Денис Малюська: Переконаний, отримання Україною коштів рф неминуче

На якій стадії шлях путіна до в"язниці? Чи готова Україна мобілізувати ув"язнених та засуджених «умовно»? Скільки ми витрачаємо на утримання російських полонених та який зиск маємо натомість? І як команди українських юристів здобуватимуть перемоги у міжнародних судах за відшкодування наслідків кремлівських злочинів – про все це Міністр юстиції Денис Малюська розповів в ексклюзивному інтерв"ю «Укрінформ». Відповідаючи на питання щодо мобілізації засуджених, Денис Малюська зазначив, що формально і офіційно залучення до мобілізації засуджених відбудеться, якщо з такою ідеєю погодиться і підтримає Верховна Рада.
На його переконання, це робити потрібно. «Не тільки ув"язнені, які перебувають в місцях позбавлення волі, не підлягають призову, а наприклад, людина, яка не отримала строк позбавлення волі або отримали його з відстрочкою.
Ця людина не підлягає призову і її не можна мобілізувати.
Це нонсенс.
Безумовно, таких людей треба мобілізовувати.
Ми говоримо про людей, які не перебувають у в’язниці», - сказав Міністр. Крім того, частина тих, хто перебуває у в"язниці, так само реальної небезпеки для суспільства чи в армії не становлять.
Вони можуть виконувати роботу без зброї в руках. «Мова йде про тисячі людей, тому наша позиція - це робити треба.
Ми будемо м"яко це пропонувати Парламенту і переконувати військових», - додав Денис Малюська.  Також Міністр розповів, яким Україна бачить Формулу миру і відповідний договір. Так, за словами очільника Мін’юсту, пункт 10-й формули миру, за який відповідає відомство, з точки зору юриспруденції найскладніший, адже мова йде про комплексний мирний договір, повного аналогу якого немає.
Водночас якщо Формула миру буде реалізована на 100% - це означатиме перемогу України. «Були певні шматки, які ми хотіли б запозичити, але це досить новий інструмент, над яким зараз працюють досить великі команди юристів-міжнародників.
Ми б хотіли, безумовно, щоб мирний договір, який буде базуватись на Формулі миру, враховував усі попередні недоліки наших договірних відносин з росією.
Наприклад, Будапештський меморандум.
Ми не хочемо розмитих формулювань.
Ми хочемо, щоб були чіткі гарантії, щоб це були ратифікації, тому що тільки ратифікація свідчить про те, що договір містить реальні юридичні безпекові зобов"язання.
Ми також не хочемо залишатись сам на сам з російською федерацію.
Таке вже було безліч разів: в нас був і Договір про кордон, і великий договір про дружбу, які нічого не варті», - пояснив Денис Малюська. Україна презентували свій план міжнародній спільноті і готова рухатись далі.
Більше того, на думку Міністра, навіть саме обговорення  концепції принесло величезний дипломатичний результат.
Наступний крок – робота в рамках робочих груп, ратифікація або договори з нашими партнерами.
На сьогодні багато в чому результат залежить від підтримки партнерів. Крім цього, за словами Дениса Малюськи, Україна вимагає репарації до закінчення війни і має вкрай реалістичні шанси їх отримати. «Мова йде про резерви російського центробанку, які знаходяться на Заході.
Я переконаний, що отримання нами коштів рф теж неминуче.
Зараз Захід стикається з все більшими проблемами, щоб виділяти нам кошти зі своїх бюджетів.
Чим далі ці політичні рішення стають складнішими, тим все більше їм подобається ідея перейти на передачу нам російських коштів.
Вже є підтримка, зокрема тих аргументів, які ми наводили з самого початку повномасштабного вторгнення.
Це так звана ідея контрзаходів: якщо росія не виконує перед вами свої зобов"язання, ви можете не виконати свої», - сказав він. Як пояснив Міністр, зараз ключовий аргумент полягає в тому, що росія завдала збитки війною не тільки Україні, але й іншим державам, які в тому числі тримають російські кошти, і це дозволить вжити ряд заходів з тим, щоб зняти імунітет з цих коштів і передати їх Україні. Щодо притягнення до відповідальності путіна та його команди, наразі над цим працюють цілі команди фахівці, адже це завдання неординарне. «Практично на кожен злочин, який вчиняє російська федерація, в нас є суд і процедура притягнення до відповідальності.
Це українські суди, іноземні суди, Міжнародний кримінальний суд, який вже видав ордер на арешт путіна.
Тобто є багато інструментів, але трибунал, про який так багато йде мова, дуже вузько спеціалізований, а це, по суті, трибунал, який вперше в світовій історії мав би притягнути до відповідальності за напад на іншу державу і злочин агресії керівників держави-агресора», - зазначив Денис Малюська. За його словами, рішення є складним, тому що на сьогодні ще не всі країни цю ідею підтримують.
Адже мова не лише про росію.
Мова йде про прецедент: якщо якісь країни можуть створити трибунал, який притягне до відповідальності голову іншої держави без згоди цієї іншої держави, то після першого такого трибуналу є ризик, що з’явиться багато подібних трибуналів. «Проблема в тому, що створивши такий трибунал щодо росії, ми відкриваємо дорогу для створення інших трибуналів - набагато менш легітимних і справедливих.
У нас є опір з боку міжнародної спільноти, що такого робити не варто.
Ми ще не знайшли компромісу з кількома ключовим країнами», - додав Денис Малюська. Також в інтерв’ю торкнулись питання конфіскації активів колаборантів і російського бізнесу.
Міністр зауважив, що концепція конфіскації активів колаборантів і російського бізнесу на території України з"явились власне з тим, щоб показати нашим західним партнерам, що це можливо робити законно. «Ця ідея не задумувала як механізм, який принесе значні кошти державі, це ідея була радше, з одного боку, показати, що ми на передовій застосування санкцій, з іншого боку, щоб прибрати у росіян інструменти впливу на українську економіку з міркувань безпеки.
Десятки справ розглянуті, величезна купа активів передані в управління Фонду держмайна або в дохід держави: як грошові активи, так і окремі підприємства і торгові центри.
Інша справа, що фінансовий результат від цих операцій досить віддалений: всі ці об"єкти складні і приносять доход у середньо- і довгостроковій перспективі», - пояснив він. Ще одне важливе питання – утримання російських військовополонених.
Адже вони – обмінний фонд, тому чим більше полонених, тим більше ми  можемо повернути українців.
Україна працює над тим, щоб дотримуватися мінімальних міжнародних стандартів і вимог Женевської конвенції щодо полонених, яка для нас є обов"язковою.
При цьому, запевнив Міністр, усі вони працюють і приносять користь економіці України, окрім тих, хто позбавлений такої можливості за станом здоров"я.