Оборонні закупівлі. Погляд збоку

12.02 13:00 | Економічна правда. Публікації


З року в рік Україна активно трансформує процедури оборонних закупівель.
Все розпочалось з прийняття у 2016 році закону "Про публічні закупівлі".
Тоді влада запевняла: закон створювався на основі європейської та світової практик проведення публічних закупівель.

Згодом були прийняті спеціальні закони, що регулювали закупівлі для потреб оборони, і всі вони відповідали високим стандартам країн-членів НАТО та ЄС.

Сьогодні тема оборонних закупівель набула колосального розголосу.
Реформування залишається пріоритетною задачею кожного міністра.

Однак важливо зупинитись у потоці новин та проаналізувати, чи є реальна потреба в докорінних змінах.
Чи справді наші закупівлі відстають від практик ЄС чи НАТО? У цій публікації ми порівняємо українські довоєнні закупівлі з іноземними аналогами.

Для кращого розуміння наведемо приклади як із власної практики, так і з результатів досліджень закордонних закупівель.
Звертаємо увагу, що опис широко розгалужених та складних закордонних закупівель було спрощено для кращого сприйняття.
Для збільшення натисніть на зображення Для збільшення натисніть на зображення Для збільшення натисніть на зображення Для збільшення натисніть на зображення Висновки
Отже, визначені ЗУ "Про оборонні закупівлі" види процедур повністю відповідають європейським та американським практикам. Прийняття цього закону свого часу забезпечило гармонізацію правил оборонних закупівель зі стандартами країн-партнерів НАТО та ЄС, зокрема у частині, що стосується оборонної Директиви 2009/81/ЄС.

Однак, з 2022 року уряд став на шлях додаткового реформування та визначення особливостей закупівель на період воєнного стану.

З того часу були впроваджені:
суто прямі контракти (вже скасовані); двоетапні рамкові угоди для речового забезпечення (вже скасовані); відкриті торги, з урахуванням загальних особливостей на період воєнного стану; спрощені закупівлі в порядку ЗУ "Про публічні закупівлі", а не ЗУ "Про оборонні закупівлі"; запит цінових пропозицій; закриті процедури закупівель (прямі договори) для окремих категорій товарів. 01 лютого 2023 року уряд запровадив новий вид оборонних закупівель - рамкові угоди, за якими закупівлі буде здійснювати Державний оператор тилу та Державна служба спеціального зв"язку та захисту інформації.


Запроваджені рамкові угоди є майже ідентичними до рамкових угод, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі".
Ключовою відмінністю є те, що кваліфікаційні документи обраних постачальників не будуть загальнодоступними - доступ до них матиме лише замовник, АМКУ та ДАСУ.

В якій мірі такий механізм забезпечить прозорість, конкуренцію та неупереджене визначення переможця - поки невідомо.

Тому питання, чи потрібно нашій країні нагромаджувати все нові й нові закупівельні особливості, замість того, щоб повернутися до ЗУ "Про оборонні закупівлі" залишається відкритим.


До того ж, українські та західні оборонні закупівлі мають ідентичні проблеми: скандали з розкрадання, корупційні схеми, складнощі з виконанням договорів та ін.
На підтвердження тези наведемо кілька ключових тез із західних ЗМІ у сфері оборонних закупівель.
Військові підрядники засуджені за шахрайську схему із закупівлями на 7 мільйонів доларів.
https://allongeorgia.com/georgia-public-safety/military-contractors-convicted-for-7-million-procurement-fraud-scheme/
Лабораторна корпорація Америки (LabCorp) виплатить 2,1 мільйона доларів США, щоб врегулювати звинувачення щодо завищення рахунків Міністерству оборони за генетичні тести.

https://www.cnbc.com/2023/03/27/labcorp-to-pay-2point1-million-to-settle-defense-department-overbilling-allegations.html
Військові підрядники завищують ціни на літаки, підводні човни та ракети для Міноборони США.

https://www.cbsnews.com/news/weapons-contractors-price-gouging-pentagon-60-minutes-transcript-2023-05-21

І це тільки за 2023 рік.
Тож, пропонуємо не ідеалізувати оборонні закупівлі США або Європи.
Натомість запозичувати кращі американські і європейські практики, проводити розумне та доцільне реформування.
Для цього необхідно зробити пріоритетними такі питання:
Цифровізація та зменшення бюрократичних процедур.
Впровадження чітких критеріїв, за наявності яких, в умовах воєнного стану з оборонними постачальниками можуть укладатися прямі контракти поза Prozorro. Конструктивний діалог бізнесу й уряду. Встановлення ринкових цін на товари та послуги. Розуміння урядом специфіки роботи оборонного постачальника в умовах війни.
Зрозумілі та прозорі ринкові умови договорів. Адекватні вимоги до постачальника. Зменшення тиску на оборонних постачальників від правоохоронних органів.
Ухвалення урядом рішень, виправданих нормативною необхідністю, а не тиском суспільства.
Матеріал готували Радниця Котова Дар"я та Юристка Свідерська Яна.

Додати коментар

Користувач:
email:





Risk and return trade-off
Higher the potential gain
Higher the possible loss

- Fin.Org.UA

Новини

21:41 - Центри життєстійкості запрацюють у 95 громадах України
21:00 - Новини 21 лютого: в Україні створять додаток для військових, конфіскація активів московія не суперечить міжнародному праву
20:55 - На кордоні з Угорщиною відкрили новий митний термінал
20:50 - Рівень світового боргу сягнув рекордного показника у понад 300 трильйонів доларів
20:40 - У Києві заборонили стягувати плату за паркування – рішення суду
20:24 - Apple Vision Pro потрапляють до московії майже з подвійною націнкою 
20:21 - Денис Малюська підписав Меморандум про співпрацю з КНУ ім. Тараса Шевченка
20:12 - Частина Кривого Рогу залишилася без тепла
20:11 - НАБУ і САП назвали Пашинського фактичним власником Української бронетехніки
20:05 - Міноборони тестує автоматизовані системи обліку у військових частинах
19:45 - Співзасновника "Яндекса" виключать із санкційного списку ЄС – Reuters
19:24 - У Goldman Sachs вважають акції Nvidia "найважливішими акціями" на Землі
19:05 - Ритейлери прогнозують зростання цін на низку товарів через блокування кордону 
18:53 - У січні банки видали кредитів під держгарантії на майже 2 мільярди
18:45 - Збитки і втрати агросектору України унаслідок великої війни перевищують $80 мільярдів – KSE
18:35 - Слабая иена помогла Японии вернуться к профициту торговли
18:28 - Як і де лікуватимуть безпліддя державним коштом: 12 медзакладів законтрактовано НСЗУ
18:26 - Японія стане другою країною після США, де Uber Eats запустить доставку роботами
18:20 - Посли G7 наполягають, аби реформа БЕБ відповідала вимогам ЄС та МВФ
18:08 - Уряд затвердив розподіл понад 2 мільярдів на фінансування проєктів з відновлення
18:07 - Затверджено фінансування 66 проектів відновлення в регіонах
17:53 - Реформа БЕБ: Податковий комітет Ради підтримав урядовий законопроєкт попри позицію бізнес-асоціацій
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 21.02.2024
17:42 - Месенджер Signal дозволить користувачам приховати номер свого мобільного телефону
17:30 - Навіщо митниці функції оперативно-розшукової діяльності і слідства?
17:30 - 27 лютого 2024 року відбудеться публічний звіт Голови Держпродспоживслужби
17:27 - У Міжнародний день рідної мови розпочався І Південний фестиваль «Рідна мова – шлях до перемоги!»
17:00 - єРобота: Виробник деталей з порошкової металургії “Повмет” готовий виходити на нові ринки
16:52 - Міжнародні юристи схвалили конфіскацію заморожених активів Центробанку московія на користь України – Bloomberg
16:48 - ФДМУ оцінив готель "Україна" на Майдані Незалежності в понад мільярд: коли планується приватизація


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.3043
Канадський долар28.5488
Юань Женьміньбі5.3709
Чеська крона1.6436
Данська крона5.5969
Гонконгівський долар4.938
Форинт0.107524
Індійська рупія0.46551
Рупія0.0024686
Новий ізраїльський шекель10.4936
Єна0.25746
Теньге0.085745
Вона0.02893
Мексиканське песо2.264
Молдовський лей2.1557
Новозеландський долар23.8617
Норвезька крона3.6796
московський рубль0.41804
Сінгапурський долар28.7379
Ренд2.0513
Шведська крона3.7241
Швейцарський франк43.8756
Єгипетський фунт1.249
Фунт стерлінгів48.7277
Долар США38.6237
Білоруський рубль14.0389
Азербайджанський манат22.7332
Румунський лей8.3844
Турецька ліра1.2458
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.2327
Болгарський лев21.3308
Євро41.7213
Злотий9.6704
Алжирський динар0.2791
Така0.34148
Вірменський драм0.093046
Домініканське песо0.64211
Іранський ріал0.00089435
Іракський динар0.028674
Сом0.42054
Ліванський фунт0.002504
Лівійський динар7.78
Малайзійський ринггіт7.9367
Марокканський дирхам3.7502
Пакистанська рупія0.13439
Саудівський ріял10.0165
Донг0.0015379
Бат1.05885
Дирхам ОАЕ10.2267
Туніський динар12.0513
Узбецький сум0.0030243
Новий тайванський долар1.20032
Туркменський новий манат10.7322
Сербський динар0.34735
Сомоні3.4278
Ларі14.0238
Бразильський реал7.5861
Золото78382.94
Срібло891.34
Платина34734.29
Паладій37542.24

Курси валют, встановлені НБУ на 22.02.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2041501067.851067.851067.851067.8584360.15
2262861014.821014.821014.821014.82466817.20
227763971.58971.58971.58971.581651686.00
2289101027.791027.791027.791027.79102779.00
229025956.66956.66956.66956.66953790.02
AZRF011000.771000.771000.771000.7787066.99
FSTF021040.681040.681040.681040.687284.76
XS12141290012900129001290012900.00

Дані за 21.02.2024