На ринку газу утворився ланцюг боргів на понад 200 мільярдів гривень. Чим це загрожує?

Економічна правда, 6 грудня 2023. Опубликовано 14:50 06 декабря 2023 года Як сформувалася багатомільярдна заборгованість та як виходити з кризи? В уряду є рішення, але вони не дуже популярні.

 Український ринок природного газу загруз у боргах. У жовтні десятки великих та малих компаній були винні понад 200 млрд грн і з кожним днем ця цифра збільшується.

Як і у випадку з ринком електроенергії, у переліку боржників і тих, кому винні, — ледь не всі учасники галузі: “Нафтогаз”, “Оператор ГТС”, “Укртрансгаз”, комунальні підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), облгази, газзбути та населення.

Загалом проблема наявності боргів у розрахунках за блакитне паливо для України не нова, але після початку великої війни вона набула небачених масштабів. Що з цим робити?

Завдання-мінімум — зупинити нарощування боргів, а згодом — спробувати розв"язати проблему. В ідеалі — не допустити повторення кризи. Останнє стане можливим лише після повної лібералізації ринку та переходу на ринкові рейки, до чого, схоже, не готові ні уряд, ні населення.

За що борги

На численних нарадах у владних кабінетах щодо вирішення боргової кризи на газовому ринку звучать різні цифри. Так, за оцінками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), на початку вересня загальний рівень неврегульованих боргів на ринку блакитного палива перевищував 190 млрд грн. Водночас, відповідно до даних НКРЕКП, які має редакція, загальна сума боргу 1 жовтня перевищувала 200 млрд грн.

Шляхів погашення чи реструктуризації принаймні частини вказаної НКРЕКП суми не існує з об’єктивних причин. Річ у тім, що низка боржників перебуває в зоні боїв або на тимчасово окупованій території. Для кращого розуміння ситуації поточні борги варто розділити на кілька ключових категорій.

Борги тепловиків

Історично найбільшими боржниками за природний газ були підприємства теплокомуненерго та теплоелектроцентралі, які виробляють тепло та гарячу воду, та меншою мірою — електроенергію. Із загального боргу непобутових споживачів, 129,7 млрд грн, на цих виробників припадають 90,4 млрд грн.

Ще 38,9 млрд грн — на промислові підприємства, у тому числі ТЕЦ і ТЕС, які виробляють електроенергію з газу. Зрозуміло, що в умовах постійних обстрілів енергетичних об’єктів та можливих блекаутів зупинити постачання палива на такі підприємства за борги неможливо.

Постачання газу для виробництва тепла завжди супроводжувалося проблемами. Державні та комунальні підприємства ТКЕ скаржаться на те, що тарифи на тепло не покривають витрат на закупівлі блакитного палива, а населення ніколи повністю не розраховується за спожитий газ.

Однак після початку великої війни ситуація в галузі значно погіршилася. Вплинули на це два фактори. По-перше, з літа 2022 року і до кінця дії воєнного стану введений мораторій на підняття тарифів на теплову енергію для населення (закон був ухвалений влітку, а мораторій діє з 24 лютого 2022 року), який не дозволяє переглянути їх до економічно обґрунтованих. По-друге, вартість блакитного палива в певні періоди постачання коштує дорожче, а чинний тариф не дозволяє покривати таку ціну.

Ситуацію погіршили й масштабні обстріли критичної інфраструктури, через які підприємства вимушені направляти частину грошей, якими можна було покривати борги, на ремонти пошкодженого обладнання.

У підсумку підприємства ТКЕ накопичили багатомільярдні борги перед “Нафтогазом”, джерела покриття яких поки не визначені. Щодо цього тривають консультації Міністерства відновлення, Мінфіну та “Нафтогазу” у координації з Міжнародним валютним фондом.

Борги населення

До величезних масштабів зросли й газові борги населення. За даними НКРЕКП, на початку жовтня заборгованість побутових споживачів за блакитне паливо перед постачальниками становила 29 млрд грн.

“Мова йде в тому числі про старі борги перед так званими газзбутами (контролювалися структурами Дмитра Фірташа — ЕП), які вже не постачають газ, а також про споживачів на територіях, які після початку великої війни окупували росіяни. Це Маріуполь, Мелітополь, частина Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей”, — пояснює співрозмовник ЕП на ринку.

При цьому борги за послуги з розподілу газу, за які населення платить облгазам, сягнули 2,7 млрд грн. За даними Держстату, за централізоване опалення та гарячу воду українці заборгували 23,3 млрд грн.

Суми боргів за інші послуги, які не мають прямого стосунку до споживання газу, такі: за управління багатоквартирними будинками — 5,6 млрд грн, централізоване постачання холодної води та водовідведення — 6,4 млрд грн, вивезення побутових відходів — 1,3 млрд грн, постачання електроенергії — 6,9 млрд грн.

Борги за комунальні послуги були завжди, однак після початку великої війни ситуація погіршилася. Одна з причин — заборона відключати населення в разі несплати рахунків за житлово-комунальні послуги.

“Найдієвіший механізм стимулювання споживачів до оплати — не інформаційна політика, а відключення. Якщо споживач знає, що його відключать, він не створюватиме борги. Зараз у нас є заборона на відключення. Навіть при цьому рівень оплати високий, але це далеко не 100%”, — розповідає учасник газового ринку.

Борги облгазів та газзбутів

21,3 млрд грн ”Нафтогазу” завинили газорозподільчі компанії за так званий технічний газ. Розподіляють блакитне паливо оператори газорозподільних мереж (облгази), яких в Україні понад 40. Раніше близько 70% розподілу газу в країні контролювали структури Фірташа. Наразі цей бізнес переходить до групи “Нафтогаз”.

Також облгази винні 15,2 млрд грн ”Оператору ГТС України” за добовий негативний небаланс. Простими словами, це газ, який був відібраний із системи без оплати.

Також існують старі борги, які сформувалися до 2020 року. Зокрема це борги облгазів перед “Укртрансгазом”, які перевищують 20 млрд грн, та борги газопостачальних компаній — близько 24 млрд грн. ”Здебільшого заборгованість облгазів — це попередні тривалі періоди (до переходу в структуру “Нафтогазу”), зараз вони в принципі справно платять”, — розповідає співрозмовник ЕП на газовому ринку.

“Це історичні борги, які накопичувалися роками. Зрозуміло, що війна негативно вплинула, тому що багато об’єктів залишилося на окупованих територіях. Проблема була й раніше, коли довго не переглядалися тарифи на розподіл і вони не дозволяли покрити всі витрати, у тому числі на технологічний газ. Тобто левова частка боргів була зумовлена вадами державного регулювання”, — каже співрозмовник ЕП в уряді.

Що робити

Опитані ЕП експерти та учасники ринку наголошують, що, як і у випадку з боргами на ринку електроенергії, простого рішення для вирішення всіх накопичених проблем наразі нема. ”Потрібен системний підхід, який містить у тому числі непопулярні заходи”, — розповідає представник однієї з державних компаній сектору.

“Необхідно скасувати заборону на відключення споживачів (за винятком областей, де тривають бої — ЕП), щоб підняти рівень платіжної дисципліни. Розраховувати на тотальну свідомість споживачів не доводиться”, — каже співрозмовник ЕП в уряді.

Також слід поступово переходити до збалансованих тарифів, тобто підвищувати їх. ”Наша мета за Facility планом — до четвертого кварталу 2025 року поступово перейти до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПСО. Це має робитися в комплексі з планомірним врегулюванням боргів на ринку газу і ТКЕ”, — говорить заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко.

За словами екскерівника “Оператора ГТС” Сергія Макогона, стимулювати людей більш відповідально витрачати енергоресурси можуть лише ринкові тарифи.

“Україна має відмовлятися від регульованих цін на газ для населення. Про це говорять і міжнародні партнери. У нас діє система монетизованих субсидій, тому захищені верстви населення не відчують введення ринкових цін, а всі інші мають сплачувати ринкову вартість газу (12-13 грн)”, — вважає Макогон.

“Коли ми вживаємо такі жорсткі заходи для стабілізації ситуації на ринку, треба не забувати про існування незахищених верств населення”, — погоджується співрозмовник ЕП в уряді.

“Проблему частини наявних боргів можна було вирішити. У 2022 році був ухвалений закон №1639, але він не був реалізований, хоча для цього все було готове. Це був унікальний шанс хоча б частково врегулювати багатомільярдні борги. Зараз ситуація істотно не відрізняється від минулорічної, за винятком збільшення обсягу боргу за газ ТКЕ та істотного збільшення обсягу різниці в тарифах до 37 млрд грн”, — каже Бутенко.

“Ці чинники поглиблюють проблеми на ринку газу, теплогенеруючих та теплопостачальних підприємств. Ми скочуємося в системну боргову кризу. Якщо проблему поступово не вирішувати, то в один прекрасний день опалювальний сезон у багатьох регіонах може не початися”, — резюмує співрозмовник ЕП в уряді.

Микола ТОПАЛОВ