Як українські IT-компанії залучають іноземних інвесторів

"IT-ринок вже не той", - часто чую я.
Безумовно, ситуація погіршилась для всього світу.
Але саме українські айтівці внаслідок повномасштабного вторгнення відчули найбільший удар.
Насправді, на прикладі українських техфахівців можна спостерігати за тим, якою потужною є вся наша IT-галузь.

Повітряні тривоги, ракетні обстріли, блекаути - усе це не зупинило функціонування і розвиток сфери.
Звісно, є багато викликів та проблем.
Але IT-сектор вже займається їх вирішенням.
Брак міжнародного піару та відсутність прозорого бронювання: проблеми українського IT-сектору Після 24 лютого 2022 року багато українських сервісних компаній втратили міжнародні контракти, а стартапам, що розробляють власні продукти, стало значно важче залучати фінансування.

Що передбачувано: у зв"язку з воєнними діями в іноземних інвесторів виникає багато побоювань щодо роботи з українцями.
Люди, які живуть за кордоном, не уявляють, що відбувається в країні.
У їхній уяві українці вимушені постійно ховатися в укриттях, без електрики та зв"язку.
І тут, на жаль, українському IT бракує активного міжнародного піару.

Аби показати: дивіться, за два роки ми адаптувались.
Ми релокейтнулись до більш безпечних регіонів України, облаштували робочі простори і розробляємо круті продукти.
Я бачу, як зараз українські спеціалісти викладаються на максимум - і це має бачити весь світ.
Український defense tech: особливості ринку Іншою - насправді, найбільшою - проблемою українського IT-сектору є складнощі з виїздом за кордон.
За 20 років у цій сфері я побачив, наскільки важливою для міжнародних інвесторів є можливість наживо поспілкуватися з топ-представниками компанії.

Презентація продукту, обговорення угоди з новими партнерами, найбільші tech-івенти - зараз це недоступно для українців в офлайн-форматі.
До того ж, Zoom-дзвінки ніколи не зможуть на 100% замінити освітні offline-активності чи живе спілкування з міжнародною спільнотою.
Усе це гальмує співпрацю з міжнародними компаніями.
Надважлива задача держави сьогодні - розробити прозорі умови бронювання та відряджень технічних спеціалістів.
Адже саме ці люди генерують основну частину валютних надходжень для держави.

Ми всі розуміємо: війна триватиме довго.
Тому важливо самостійно заробляти та приносити в країну гроші, за які потім купуватиметься зброя.
Для залучення інвестицій та поновлення співпраці з іноземними компаніями Україна повинна демонструвати певну прогнозованість.

Так, триває війна - але фахівці мають доступ до безпечних локацій, де можуть працювати.
Так, триває війна - але за певних умов вони можуть виїжджати за кордон на важливі зустрічі.
Найбільші IT-компанії об"єдналися у Спілку, щоб вирішити проблеми техгалузі Частково долати сьогоднішні труднощі вдається завдяки унікальному податковому режиму для tech-компаній Дія.City, який IT-бізнес розробив спільно з державою і запустив за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення.

Наразі серед резидентів Дія.City 847 компаній.
За рік вони збільшили сплату податків у два рази, до 8,5 млрд грн.

Однак, щоб досягти безперебійної роботи техбізнесу, треба вирішити актуальні проблеми та вдосконалити ті напрацювання, які були розроблені в межах Дія.City.
Саме для цього резиденти простору створили спілку Diia.City United.

Її членами стали фаундери та представники найбільших українських tech-компаній: Ajax, MacPaw, Monobank, Roosh, Genesis та Netpeak Group.
Очолила спілку ексзаступниця міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська.
Минулого тижня ми офіційно презентували Diia.City United.
У планах - сприяти ефективнішій роботі українських технологічних компаній, розширити простір Дія.City, сформулювати чесні правила взаємодії між владою та tech-сектором, доносити інтереси українського бізнесу та захищати їх.

Наша кінцева ціль - побудувати в Україні технологічну екосистему, яка буде конкурентоспроможною глобально.

Спільними зусиллями ми маємо вирішити нагальні проблеми IT-сектору, щоб він міг розвиватись вільно і продовжувати бути драйвером економіки, що є ключовим для зміцнення нашої військової спроможності.
Інтерес іноземних інвесторів до українських проєктів Попри те, що поки не всі проблемні питання в українському IT-секторі вирішені, ми все одно бачимо інтерес іноземних інвесторів до наших проєктів.
Наприклад, минулого року deep-tech-компанія Zibra AI з екосистеми Roosh залучила $500 тис фінансування від акселератора, запущеного американським венчурним фондом Andreessen Horowitz.

Заснована в Україні edtech-платформа Preply залучила $70 млн від Hoxton Ventures, а Haiqu - стартап з розробки квантового програмного забезпечення - отримав $4 млн від Toyota Ventures та інших фондів.
Це вкотре доводить: якщо технології, які розробляє стартап, круті, і інвестор бачить в них потенціал - він захоче вкластися в проєкт.
Та важливо одразу комунікувати про ризики, а не чекати, поки інвестор спитає про них.

Україна має потенціал стати лідером світового tech-ринку.
Це підтвердив розвиток українського IT-сектору, який не зупинила повномасштабна війна.

Тож розказуйте світові про свої проєкти, не бійтеся створювати власні стартапи та докладайтесь до того, аби зробити Україну найкращою юрисдикцією для tech-бізнесу.
Усе це - те підґрунтя, на якому ми зможемо побудувати технологічну Україну майбутнього.