Як прибрати Росію з ринку зрідженого газу

22.02 17:00 | Економічна правда. Колонки

З 24 лютого 2022 року московія отримала понад 600 млрд дол прибутку від експорту викопного палива і поспішає розробляти нові сибірські та арктичні родовища.
Однак якщо міжнародні санкції проти російської нафтогазової промисловості збережуться і будуть суворо дотримуватися, то прибутки Кремля від експорту нафти і газу можуть впасти на 40-50% до 2030 року.
Через те, що експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) не підпадав під міжнародні санкції та обмежувальні заходи, у 2022-2023 роках держава-агресор отримала різке зростання доходів від нього, поставивши рекордні обсяги на світові ринки та прагнучи до подальшої стрімкої експансії.
московія планує майже потроїти свої експортні потужності зрідженого природного газу до 2030 року з нинішніх 35 млн тонн на рік до 100 млн тонн на рік і захопити щонайменше 20% світового ринку ЗПГ.
Для досягнення цієї мети московія має намір побудувати чотири ЗПГ-термінали в Арктиці на додаток до "Ямал СПГ".
Проєкт "Арктик СПГ 2" на межі провалу, але не зупинений Будівництво терміналу "Арктик СПГ 2" є ключовим елементом у планах московії щодо збільшення її частки на світовому ринку скрапленого природного газу.
До початку великої війни планувалося, що термінал вийде на повну потужність, майже 20 млн тонн на рік, до 2026 року.
Поки що московії вдається просуватися до цієї мети, оскільки 21 грудня 2023 року почала роботу перша з трьох черг проєкту.
Однак саме тоді, коли там почалося виробництво ЗПГ, "Арктик СПГ 2" як міжнародне спільне підприємство зазнав сильного удару від санкцій США.
Його іноземні учасники оголосили про форсмажорні обставини і відмовилися купувати ЗПГ за попередньо передбаченими довгостроковими контрактами.
Держдепартамент США в листопаді 2023 року ввів санкції проти ТОВ "Арктик СПГ 2", оператора проєкту "Арктик СПГ 2", мажоритарний пакет акцій якого належить компанії "Новатек" (60%).
Французька TotalEnergies, японська Mitsui і китайські корпорації CNPC і CNOOC, які володіють по 10% акцій СП "Арктик СПГ 2", підкорилися американським санкціям.
За цих обставин "Новатек", імовірно, спробує продавати ЗПГ з проєкту, що потрапив під санкції, на спотових ринках.
Найбільшою проблемою "Новатеку" є логістика, оскільки компанія володіє лише трьома новими ЗПГ-танкерами льодового класу, які ходять під російським прапором.
Оскільки санкції ЄС обмежують доступ таких суден до портів країн-членів, вони не зможуть вільно здійснювати прямі поставки до Європи.
Водночас "Новатек" має доступ до 15 танкерів льодового класу Arc-7, які надають послуги "Ямалу СПГ".
З 15 ЗПГ-танкерів льодового класу, які забезпечують експорт російського ЗПГ, 11 застраховані у Великій Британії, три - у Норвегії.
Компанії, зареєстровані в ЄС, є менеджерами девʼяти з цих суден, а менеджери, зареєстровані у Великій Британії, керують пʼятьма суднами.
Таким чином, союзники України мають сильні важелі впливу на експорт російського ЗПГ.
Спроби московії усунути вузькі місця в експорті ЗПГ московія прагне досягти більшої самодостатності в будівництві газовозів льодового класу.
Для "Арктик СПГ 2" "Новатек" запланувала побудувати 15 ЗПГ-танкерів типу Arc7.
Перші три танкери для "Арктик СПГ 2" були побудовані на російському суднобудівному заводі "Звезда" за сприяння Samsung Heavy Industries.
Наразі Samsung зупинила будівництво газовозів для "Арктик СПГ 2" через санкції США.
Спочатку Samsung мала контракти на 15 газовозів, але після введення санкцій припинила виробництво компонентів та обладнання для суден.
Контракти передбачали будівництво ЗПГ-танкерів на суднобудівному заводі "Звезда" в Приморському краї московії.
П"ять корпусів танкерів були передані за погодженням з урядом Південної Кореї, а будівництво інших десяти зупинилося.
Як Захід програє московії енергетичні санкції Роль Південної Кореї в розвитку танкерного флоту московії як постачальника суден мала вирішальне значення для розширення планів "Новатеку", оскільки корейські потужності незамінні.
Втрата корейської участі створює серйозні проблеми для проєкту "Арктик СПГ 2", а без танкерного флоту він не зможе функціонувати.
Досі експорт російського ЗПГ на світові ринки лише розширювався, тоді як має відбуватися протилежне.
Союзники України повинні перекрити це важливе джерело надходжень до бюджету Кремля, з якого фінансується агресивна війна, а також уникнути серйозних кліматичних наслідків неконтрольованих і неврахованих викидів метану в ланцюжку постачання російського ЗПГ.
У 2024 році московія прагне налагодити цілорічний експорт скрапленого природного газу з Арктики до Азії через Північний морський шлях, що загрожує додатковим тиском на найбільш екологічно чутливий регіон планети.
Якщо московія досягне успіху в розширенні експорту ЗПГ і розбудові інфраструктури вздовж Північного морського шляху, це забезпечить їй додаткові ресурси для підтримки війни проти України і призведе до жахливих наслідків для клімату.
Потрібні рішучі кроки з боку США та ЄС Подальші санкції проти російського експорту ЗПГ необхідні не лише для того, щоб позбавити московія майбутніх доходів від експорту газу та підірвати її військові зусилля в Україні, а й для того, щоб зробити внесок у пом"якшення наслідків зміни клімату.
Протягом останніх двох років США та ЄС надавали стійку підтримку Україні та вжили значних заходів для зменшення фінансових доходів Кремля від експорту викопного палива.
Тепер настав час для партнерів України зробити наступні рішучі кроки, щоб позбавити Росію суттєвого джерела доходу та послабити її здатність використовувати постачання газу як геополітичну зброю.
Що повинні зробити партнери України?
1.
Вжити додаткових заходів для повної зупинки проєкту "Арктик СПГ-2" включно з вторинними санкціями проти власників суден, задіяних у перевезенні компонентів для будівництва обʼєктів для другого і третього етапів скраплення.

2.
Обмежити імпорт газу з "Ямалу СПГ" до Євросоюзу і повністю відмовитися від російського ЗПГ в Європі до 2025 року.

3.
Запровадити санкції проти надання транспортних, страхових та інших фінансових послуг для експорту російського ЗПГ.

4.
Запровадити цільові санкції проти всіх ЗПГ-танкерів льодового класу, які використовуються для експорту російського ЗПГ.
У цьому контексті комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг за моєї участі звернувся до урядів США, Євросоюзу, Норвегії та Великої Британії із закликом запровадити комплексні санкції проти російського ЗПГ-сектору і заблокувати плани московії щодо розширення виробництва та експорту ЗПГ.

Додати коментар

Користувач:
email:





Досягнення ринку,
Нові технології й ідеї,
Інвестиції й розвиток.

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Накази Міністерства енергетики України
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
00:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
21:25 - Кібер іншуртех Cowbell залучив 55 млн євро у раунді Серії C від Zurich
21:04 - Продовжуємо діалог з США щодо збільшення підтримки української економіки, - Юлія Свириденко
21:00 - Новини 26 липня: суперечки про підвищення ПДВ, спустошений Резервний фонд держбюджету 
20:44 - У Раді пояснили, коли треба ухвалити зміни до бюджету, аби військові вчасно отримали зарплати
20:20 - Продовжуємо діалог з США щодо збільшення підтримки української економіки - Юлія Свириденко
20:11 - У рамках Олімпійських ігор у Парижі стартувала глобальна комунікаційна кампанія VOLIA
20:06 - САП та НАБУ підозрюють екстоппосадовців у завданні "Центренерго" мільйонних збитків 
20:00 - Золото гнётся, но пока не сломлено
20:00 - Американцы критически мало сберегают, но это пока не беспокоит рынки
19:30 - Нацбанк випустив нову монету, присвячену медикам 
19:25 - S&P підвищило рейтинг Vienna Insurance Group на рівні "A+" зі стабільним прогнозом
19:25 - НБУ змінив тимчасового адміністратора CК “Саламандра”
19:25 - НБУ анулював ліцензії та виключення з реєстру СК "Велтлінер"
19:25 - Страховики констатують зростання тарифів на перестрахування відповідальності
19:10 - Посилюємо співпрацю з UNICEF Ukraine для прискорення імплементації програм водозабезпечення населення, розвитку кліматичної політики та залучення молоді до довкіллєвих треків
19:03 - Чому ПДВ підвищувати небажано, – роз’яснення Мінфіну
19:03 - Кількість працюючих індустріальних парків в Україні у 2024 може зрости до 20, у 2025 - до 30
18:59 - "Лукойл" збільшив морський експорт нафти через українські санкції проти "Дружби"
18:40 - Керівник "Укренерго" прокоментував рішення суду щодо перевірки його на корупцію
18:36 - Резервний фонд, з якого фінансують термінову відбудову та фортифікації, майже пустий
18:30 - Розпочинається обговорення змін до Положення про ліцензування банків
18:09 - Мінфін пояснює, чому не бажано підвищувати ПДВ 
18:01 - Де в Україні дешевше винаймати квартиру: опубліковано рейтинг
17:49 - Мораторії в Україні: чому від них потрібно відмовлятися
17:45 - Одному страховику та двом кредитним спілкам анульовано ліцензії та виключено їх з Державного реєстру фінустанов, двом платіжним установам відкликано ліцензії
17:43 - У суботу графіки відключення світла діятимуть лише протягом шести годин
17:39 - Без бюджетних коштів: на Оболонському острові облаштовують нові лави для сидінь


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.9582
Канадський долар29.7467
Юань Женьміньбі5.6672
Чеська крона1.7594
Данська крона5.9808
Гонконгівський долар5.2643
Форинт0.114098
Індійська рупія0.49086
Рупія0.0025218
Новий ізраїльський шекель11.2103
Єна0.26571
Теньге0.086782
Вона0.02965
Мексиканське песо2.2428
Молдовський лей2.3193
Новозеландський долар24.2232
Норвезька крона3.7417
московський рубль0.47849
Сінгапурський долар30.5834
Ренд2.2515
Шведська крона3.8054
Швейцарський франк46.5067
Єгипетський фунт0.8503
Фунт стерлінгів52.889
Долар США41.098
Білоруський рубль14.9382
Азербайджанський манат24.1767
Румунський лей8.9773
Турецька ліра1.2457
СПЗ (спеціальні права запозичення)54.5245
Болгарський лев22.8195
Євро44.6324
Злотий10.4437
Алжирський динар0.3007
Така0.34298
Вірменський драм0.10422
Домініканське песо0.68714
Іранський ріал0.0009632
Іракський динар0.030881
Сом0.46797
Ліванський фунт0.000452
Лівійський динар8.2969
Малайзійський ринггіт8.5755
Марокканський дирхам4.0591
Пакистанська рупія0.14528
Саудівський ріял10.7829
Донг0.0015892
Бат1.10139
Дирхам ОАЕ11.0136
Туніський динар12.8663
Узбецький сум0.0032215
Новий тайванський долар1.24709
Туркменський новий манат11.5583
Сербський динар0.36985
Сомоні3.7936
Ларі14.449
Бразильський реал7.3541
Золото97533.77
Срібло1140.7
Платина38298.82
Паладій37289.04

Курси валют, встановлені НБУ на 29.07.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
CRSR061028.111028.111028.111028.114112.44
FSTF021003.071003.071003.071003.075015.35

Дані за 05.07.2024