Російська економіка не може дозволити собі закінчити війну - The Conversation

Getty Images Залежність російської економіки від військових витрат досягла такого рівня, що вона не може дозволити собі ні виграти, ні програти війну.
Про це йдеться в матеріалі старшого викладача економіки в Ланкастерському університеті Рено Фукарта для the Conversation.
За даними російського уряду, у третьому кварталі 2023 року ВВП московії зріс на 5,5% у річному обчисленні.
МВФ очікує, що цього року зростання ВВП московії становитиме 2,6%.
Це значно більше, ніж у Великобританії (0,6%) та ЄС (0,9%).
Аналогічно, дефіцит бюджету московії (сума, яку уряд повинен позичити) залишиться на рівні нижче 1% ВВП, порівняно з 5,1% у Великій Британії та 2,8% в ЄС.
Але більша частина цього зростання зумовлена гігантськими військовими витратами країни, каже Фукарт.
Державні витрати московії перебувають на безпрецедентному рівні, і близько 40% державного бюджету витрачається на війну.
Очікується, що загальні військові витрати сягнули понад 10% ВВП у 2023 році (у Великій Британії цей показник становить 2,3%).
Цього року Кремль планує витратити на оборону рекордні 36,6 трлн рублів, або 386 млрд дол.
При цьому, у разі, якщо московія переможе у війні, витрати на відновлення і підтримку безпеки в завойованій Україні були б занадто великими, а ізоляція московії не дозволило б економіці розвиватись.
Затяжна патова ситуація може бути єдиним рішенням для московії, щоб уникнути повного економічного колапсу.
Трансформувавши невелику промисловість, яка була змушена зосередитися на військових зусиллях, і маючи проблему нестачі робочої сили, яка погіршилася через сотні тисяч жертв війни і масовий відтік мізків, країна буде намагатися знайти новий напрямок розвитку.
Російський режим не має жодного стимулу закінчувати війну і мати справу з такою економічною реальністю.
Тому він не може дозволити собі виграти війну, але й не може дозволити собі програти її.
Його економіка зараз повністю орієнтована на продовження тривалого і дедалі смертоноснішого конфлікту, каже Рено Фукарт.
Економічна правда