Чи буде "зелене" світло в кінці тунелю

На закінчення другого року повномасштабної війни в центрі Європи у жодної справді демократичної та розвиненої країни не залишається ні грама сумніву у стратегічному виборі між відновлюваною енергетикою та викопним паливом.
Парк сонячних електростанцій в Європейському Cоюзі за 2023 рік збільшився на 56 ГВт (+30% до 2022 року), вітрової енергетики, включно з офшорною, на 17 ГВт (незначний приріст).
Показники лише збільшуються і б"ють рекорди з року в рік.
Сукупно в ЄС минулорічний приріст потужностей зеленої енергетики приблизно такий, як вся енергосистема України.
Водночас для нашої держави в напрямку енергетики минулий рік з об"єктивних воєнних причин був не дуже вдалим.
Вітрової енергетики додалось 146 МВт, газової генерації на стороні споживача близько 100 МВт, а також зросла кількість сонячних станцій домогосподарств.
Очевидно, що Україна, як найбільша країна Європи - відстає від темпів розвитку зеленої генерації.
На щастя, держава пішла на зустріч інвесторам та на 2023 рік подовжила можливість запускати проєкти вітроенергетики з отриманням "зеленого тарифу".
Це дозволило добудувати понад 140 МВт вітропотужностей, які зупинились через російське вторгнення.
Ще одним досягненням варто назвати поступову лібералізацію ринку електроенергії, завдяки чому вітрова енергетика отримала змогу працювати у відкритому ринку і сама на себе заробляти.
Але через борги галузь ВДЕ знаходиться на межі банкрутства.
Розмір недоплат за 2021-2023 роки перевищує 30 млрд грн.
Загалом виробникам зеленої електроенергії два роки поспіль платили не більше 60-70% від того, що вони мають отримати за свій своєчасний внесок в підвищення енергетичної безпеки.
Показник LCOE (чиста приведена вартість електроенергії на період експлуатації електростанції) для вітроенергетики України кращий за будь-який інший тип генерації.
А це означає, що інвестори можуть швидко й на ринкових умовах будувати вітрову генерацію.

Тому ми й розпочнемо цього року будівництво другої черги Тилігульської ВЕС (384 МВт), здійснюємо девелопмент Полтавської ВЕС (650 МВт), а також плануємо й інші проєкти.
Та загалом по Україні тренд запуску нових ВДЕ-потужностей буде залежати від державної політики та регулювання в енергетиці.
Насамперед, для того, щоб приходили нові та повертались старі інвестори, треба виконувати свої зобов"язання перед існуючими інвесторами.
За кожним інвестором стоять іноземні банки, які очікують на повернення своїх коштів з раніше проінвестованих проєктів ВДЕ.
Тому надзвичайно важливо дати чіткий план вирішення боргової кризи, які бачитимуть і самі інвестори, і їхні кредитори.

На ринку електроенергії утворився ланцюг боргів на 60 мільярдів гривень.
Що з ним робити? Наразі проблемою боргів опікується як Комітет з питань енергетики та житлово-комунального господарства Верховної Ради, так і Міністерство енергетики.
Останнє в кінці січня створило спеціальну робочу групу щодо вирішення фінансової кризи на ринку електроенергії за участю Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики, а також пулу енергетичних компаній з профільними асоціаціями.
Це дає певні сподівання, що світло в кінці тунелю ми все ж побачимо.

Поки що, на жаль, немає остаточної відповіді щодо джерел покриття боргів, але дискусії тривають.
Серед іншого обговорюються питання залучення кредитних коштів, зокрема міжнародного фінансування, своєчасне коригування тарифу на передачу "Укренерго" та інше.
Одним з варіантів вирішення проблеми може стати подальша лібералізація ринку електроенергії.
Комплекс цих заходів дійсно може допомогти.
Зрозуміло, що всі ці питання мають вирішуватись з урахуванням воєнного стану.
Важливо, щоб посили від Комітету з питань енергетики і ЖКГ, а також Міненерго не залишилося тільки бесідами.
Напрацювання мають втілитись в чіткий план з термінами та діями, які будуть реалізовуватись.
Якщо держава дійсно хоче посилювати енергобезпеку за допомогою зеленої розподіленої генерації.