МОЗ: З якими проблемами ментального здоров’я можна й потрібно звертатися до сімейних лікарів та педіатрів

Як показало травневе опитування «Українського інституту майбутнього», втома, тривога, проблеми зі сном — найпоширеніші сьогодні стани для більшості українців.
Це підтвердило й дослідження Gradus Research, проведене в жовтні 2023 року.
За його результатами, серед основних скарг українців на ментальне здоров’я переважають тривожність, напруга (53 %) і порушення сну (50 %). Якщо самотужки впоратися з цими та подібними симптомами не вдається й вони не минають протягом двох і більше тижнів – варто звернутися по допомогу.
Куди йти з проблемами ментального здоров’я? До того, кому довіряємо своє фізичне здоров’я — сімейного лікаря. Завдяки навчанню за програмою mhGAP* сімейні лікарі можуть нині надавати послуги у сфері ментального здоров’я. Чим може допомогти сімейний лікар у питаннях ментального здоров’я? Зі своїм сімейним лікарем можна, наприклад, обговорити такі стани: порушення сну, тривала відсутність апетиту, тривога, нав’язливі думки про те, що може статися щось погане, апатія, дратівливість, виснаженість та постійна втома тощо. Сімейного лікаря або педіатра, наприклад, можна запитати: Як зупинити напад панічної атаки? Як допомогти дитині впоратися з емоціями? Як підтримати чоловіка/дружину, що повернулися з фронту? Як зняти постійну напругу в тілі? Які техніки самодопомоги існують, і як їх застосовувати? Що робити, якщо сум, страх чи агресія стали вашим постійним фоном? За добровільною згодою пацієнта сімейний лікар може надати наступні послуги для збереження ментального здоров’я: скринінг психічних розладів.
У разі позитивного результату – клінічну оцінку стану (оцінка фізичного стану здоров’я та психічного статусу); лабораторні та інструментальні дослідження з метою диференціальної діагностики та виключення ПНР, що пов’язані з фізичним здоров’ям; план ведення та лікування з виявленими та встановленими раніше розладами в межах компетенції сімейного лікаря; перша психологічна допомога; психосоціальні, а також фармакологічні та поведінкові втручання; супровід пацієнта з ПНР; скерування до лікаря-спеціаліста; психологічна підтримка членів родини, які доглядають за пацієнтом, а також навчання технік самодопомоги тощо. Відчувати себе «не ок» — нормально, але тільки за умови, що ви намагаєтеся це змінити.
Не ігноруйте підказки свого організму та звертайтеся до спеціаліста. Де отримати допомогу з підтримки ментального здоров’я? Послуги у сфері ментального здоров’я надають на «первинці» (сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами) безоплатно — у межах пакета Програми медгарантій «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Наразі вже понад 860 закладів первинної медичної допомоги мають контракт із Національною службою здоров’я України на цей пакет.
Переглянути їх можна на інтерактивній мапі.
Аналогічні дані підкажуть й оператори «гарячої лінії» НСЗУ — для цього потрібно зателефонувати на номер 16-77. Яку підготовку в питаннях ментального здоров’я проходять сімейні лікарі та педіатри? На початок 2024 р.
близько 70 тисяч медичних працівників (сімейні лікарі, педіатри, терапевти, медсестри, медбрати, фельдшери та ін.) пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP — курс «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP» — і можуть допомагати своїм пацієнтам покращити ментальне здоров’я.
Серед випускників курсу — 16 тисяч сімейних лікарів, а це — понад 60 % від їх загальноі кількості. Серед тем, які вивчають під час курсу, є, наприклад, інформація про те: як впливають психічні розлади на громадське здоров’я; як побудувати ефективну комунікацію з пацієнтом; як виявити розлади ментального здоров’я та вести пацієнтів з такими розладами; що таке депресія: оцінка, ведення та подальший супровід; що таке стрес: гострий стрес, горе та посттравматичний стресовий розлад. Наприкінці 2023 р.
стартував другий рівень курсу — для того, щоб лікарі, які не є спеціалістами у сфері ментального здоров’я, могли поглибити свої знання у питаннях психологічної допомоги.
Зокрема, протягом цього етапу навчання, лікарі вивчають: психози, деменцію, наслідки легкої черепно-мозкової травми, суїциди та самоушкодження, розлади, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин, дитячі та підліткові психічні і поведінкові розлади, інші важливі скарги та стан психічного здоров’я. Звичайно, навіть підготовлений в питаннях ментального здоров’я сімейний лікар не замінить психолога, психотерапевта чи психіатра.
Але у більшості випадків звернень пацієнтів це і не потрібно: отримані знання, навички, а також протоколи й опитувальники дозволяють лікарям первинної ланки ефективно допомагати своїм пацієнтам у питаннях ментального здоров’я. Тож, якщо відчуваєте апатію, агресію, щось схоже на депресію, — поговоріть про це з сімейним лікарем.
Навіть якщо ваш сімейний лікар не проходив навчання за програмою mhGAP, ви все одно можете до нього звернутися.
Не маючи відповідної підготовки для надання підтримки з ментального здоров’я, він може знайти в системі фахівця, який зможе вам допомогти. Нагадаємо, інтеграція послуги з ментального здоров’я на «первинці» здійснюється відповідно до пріоритетного проекту МОЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Довідково  *Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) — це глобальна флагманська програма ВООЗ, спрямована на підвищення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я шляхом залучення неспеціалізованих із ментального здоров’я кадрів (наприклад, сімейних лікарів) до надання допомоги людям із психічними розладами.
Вона запущена у 2008 році й впроваджується нині у понад 100 країнах світу. Онлайн-курс «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP» розроблений групою фахівців із психічного здоров’я та загальної практики сімейної медицини з досвідом роботи з програмою mhGAP, за загальної координації Академії НСЗУ, Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, експертної підтримки ВООЗ та керівництва МОЗ України.
Також у розробці курсу взяли участь фахівці ГО «Академія Сімейної Медицини України», Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України та UNICEF.