енергосистеми.

Дорогих та неефективних милиць, які давно варто відставити вбік.
Крім того, вже найближчим часом маневрових потужностей старих ТЕС і ТЕЦ стане фізично недостатньо - вони стрімко деградують і зменшуються, як через атаки, так і через звичайне старіння - у віці після 50 років обладнання вугільних електростанцій просто не здатне працювати надійно.
Енергетика сьогодні як ніколи потребує змін та рішень.