На ринку газу утворився ланцюг боргів на понад 200 мільярдів гривень. Чим це загрожує?

06.12.2023 14:55 | Укррудпром

Економічна правда, 6 грудня 2023. Опубликовано 14:50 06 декабря 2023 года Як сформувалася багатомільярдна заборгованість та як виходити з кризи? В уряду є рішення, але вони не дуже популярні.

 Український ринок природного газу загруз у боргах. У жовтні десятки великих та малих компаній були винні понад 200 млрд грн і з кожним днем ця цифра збільшується.

Як і у випадку з ринком електроенергії, у переліку боржників і тих, кому винні, — ледь не всі учасники галузі: “Нафтогаз”, “Оператор ГТС”, “Укртрансгаз”, комунальні підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), облгази, газзбути та населення.

Загалом проблема наявності боргів у розрахунках за блакитне паливо для України не нова, але після початку великої війни вона набула небачених масштабів. Що з цим робити?

Завдання-мінімум — зупинити нарощування боргів, а згодом — спробувати розв"язати проблему. В ідеалі — не допустити повторення кризи. Останнє стане можливим лише після повної лібералізації ринку та переходу на ринкові рейки, до чого, схоже, не готові ні уряд, ні населення.

 

За що борги

На численних нарадах у владних кабінетах щодо вирішення боргової кризи на газовому ринку звучать різні цифри. Так, за оцінками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), на початку вересня загальний рівень неврегульованих боргів на ринку блакитного палива перевищував 190 млрд грн. Водночас, відповідно до даних НКРЕКП, які має редакція, загальна сума боргу 1 жовтня перевищувала 200 млрд грн.

Шляхів погашення чи реструктуризації принаймні частини вказаної НКРЕКП суми не існує з об’єктивних причин. Річ у тім, що низка боржників перебуває в зоні боїв або на тимчасово окупованій території. Для кращого розуміння ситуації поточні борги варто розділити на кілька ключових категорій.

Борги тепловиків

Історично найбільшими боржниками за природний газ були підприємства теплокомуненерго та теплоелектроцентралі, які виробляють тепло та гарячу воду, та меншою мірою — електроенергію. Із загального боргу непобутових споживачів, 129,7 млрд грн, на цих виробників припадають 90,4 млрд грн.

Ще 38,9 млрд грн — на промислові підприємства, у тому числі ТЕЦ і ТЕС, які виробляють електроенергію з газу. Зрозуміло, що в умовах постійних обстрілів енергетичних об’єктів та можливих блекаутів зупинити постачання палива на такі підприємства за борги неможливо.

Постачання газу для виробництва тепла завжди супроводжувалося проблемами. Державні та комунальні підприємства ТКЕ скаржаться на те, що тарифи на тепло не покривають витрат на закупівлі блакитного палива, а населення ніколи повністю не розраховується за спожитий газ.

Однак після початку великої війни ситуація в галузі значно погіршилася. Вплинули на це два фактори. По-перше, з літа 2022 року і до кінця дії воєнного стану введений мораторій на підняття тарифів на теплову енергію для населення (закон був ухвалений влітку, а мораторій діє з 24 лютого 2022 року), який не дозволяє переглянути їх до економічно обґрунтованих. По-друге, вартість блакитного палива в певні періоди постачання коштує дорожче, а чинний тариф не дозволяє покривати таку ціну.

Ситуацію погіршили й масштабні обстріли критичної інфраструктури, через які підприємства вимушені направляти частину грошей, якими можна було покривати борги, на ремонти пошкодженого обладнання.

У підсумку підприємства ТКЕ накопичили багатомільярдні борги перед “Нафтогазом”, джерела покриття яких поки не визначені. Щодо цього тривають консультації Міністерства відновлення, Мінфіну та “Нафтогазу” у координації з Міжнародним валютним фондом.

Борги населення

До величезних масштабів зросли й газові борги населення. За даними НКРЕКП, на початку жовтня заборгованість побутових споживачів за блакитне паливо перед постачальниками становила 29 млрд грн.

“Мова йде в тому числі про старі борги перед так званими газзбутами (контролювалися структурами Дмитра Фірташа — ЕП), які вже не постачають газ, а також про споживачів на територіях, які після початку великої війни окупували росіяни. Це Маріуполь, Мелітополь, частина Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей”, — пояснює співрозмовник ЕП на ринку.

При цьому борги за послуги з розподілу газу, за які населення платить облгазам, сягнули 2,7 млрд грн. За даними Держстату, за централізоване опалення та гарячу воду українці заборгували 23,3 млрд грн.

Суми боргів за інші послуги, які не мають прямого стосунку до споживання газу, такі: за управління багатоквартирними будинками — 5,6 млрд грн, централізоване постачання холодної води та водовідведення — 6,4 млрд грн, вивезення побутових відходів — 1,3 млрд грн, постачання електроенергії — 6,9 млрд грн.

Борги за комунальні послуги були завжди, однак після початку великої війни ситуація погіршилася. Одна з причин — заборона відключати населення в разі несплати рахунків за житлово-комунальні послуги.

“Найдієвіший механізм стимулювання споживачів до оплати — не інформаційна політика, а відключення. Якщо споживач знає, що його відключать, він не створюватиме борги. Зараз у нас є заборона на відключення. Навіть при цьому рівень оплати високий, але це далеко не 100%”, — розповідає учасник газового ринку.

Борги облгазів та газзбутів

21,3 млрд грн ”Нафтогазу” завинили газорозподільчі компанії за так званий технічний газ. Розподіляють блакитне паливо оператори газорозподільних мереж (облгази), яких в Україні понад 40. Раніше близько 70% розподілу газу в країні контролювали структури Фірташа. Наразі цей бізнес переходить до групи “Нафтогаз”.

Також облгази винні 15,2 млрд грн ”Оператору ГТС України” за добовий негативний небаланс. Простими словами, це газ, який був відібраний із системи без оплати.

Також існують старі борги, які сформувалися до 2020 року. Зокрема це борги облгазів перед “Укртрансгазом”, які перевищують 20 млрд грн, та борги газопостачальних компаній — близько 24 млрд грн. ”Здебільшого заборгованість облгазів — це попередні тривалі періоди (до переходу в структуру “Нафтогазу”), зараз вони в принципі справно платять”, — розповідає співрозмовник ЕП на газовому ринку.

 

“Це історичні борги, які накопичувалися роками. Зрозуміло, що війна негативно вплинула, тому що багато об’єктів залишилося на окупованих територіях. Проблема була й раніше, коли довго не переглядалися тарифи на розподіл і вони не дозволяли покрити всі витрати, у тому числі на технологічний газ. Тобто левова частка боргів була зумовлена вадами державного регулювання”, — каже співрозмовник ЕП в уряді.

Що робити

Опитані ЕП експерти та учасники ринку наголошують, що, як і у випадку з боргами на ринку електроенергії, простого рішення для вирішення всіх накопичених проблем наразі нема. ”Потрібен системний підхід, який містить у тому числі непопулярні заходи”, — розповідає представник однієї з державних компаній сектору.

“Необхідно скасувати заборону на відключення споживачів (за винятком областей, де тривають бої — ЕП), щоб підняти рівень платіжної дисципліни. Розраховувати на тотальну свідомість споживачів не доводиться”, — каже співрозмовник ЕП в уряді.

Також слід поступово переходити до збалансованих тарифів, тобто підвищувати їх. ”Наша мета за Facility планом — до четвертого кварталу 2025 року поступово перейти до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПСО. Це має робитися в комплексі з планомірним врегулюванням боргів на ринку газу і ТКЕ”, — говорить заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко.

За словами екскерівника “Оператора ГТС” Сергія Макогона, стимулювати людей більш відповідально витрачати енергоресурси можуть лише ринкові тарифи.

“Україна має відмовлятися від регульованих цін на газ для населення. Про це говорять і міжнародні партнери. У нас діє система монетизованих субсидій, тому захищені верстви населення не відчують введення ринкових цін, а всі інші мають сплачувати ринкову вартість газу (12-13 грн)”, — вважає Макогон.

“Коли ми вживаємо такі жорсткі заходи для стабілізації ситуації на ринку, треба не забувати про існування незахищених верств населення”, — погоджується співрозмовник ЕП в уряді.

“Проблему частини наявних боргів можна було вирішити. У 2022 році був ухвалений закон №1639, але він не був реалізований, хоча для цього все було готове. Це був унікальний шанс хоча б частково врегулювати багатомільярдні борги. Зараз ситуація істотно не відрізняється від минулорічної, за винятком збільшення обсягу боргу за газ ТКЕ та істотного збільшення обсягу різниці в тарифах до 37 млрд грн”, — каже Бутенко.

“Ці чинники поглиблюють проблеми на ринку газу, теплогенеруючих та теплопостачальних підприємств. Ми скочуємося в системну боргову кризу. Якщо проблему поступово не вирішувати, то в один прекрасний день опалювальний сезон у багатьох регіонах може не початися”, — резюмує співрозмовник ЕП в уряді.

Микола ТОПАЛОВ

Додати коментар

Користувач:
email:





Криза – це джерело
Нових можливостей, що
Важливі на весь світ

- Fin.Org.UA

Новини

07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 02.03.2024
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:08 - Україна посилює контроль за засобами захисту рослин відповідно до європейських стандартів
21:00 - Новини 1 березня: ЄС посилить контроль над експортом українського зерна, Швейцарія приєдналась до 13-го пакета санкцій ЄС проти московії
20:55 - Дегтярівський шляхопровід: поліція розслідує можливе розкрадання коштів
20:29 - Росію виключили з Дунайської комісії – Кулеба
20:25 - ЄС посилить контроль за експортом зерна з України, щоб заспокоїти побоювання фермерів
20:05 - Швейцарія приєдналась до 13-го пакета санкцій ЄС
19:50 - За час ремонтної кампанії на енергооб’єктах було відремонтовано 15 ГВт потужностей
19:37 - Суд зобов'язав Росію виплатити Ельдорадо 141 мільйон за завдані збитки
19:34 - Великобританія готова і надалі надавати Україні дуже практичну допомогу, — Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з Девідом Кемероном
19:20 - ЄС розблокував ще 2 мільярда євро заморожених коштів для Угорщини
19:15 - Золото пытается сломить историческое сопротивление
19:06 - На засіданні Уряду погоджено низку законопроектів, ініційованих МВС
18:57 - Великобританія готова і надалі надавати Україні дуже практичну допомогу, — Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з  Девідом Камероном
18:50 - Торік ЄС скоротив імпорт російської металургійної продукцї майже на 40%
18:42 - Депозитний портфель АРМА зріс на 25 мільйонів 
18:25 - Канада посилює санкції проти російських діамантів
18:17 - Ігор Клименко: Україна – форпост усієї Європи, який вже два роки дає відсіч сильному ворогу
18:10 - У зверненні до Федеральних зборів Путін наобіцяв росіянам на 130 мільярдів доларів - Bloomberg
18:07 - Цієї зими Україна залучала рекордний обсяг аварійної допомоги для енергосистеми – "Укренерго"
17:53 - Від made in Ukraine дрібним шрифтом до Made in Brave Ukraine на пів упаковки
17:50 - Уряд зареєстрував новий індустріальний парк на Полтавщині
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 01.03.2024
17:39 - Український ІТ-експорт у січні скоротився на майже 17%
17:34 - Ремонтна кампанія на енергооб’єктах: відремонтовано 15 ГВт і додано 2,2 ГВт потужності
17:30 - Болгарія припинила імпорт нафти з московії
17:14 - Henkel і бренд Ceresit розширюють пакет гуманітарної підтримки для українців на 8 млн грн у 2024 році
17:11 - Ремонтна кампанія на енергооб’єктах: відремонтовано 15 ГВт і додано 2,2 ГВт потужності
17:09 - Україна отримала від партнерів спеціально обладнані автомобілі для паліативної допомоги


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар24.8062
Канадський долар28.1024
Юань Женьміньбі5.3008
Чеська крона1.6287
Данська крона5.5354
Гонконгівський долар4.8741
Форинт0.104843
Індійська рупія0.46022
Рупія0.0024296
Новий ізраїльський шекель10.7091
Єна0.25344
Теньге0.084373
Вона0.028582
Мексиканське песо2.2411
Молдовський лей2.1473
Новозеландський долар23.2303
Норвезька крона3.6077
московський рубль0.41874
Сінгапурський долар28.332
Ренд1.9911
Шведська крона3.6871
Швейцарський франк43.0744
Єгипетський фунт1.2357
Фунт стерлінгів48.1929
Долар США38.1575
Білоруський рубль13.8694
Азербайджанський манат22.4588
Румунський лей8.3034
Турецька ліра1.2174
СПЗ (спеціальні права запозичення)50.6176
Болгарський лев21.099
Євро41.2635
Злотий9.5554
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото78324.76
Срібло866.32
Платина33442.76
Паладій36374.02

Курси валют, встановлені НБУ на 04.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2284491052.981052.981052.981052.98634946.94
XS121413000130001300013000247000.00

Дані за 01.03.2024