Новий “PISA-шок” чи надія? Про що розповіло свіже дослідження PISA

06.12.2023 08:30 | Укррудпром

zn.ua, 5 грудня 2023. Опубликовано 07:40 06 декабря 2023 года Освіта — це друге після фронту питання, якому ми маємо приділяти увагу, якщо хочемо після війни не втратити нашої конкурентоспроможності й можливості відновлюватися.

Без якісної освіти ми перетворимося для світу на джерело людської сировини. Для того, щоб освіту розвивати, потрібно розуміти її сильні та слабкі сторони. Які управлінські рішення потрібні, аби покращити якість, та й що взагалі вважати якістю? Добре було б також озирнутися довкола — а що там у інших країнах, як ми виглядаємо на їхньому тлі? Щоб відповісти на ці запитання, потрібні надійні дані освітніх вимірювань. 

Одним із них є міжнародне порівняльне дослідження PISA, організоване ОЕСР. Те славнозвісне дослідження, яке 2018 року шокувало українське суспільство даними про рівень знань наших школярів із математики. Тоді Україна вперше взяла участь у такому вимірюванні, а оскільки PISA проводиться раз на чотири роки, в жовтні 2022-го у нас знову з’явилася така можливість.

Очевидно, що з огляду на повномасштабне вторгнення провести в Україні міжнародне дослідження нині — нелегке завдання. Але ми не могли відмовитися від цього шансу, бо регулярні дослідження, проведені в різні роки, — це можливість відстежити динаміку досягнень, оцінити ефективність уже ухвалених рішень. Важливо, що під час тестування PISA проводиться також анкетування школярів і вчителів, і це дає змогу побачити закулісся результатів. 

Як проходило дослідження PISA в Україні 

Загалом у PISA-2022, крім України, взяли участь близько 80 країн. Згідно з правилами, участь у ньому беруть лише 15-річні підлітки. Тестові завдання, укладені міжнародними експертами, не прив’язані до національних шкільних програм, адже перевіряють не знання, а здатність застосовувати їх у конкретних життєвих ситуаціях. 

У PISA досліджують математичну, читацьку та науково-природничу грамотності. 

Учасників дослідження в кожній країні добирають так, аби їх контингент нагадував міні-модель освітньої системи країни: мають бути представлені школярі з усіх регіонів, усіх типів навчальних закладів. У PISA-2018 так і було, а от цього року в Україні в дослідженні взяли участь лише учні з відносно безпечних територій. Не охопленими PISA-2022 виявилися Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області, а також Автономна Республіка Крим і місто Севастополь. Була спроба залучити до дослідження учнів Дніпропетровщини, але у тестуванні PISA тут змогли взяти участь лише 68 підлітків із трьох навчальних закладів, і це були єдині учасники зі Східного регіону України. Однак після консультацій з міжнародними експертами було вирішено не враховувати їхніх результатів, оскільки вони не є репрезентативними для уявлення про освіту цілої області.

Загалом у дослідженні взяли участь 3876 учнів зі 164 закладів освіти.

Якими є основні результати

Перш ніж аналізувати результати, варто нагадати про кілька важливих нюансів. Перший — дослідження охопило не всю Україну. Другий — через повномасштабне вторгнення відбулася внутрішня міграція, також чимало наших школярів тимчасово живе за кордоном. І третій — між PISA-2018 та PISA-2022 була пандемія ковіду з локдаунами та дистанційним навчанням, яка посилила освітні втрати України. Та це не применшує значення дослідження.

Отже, результати України з математики, читання та природничих наук у PISA-2022 нижчі за середні для країн ОЕСР, і в порівнянні з PISA-2018 вони погіршилися.

ZN.UA

За методологією PISA можна порахувати відставання не лише в балах, а й у роках . У дослідженні 2022 року відставання у 20 балів еквівалентне відставанню в один рік навчання. Отже, з математики та природничо-наукових дисциплін наші підлітки відстають від своїх однолітків із країн ОЕСР на 1,5 року навчання, з читання — майже на 2,5 року.

Як бачимо, найбільше “просіли” в нас результати з читання. Та про проблеми з читанням ми знаємо з даних власного освітнього моніторингу-2019. Але, на жаль, це не викликало в суспільстві такого ажіотажу, як проблеми з математикою. А дарма, адже читацька компетентність — це не вміння складати літери в слова, а здатність аналізувати й осмислювати прочитане. Можна скільки завгодно ухвалювати закони про навчання протягом життя, мріяти про суспільство знань, але як цього досягти без елементарного вміння читати й аналізувати?

Оскільки міжнародне дослідження PISA є порівняльним, для кращого розуміння своїх результатів кожна країна може порівняти їх із результатами референтних для неї країн, тобто таких, що подібні за рівнем соціально-економічного розвитку, мають схожі системи освіти, культурну чи історичну спорідненість. Українські експерти вважають , що для нас референтними є Болгарія, Грузія, Естонія, Молдова, Польща та Словацька Республіка. Загальні результати Естонії, Польщі та Болгарії вищі за результати України, а Естонія навіть увійшла до десятки країн-лідерів PISA-2022. Інші референтні країни розташовані нижче за нас у загальному рейтингу.

Для кожного з трьох видів грамотності (математичної, читацької та науково-природничої) експерти визначили базовий рівень її сформованості, тобто ватерлінію, бути нижче за яку — означає не мати елементарної підготовленості та здатності мислити самостійно. В Україні частка тих, хто не досяг цього рівня, істотна, й це дуже тривожний сигнал. Але в своїй референтній групі ми є “середняками”: Болгарія, Молдова та Грузія мають іще нижчі показники.

ZN.UA

Якщо ж говорити про найвищий рівень, то з математики його досягли 3% українських підлітків, з читання— 1%, із природничих дисциплін — 2%. Приблизно такі показники — і в інших референтних із нами країнах. А от у Грузії взагалі немає учнів, які показали найвищий результат хоча б у одній із галузей. У Молдові вони є лише з читання — 1% школярів.  

Чому бали країн відрізняються

Як свідчать дані дослідження, на відмінності в успішності школярів впливають освітня політика країни, відмінність між школами та між учнями. 

Як показало дослідження, освітня політика нашої країни впливає на результати учнів, але не так суттєво, як відмінності між учнями та школами.

За даними дослідження, в Україні спостерігається глибока сегрегація школярів. Учні з високим соціально-економічним статусом, які мають вищі результати, навчаються в ліцеях, гімназіях, спеціалізованих школах і проживають у великих містах. Учні з нижчим соціально-економічним статусом здебільшого навчаються у звичайних школах або професійно-технічних закладах освіти й проживають у невеликих містах, селищах або селах. Підлітки з низьким соціально-економічним статусом у 2,8 разу частіше, порівняно зі своїми однолітками з високим соціально-економічним статусом, не досягають навіть базового рівня сформованості математичної грамотності. 

З математики та читання учні професійно-технічних навчальних закладів відстають від своїх однолітків із ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл приблизно на три роки, з природничих наук — приблизно на 2,5 року.

Понад 60% українських підлітків, серед яких більшість — із високим соціально-економічним статусом, повідомили в анкетах, що планують після закінчення школи вступати до університетів та здобувати ступінь магістра або кандидата наук. Водночас 34% учнів планують здобувати лише повну середню, професійно-технічну освіту або ступінь молодшого бакалавра.

Відчутною є відмінність в успішності українських підлітків залежно від місця проживання. Сільські школярі відстають у читанні від своїх однолітків із великого міста майже на п’ять років навчання, з математики — на 4,5 року, з природничо-наукових дисциплін — майже на чотири роки.

Як школа впливає на успішність учнів

Анкетування керівників українських шкіл, учні яких брали участь у дослідженні, показало проблеми, які, на їхню думку, заважають школам реалізувати свій потенціал щодо навчання школярів.

За даними дослідження, понад 75% українських підлітків навчаються в закладах, де відчутною є проблема браку й низької якості навчальних матеріалів і цифрових ресурсів (комп’ютерів, доступу до Інтернету, системи управління навчанням або шкільних навчальних платформ). Цей показник України є найвищим серед усіх референтних країн. Найменше проблему нестачі та якості цифрових ресурсів відчувають у Болгарії, Польщі й Естонії.

Також Україна має один із найвищих показників браку та низької якості освітньої інфраструктури. Однак можна припустити, що українці та їхні закордонні колеги вкладали в це поняття дещо різний зміст. Для всіх країн актуальною є наявність у школі достатньої кількості приміщень, майданчиків, систем опалення й освітлення, а для українських шкіл — іще й наявність укриттів. Можливо, це вплинуло на збільшення відсотка негативних відповідей українських керівників шкіл на запитання. Зрозуміло також, що на проблеми з інфраструктурою в Україні вплинуло повномасштабне вторгнення, внаслідок якого чимало навчальних закладів зазнали руйнувань. 

Іще одна проблема, про яку сказали керівники шкіл, — брак педагогічних кадрів: 30% учнів навчаються в закладах, де це шкодить освітньому процесу. Неналежна або низька кваліфікація педагогічних кадрів є проблемою для 22% українських закладів освіти. 

Проблема браку кадрів актуальна не лише для України, а й для інших референтних країн, навіть для Естонії, яка має найвищі в нашій референтній групі результати PISA (73% естонських учнів навчаються в закладах, де ця проблема є актуальною), Польщі (47%) та Словацькій Республіці (41%). Єдина референтна країна, де керівники шкіл не відчувають браку кадрів, — це Грузія.

Однак, аналізуючи ці дані, не варто забувати, що в різних країнах відрізняються уявлення про те, що таке “норма” забезпечення шкіл учителями, яка кількість учнів і який функціонал має припадати на одного вчителя. Можливо, якби ми порівнювали не анкети керівників шкіл, а конкретні цифри, висновки дослідження були б іншими.

На підставі анкет керівників навчальних закладів було також проаналізовано, які пов’язані з учителями чинники впливають на успішність учнів. 

ZN.UA

В нашій країні найгостріше порівняно з референтними країнами стоїть проблема поганої підготовки вчителів до занять. Також у нас — один із найвищих у нашій референтній групі відсоток учнів, які навчаються в школах, де вчителі не зважають на індивідуальні потреби окремих учнів та занадто суворі з ними. 

Це були дані анкет керівників шкіл. А от анкетування учнів дає оптимістичнішу картину. Більшість українських підлітків (89%) погодилися або повністю погодилися з тим, що вчителі в їхніх закладах освіти ставляться до них доброзичливо і з повагою (78%), цікавляться їхнім добробутом (81%). Ще 42% підлітків повідомили, що їхні вчителі були б занепокоєні, якби вони прийшли до школи засмучені. Водночас 7% учнів повідомили, що вчителі залякували їх, а 8% відчували, що їхні вчителі ставилися до них погано.

Каменем спотикання у стосунках учителів, учнів і батьків зазвичай є домашні завдання. Вчителі скаржаться, що учні часто не виконують їх і від цього страждає якість навчання. А учні й батьки — що діти перевантажені домашкою. Результати анкетування українських школярів здивували: 32% зазначили, що витрачають на домашнє завдання з математики менш як 30 хвилин на день, 33% — не більш як годину, ще 23% — від однієї до двох годин, 13% — більш як дві години.

Однак серед референтних країн саме в Україні та Грузії учні витрачають на домашнє завдання найбільшу кількість часу. Натомість у Словацькій Республіці 67% школярів витрачають на домашку не більш як пів години на день, у Польщі й Естонії таких учнів — 54 й 52% відповідно.

Та експерти застерігають: не можна трактувати ці дані однозначно, адже на час виконання завдань може впливати не лише обсяг, а й нехтування ними. Також на тривалість виконання завдань впливає успішність учня — слабші витрачають більше часу.

Тим часом результати дослідження свідчать, що учні, які витрачають на домашнє завдання до 30 хвилин на день, і ті, в кого це займає багато часу (більш як дві години на день), мають гірші результати з математики.

На ефективність навчання впливає також психологічний клімат у школі.

Як показали результати дослідження, учні, які пережили негативний досвід булінгу, мають істотно гірші результати на відміну від тих, хто такого досвіду не має. Так, 15-річні українські учні, які повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць, набрали на 35,6 бала менше з математики, ніж їхні однолітки, які потрапляли в ситуації булінгу рідше.

Що робити з результатами PISA?

Результати досліджень PISA в різні роки в різних країнах спричиняли бурхливі дискусії про якість освіти, розвінчували ілюзії чи навпаки — вселяли надію, були підставою та виправданням політичних рішень, навіть непопулярних. Завдяки тому, що PISA надає великий масив даних, у багатьох країнах вузькопрофесійні дискусії на тему освіти перетворилися на публічні дебати про зв’язок між освітою, суспільством і економікою. Свого часу Німеччина, Данія та Японія після PISA розпочинали освітні реформи. Сподіваюся, в Україні результати цих досліджень також не ляжуть під сукно, а принесуть користь.

Оксана ОНИЩЕНКО, редакторка відділу освіти та науки ZN.UA

Додати коментар

Користувач:
email:





Stock prices rising
Investors feeling hopeful
Bull market prevails

- Fin.Org.UA

Новини

21:29 - Матвій Бідний обговорив з представниками Ради Європи підтримку української молоді
21:00 - Новини 27 лютого: Пашинський вийшов під заставу, Польща погрожує розширити ембарго на українські товари
20:39 - Одного з організаторів розкрадання 11 мільйонів УЗ взяли під варту
20:27 - OpenAI вважає, що NYT "зламав" ChatGPT, щоб отримати результати для судового позову
20:13 - Заява Комітету з питань розвідки при Президентові України
20:07 - У перших закупівлях продуктів для армії не взяв участь жодний ритейлер: причина
19:48 - 6 акціонерних товариств перераховують до бюджету 50% дивідендів у лютому - рішення Уряду як акціонера та органу управління
19:48 - "Сінево" та ДБР досягли згоди: арешт центрального офісу знімуть через суд
19:38 - Два танкери після санкцій США припинили оборудку з перевезенням російської нафти - Bloomberg
19:36 - Лікарі України та Франції прооперують українських пацієнтів з мінно-вибуховими травмами
19:28 - Мінфін залучив понад 11 мільярдів від розміщення ОВДП
19:10 - Поєднання програм кешбеку від держави та "єВідновлення" може принести економіці $60 млрд - депутат
19:04 - МОЗ: Розширено перелік послуг із надання психосоціальної допомоги населенню
18:50 - Польща погрожує розширити ембарго на українські товари
18:25 - Фінський енергогігант вимагає від московія декілька мільярдів євро компенсації за захоплені активи
18:19 - Дмитро Кулеба закликав Раду ООН з прав людини докласти всіх зусиль задля притягнення росії до відповідальності за її злочини проти України та українського народу
17:58 - Україна виконала умови для попередження блокування кордону польськими перевізниками
17:50 - Конкурент Instagram отримав 30 мільйонів доларів інвестицій - Bloomberg
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 27.02.2024
17:30 - Капіталізація крипторинку сягнула 2 трильйони доларів вперше за два роки
17:21 - Команда Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури посилює співпрацю з об’єднанням міжнародних парламентарів United for Ukraine (U4U)
17:16 - Уряд зробив крок до майбутнього впровадження Європейського цифрового гаманця
17:15 - У Житомирі систему опалення перевели працювати в режим економії
17:05 - Від початку програми "єОселя" українці отримали іпотечних кредитів на майже 12 мільярдів
17:00 - Заказы товаров длительного пользования в США провалились
16:51 - В Україні створюють інформаційну систему щодо військовополонених
16:35 - Мінінфраструктури посилює співпрацю з об’єднанням міжнародних парламентарів United for Ukraine
16:01 - МОЗ: Затверджено Порядок використання коштів для пілотного проекту безоплатного зубопротезування ветеранів
15:56 - «Горизонт Європа»: Уряд затвердив Положення про національні контактні пункти та Координаційний центр
15:38 - єОселя: Українці взяли кредити на придбання 7600 квартир та 6 приватних будинків


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.1837
Канадський долар28.485
Юань Женьміньбі5.3383
Чеська крона1.6461
Данська крона5.5959
Гонконгівський долар4.9109
Форинт0.107
Індійська рупія0.4635
Рупія0.0024557
Новий ізраїльський шекель10.5947
Єна0.25579
Теньге0.085383
Вона0.028862
Мексиканське песо2.2529
Молдовський лей2.1587
Новозеландський долар23.7101
Норвезька крона3.6503
московський рубль0.41705
Сінгапурський долар28.6049
Ренд2.0108
Шведська крона3.7327
Швейцарський франк43.7094
Єгипетський фунт1.2434
Фунт стерлінгів48.7228
Долар США38.4249
Білоруський рубль13.9666
Азербайджанський манат22.6162
Румунський лей8.3987
Турецька ліра1.2337
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.0579
Болгарський лев21.3294
Євро41.7179
Злотий9.6735
Алжирський динар0.2791
Така0.34148
Вірменський драм0.093046
Домініканське песо0.64211
Іранський ріал0.00089435
Іракський динар0.028674
Сом0.42054
Ліванський фунт0.002504
Лівійський динар7.78
Малайзійський ринггіт7.9367
Марокканський дирхам3.7502
Пакистанська рупія0.13439
Саудівський ріял10.0165
Донг0.0015379
Бат1.05885
Дирхам ОАЕ10.2267
Туніський динар12.0513
Узбецький сум0.0030243
Новий тайванський долар1.20032
Туркменський новий манат10.7322
Сербський динар0.34735
Сомоні3.4278
Ларі14.0238
Бразильський реал7.5861
Золото78322.63
Срібло871.62
Платина34343.41
Паладій37165.72

Курси валют, встановлені НБУ на 28.02.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2262861017.321017.321017.321017.32102749.32
227763973.96973.96973.96973.961168752.00
CEEN3.93.93.93.91950.00
FSTF021046.791046.791046.791046.79188422.20
USGK78435743574357435721785000.00
XS148714500145001450014500362500.00

Дані за 27.02.2024