Колонка Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця в ІА «Укрінформ», 29.02.2024

НОВІ ЄВРОПЕЙСЬКІ ЗАВОДИ З ОБРОБКИ ВІДХОДІВ: ЧИ Є СВІТЛО В КІНЦІ ТУНЕЛЮ АБО ПЕРШІ “ЗАПАЛЕНІ ЛІХТАРІ” В УКРАЇНІ  Цими днями Україна перетнула дворічний рубікон протистояння російському агресору.
За цей час, поряд із роботою на перемогу та над притягненням росії до відповідальності, в українців з"явився і новий, не менш важливий трек – відновлення та відбудова країни, рух до європейського майбутнього. У цьому контексті однією з важливих є реформа управління відходами.
Адже вона також передбачає створення нової сучасної сміттєпереробної інфраструктури – як складової розбудови нової України. Минув рік, як ми презентували дорожню карту змін у сфері управління відходами.
Трохи більше півроку, як в Україні набрав чинності євроінтеграційний рамковий Закон, який запускає реформу.
Вона складна та потребує великого масиву підзаконної нормативної бази. Але що цікавить пересічного українця? Кількість “паперів”, які необхідно прийняти? Якими б важливими вони не були та які б наднеобхідніші механізми не запускали, людям потрібно бачити практичний результат.
Це, наприклад, коли посортоване “сміття” з окремих контейнерів біля будинку їде кудись.
І навіть не важливо куди (про це не замислюються європейці у своїх містах, і не мають думати українці).
Головне, вони мають бути певні – будь-які дії з відходами не впливають на довкілля, на якість повітря, яким ми дихаємо, на якість води, яку п"ємо, а ще – на місцеві овочі та фрукти, які споживаємо. Більшість українців сьогодні, аналогічно як і європейці, обирають на полицях магазинів продукцію в упаковці з повторно переробленого матеріалу.
Однак, на відміну від Європи, в Україні відсоток такого асортименту ще не значний. Загальнонаціональна ідея реформи – 100% побутових відходів в Україні має бути оброблено.
Не захоронено на полігонах! – а відсортовано та використано за можливості повторно. Саме з цієї точки зору давайте розглянемо, які процеси вже запущені. Ми проаналізували проблематику кожного регіону, вивчили обсяги утворення відходів та їх склад, а ще досвід європейських країн.
У результаті сформували план розміщення нових заводів з оброблення відходів по Україні. Це мапа, де визначено більше 200 проєктів.
Іншими словами, інвестиційних кейсів, на реалізацію яких потрібно близько 4 млрд євро. Хтось скаже, що в умовах війни, знайти ці кошти неможливо.
А ми говоримо, що саме зараз час змін, та вже працюємо з громадами й інвесторами. ПЕРШОЮ КРОК ВІД СТАРТУ ДО ФІНІШУ ЗРОБИЛА КИЇВЩИНА Воно й не дивно – символ незламності країни, тепер є й символом рішучих змін у системі управління відходами. Ще у вересні 2022 року ми підписали Меморандум із Київською обласною військовою адміністрацією та місцевими громадами.
А фактично дали старт реалізації першого інвестиційного проекту в рамках реформи. Проект передбачає будівництво двох нових сміттєпереробних заводів.
Вони вирішать проблему з відходами трьох громад: Бориспільської, Фастівської та Броварської, а також Лівобережжя Київщини.
А це щонайменше 1,5 млн мешканців, які будуть охоплені послугами утилізації відходів. Сукупно заводи перероблятимуть 470 тис.
тонн відходів на рік. Їх унікальність – у використанні одразу кількох технологій обробки: глибоке сортування з виділенням ресурсоцінних матеріалів (металобрухту, скла та пластику); переробка органічних (харчових відходів) з подальшим виробництвом біометану тощо. Вартість такого проекту – 135 млн євро.
Й громади вже мають інвестора! ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА – ТАКОЖ СЕРЕД ЛІДЕРІВ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ З ВІДХОДАМИ Це другий регіон, з яким ми об"єднали зусилля, щоб європейські заводи таки з"явилися у громадах. Сміттєпереробний кластер в області складатиметься із 5 заводів.
Вони перероблятимуть понад 450 тис.
тонн відходів щорічно.
А отже забезпечать послугою щонайменше 1,4 млн мешканців. Орієнтовна вартість проекту – понад 155 млн євро. Розпочаті перемовини з потенційним інвестором. ДАЛІ НА ДИСТАНЦІЮ ВИЙШЛА ПОЛТАВЩИНА Щороку в області утворюється близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів.
Лише один мешканець регіону продукує їх до 215 кг на рік. Тож із Полтавською ОВА та громадами ми також започаткували аналогічний формат роботи, як і з Київщиною. У Полтавській області сміттєпереробний кластер складатиметься із 4 заводів – по одному в Лубнах, Кременчуку, Полтаві та Кобеляках.
Вони покриють переробкою всю область або мінімум 1,4 млн населення. Сукупно ці заводи зможуть переробляти 500 тис.
тонн відходів на рік. На будівництво необхідно 135 млн євро.
Наразі вже маємо потенційного інвестора, з яким ведуться перемовини. Є ПОТЕНЦІЙНИЙ ІНВЕСТОР І ДЛЯ БУДІВНИЦТВА СМІТТЄОБРОБНИХ ЗАВОДІВ НА ОДЕЩИНІ Тут з військовою обласною адміністрацією та громадами ми запланували створення 7 заводів, які вирішать проблеми із відходами щонайменше 2,3 млн українців. Щороку в області захоронюється близько 1,5 млн тонн відходів.
При цьому наявні полігони абсолютно не відповідають нормам екологічної безпеки. Потужностей нових заводів вистачить, щоб охопити переробкою всю область.
Для цього плануємо їх збудувати в Одеському, Білгород-Дністровському, Березівському, Подільському, Болградському та Ізмаїльському районах. НА ЧЕРЗІ ТАКОЖ – ЗАКАРПАТТЯ, СУМСЬКА ТА ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТІ Звісно, від початку до реалізації інфраструктурних проектів потрібен час.
Це робота не одного дня.
Однак, якщо ми визначилися, що нам необхідна сучасна система управління відходами, то: ми рухаємось цим напрямком; плануємо не сміттєспалювальні заводи, а потужності для забезпечення переходу до кругової економіки; прагнемо не просто звозити все сміття на полігони, а створити об’єкти, які дозволять забирати біогаз з біологічно-активної частини відходів та рекультивувати залишки; маємо ціль не просто викидати пластикову пляшку на смітник, а організувати належне сортування. Саме таким шляхом сьогодні рухається Україна, незважаючи на повномасштабне вторгнення рф.
Ми продовжуємо будувати цивілізоване майбутнє разом з Європою.
Такою є наша відповідь агресору. Упевнений: реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури – і нам вже не треба буде шукати інвесторів, вони самі висловлюватимуть зацікавленість працювати в Україні. На законодавчому рівні ми вже маємо для цього всі умови, у практичній площині ми створюємо їх разом – з відповідальним громадами та європейськими експертами. Дякую нашим європейським партнерам, які підтримують Україну на цьому шляху.
Дякую представництву Європейської комісії в Україні, за фінансової підтримки якої втілюється проект міжнародної технічного допомоги APENA 3 та експерти якого допомагають нам рухатися до намічених цілей.