Як польська блокада вплинула на українську торгівлю

9 лютого 2024 року почалася друга хвиля блокади україно-польського кордону.
У цей день через акцію протесту польських фермерів ускладнився рух через пункти пропуску "Медика - Шегині", "Гребенне - Рава-Руська" та "Дорогуськ - Ягодин".
13 лютого частково заблокованими були шість пунктів перетину кордону і поляки погрожують розширювати протести.
Після цього польський незалежний самоврядний профспілковий союз індивідуальних фермерів "Солідарність" заявив, що 20 лютого будуть заблоковані всі прикордонні переходи між Польщею та Україною, а також дороги до залізничних станцій і морських портів.
Першу хвилю блокади в жовтні 2023 року почали польські перевізники, а з 2024 року їм на зміну прийшли фермери.
З різною інтенсивністю до перших та других приєднувалися угорські, словацькі та румунські колеги.
Якщо перевізники були категорично налаштовані лише проти українських колег, які конкурують з ними на європейському ринку праці, то протести фермерів спрямовані на власні уряди.
Вони меншою мірою стосуються завезення з України агропродукції, а більшою - вимог до її якості.
Утім, це не заважає учасникам блокади влаштовувати демонстративні перфоманси з українським збіжжям.
ЕП проаналізувала відкриті дані державного сервісу e-cherga та митної служби і пояснює, як блокада західного кордону вплинула на економіку України.
[INFO_709843]
Дані показують, що кількість перетинів кордону вантажним транспортом не впала так драматично, як могло здатися.
У листопаді та грудні цей показник скоротився на 30% до 60-65 тис перетинів.
Проте це не єдина втрата від блокади.
Значно важливішим є суттєве зростання простою автомобілів та часу на проходження кордону і як наслідок - супутніх витрат.
Так, середній час на перетин кордону однією вантажівкою зріс майже у 2,5 разу до 165 годин.
За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, один день простою на кордоні коштує 300-350 євро за одну фуру.
Попри блокаду, експорт та імпорт у грудні 2023 року зросли порівняно з жовтнем, коли поляки почали перекривати кордон.
Хоча на графіку видно падіння імпорту в листопаді, проте в грудні цей логістичний шок був подоланий і обсяги ввезення в Україну товарів встановили рекорд з початку 2022 року.
Так, місячний імпорт в грудні перетнув позначку 6,2 млрд дол.
Експорт зріс до понад 3,2 млрд дол - найбільшого показника за попередні шість місяців.
Причини зростання експорту й імпорту різні.
Експорт зріс завдяки початку роботи нового тимчасового морського коридору, який повноцінно запрацював з жовтня.
За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), у грудні 2023 року і січні 2024 року було експортовано 6 млн тонн аграрної продукції, з яких понад 4 млн тонн - морським коридором з південних портів.
Зараз цим шляхом відправляється більше продовольства, ніж під час дії так званої зернової угоди.
[INFO_709894]
Експорт іншої продукції (машинобудування, металургія) впав, підкресливши тенденцію, яка спостерігалася з початку великої війни.
У грудні рекордно підвищився імпорт "секретних" товарів.
Що туди входить - не розголошується.
Імовірно, ідеться про товари подвійного призначення, військову техніку і компоненти, зброю.
Також найбільше в грудні зростав імпорт електроніки, оптики, складових для виробництва дронів і самих дронів.
Це разюче контрастує з трендами річної давнини.
Тоді серед лідерів зростання були споживчі товари, передусім - легкові автомобілі.
Порівняно з жовтнем у грудні 2023 року їх імпорт упав на 86 млн дол.
[INFO_709895]
Можна припустити, що критичний імпорт не постраждав через те, що він спирається не на автомобільні шляхи, а на залізничні.