Оборонні закупівлі. Погляд збоку
З року в рік Україна активно трансформує процедури оборонних закупівель.
Все розпочалось з прийняття у 2016 році закону "Про публічні закупівлі".
Тоді влада запевняла: закон створювався на основі європейської та світової практик проведення публічних закупівель.
Згодом були прийняті спеціальні закони, що регулювали закупівлі для потреб оборони, і всі вони відповідали високим стандартам країн-членів НАТО та ЄС.
Сьогодні тема оборонних закупівель набула колосального розголосу.
Реформування залишається пріоритетною задачею кожного міністра.
Однак важливо зупинитись у потоці новин та проаналізувати, чи є реальна потреба в докорінних змінах.
Чи справді наші закупівлі відстають від практик ЄС чи НАТО? У цій публікації ми порівняємо українські довоєнні закупівлі з іноземними аналогами.
Для кращого розуміння наведемо приклади як із власної практики, так і з результатів досліджень закордонних закупівель.
Звертаємо увагу, що опис широко розгалужених та складних закордонних закупівель було спрощено для кращого сприйняття.
Для збільшення натисніть на зображення
Для збільшення натисніть на зображення
Для збільшення натисніть на зображення
Для збільшення натисніть на зображення
Висновки
Отже, визначені ЗУ "Про оборонні закупівлі" види процедур повністю відповідають європейським та американським практикам. Прийняття цього закону свого часу забезпечило гармонізацію правил оборонних закупівель зі стандартами країн-партнерів НАТО та ЄС, зокрема у частині, що стосується оборонної Директиви 2009/81/ЄС.
Однак, з 2022 року уряд став на шлях додаткового реформування та визначення особливостей закупівель на період воєнного стану.
З того часу були впроваджені:
суто прямі контракти (вже скасовані);
двоетапні рамкові угоди для речового забезпечення (вже скасовані);
відкриті торги, з урахуванням загальних особливостей на період воєнного стану;
спрощені закупівлі в порядку ЗУ "Про публічні закупівлі", а не ЗУ "Про оборонні закупівлі";
запит цінових пропозицій;
закриті процедури закупівель (прямі договори) для окремих категорій товарів.
01 лютого 2023 року уряд запровадив новий вид оборонних закупівель - рамкові угоди, за якими закупівлі буде здійснювати Державний оператор тилу та Державна служба спеціального зв"язку та захисту інформації.
Запроваджені рамкові угоди є майже ідентичними до рамкових угод, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі".
Ключовою відмінністю є те, що кваліфікаційні документи обраних постачальників не будуть загальнодоступними - доступ до них матиме лише замовник, АМКУ та ДАСУ.
В якій мірі такий механізм забезпечить прозорість, конкуренцію та неупереджене визначення переможця - поки невідомо.
Тому питання, чи потрібно нашій країні нагромаджувати все нові й нові закупівельні особливості, замість того, щоб повернутися до ЗУ "Про оборонні закупівлі" залишається відкритим.
До того ж, українські та західні оборонні закупівлі мають ідентичні проблеми: скандали з розкрадання, корупційні схеми, складнощі з виконанням договорів та ін.
На підтвердження тези наведемо кілька ключових тез із західних ЗМІ у сфері оборонних закупівель.
Військові підрядники засуджені за шахрайську схему із закупівлями на 7 мільйонів доларів.
https://allongeorgia.com/georgia-public-safety/military-contractors-convicted-for-7-million-procurement-fraud-scheme/
Лабораторна корпорація Америки (LabCorp) виплатить 2,1 мільйона доларів США, щоб врегулювати звинувачення щодо завищення рахунків Міністерству оборони за генетичні тести.
https://www.cnbc.com/2023/03/27/labcorp-to-pay-2point1-million-to-settle-defense-department-overbilling-allegations.html
Військові підрядники завищують ціни на літаки, підводні човни та ракети для Міноборони США.
https://www.cbsnews.com/news/weapons-contractors-price-gouging-pentagon-60-minutes-transcript-2023-05-21
І це тільки за 2023 рік.
Тож, пропонуємо не ідеалізувати оборонні закупівлі США або Європи.
Натомість запозичувати кращі американські і європейські практики, проводити розумне та доцільне реформування.
Для цього необхідно зробити пріоритетними такі питання:
Цифровізація та зменшення бюрократичних процедур.
Впровадження чітких критеріїв, за наявності яких, в умовах воєнного стану з оборонними постачальниками можуть укладатися прямі контракти поза Prozorro.
Конструктивний діалог бізнесу й уряду.
Встановлення ринкових цін на товари та послуги.
Розуміння урядом специфіки роботи оборонного постачальника в умовах війни.
Зрозумілі та прозорі ринкові умови договорів.
Адекватні вимоги до постачальника.
Зменшення тиску на оборонних постачальників від правоохоронних органів.
Ухвалення урядом рішень, виправданих нормативною необхідністю, а не тиском суспільства.
Матеріал готували Радниця Котова Дар"я та Юристка Свідерська Яна.
